Рішення

від 09.09.2020 по справі 914/1450/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 справа № 914/1450/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» , м.Львів

про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

За участю представників:

від позивача: не викликався;

від відповідача: не викликався

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» про зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

Ухвалою суду від 14.07.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.07.2017р. Ухвалою суду від 25.07.2017 року розгляд справи відкладено на 19.09.2017р. З метою повного і всестороннього з`ясування всіх обставин спору, враховуючи невиконання сторонами вимог попередньої ухвали суду, та надання можливості сторонам надати суду додаткові докази по справі, судом 19.09.2017 року оголошено перерву в судовому засіданні до 26.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2017р. за клопотанням відповідача провадження у справі №914/1450/17 зупинено до набрання рішенням законної сили у справі №914/1880/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди.

Ухвалою суду від 08.04.2020р. у зв`язку із тим, що усунено обставини, які були підставами для зупинення провадження у справі, провадження у справі №914/1450/17 поновлено та підготовче засідання призначено на 05.05.2020р.

Враховуючи продовження державою карантинних заходів, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, ухвалою суду від 05.05.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено розгляд справи на 16.06.2020р. В судовому засіданні 16.06.2020р. відкладено розгляд справи на 07.07.2020р. Ухвалою суду від 07.07.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 15.07.2020р. Враховуючи продовження карантинних заходів, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, ухвалою суду від 16.07.2020р. розгляд справи відкладався до 09.09.2020р.

В судове засідання 09.09.2020р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити. Представником позивача подано пояснення за вх.№26341/20 від 09.09.2020р.

В судове засідання 09.09.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив. Судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи, зокрема відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду від 16.07.20р., відстеженням поштового відправлення за №7901413321967 на офіційному сайті АТ «Укрпошта» згідно до якого поштова кореспонденція отримана адресатом (відповідачем). Від відповідача подано відзив за вх.№32179/17 від 21.09.2017р. на позовну заяву. Інших заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не поступало.

17.07.2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-ІХ), у прикінцевих та перехідних положеннях якого зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

Станом на 09.09.2020р. жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві, спірному договорі та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач зазначає, що між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-4284-6 від 26.04.2006р., згідно до п.1 якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 50,0кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 7. Договір укладений на термін до 25.04.2007р. (п.4.1. договору), тобто на 364дні.Позивач зазначає, що за відсутності заяв про припинення договір неодноразово пролонговувався та після чергового продовження діяв до 15.04.2017р. Проте, як зазначає позивач, позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення №2302-вих-2036 від 27.04.2017р., в якому повідомив відповідача про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди та вказав на обов`язок протягом 15 днів повернути балансоутримувачу орендоване приміщення по акту приймання передачі. Таким чином, на думку позивача, договір оренди було припинено у зв`язку із закінченням терміну його дії 15.04.2017р. З огляду на вказані обставини позивач просить позов задоволити та зобов`язати відповідача повернути об`єкт оренди шляхом виселення.

В поясненнях за вх.№26341/20 від 09.09.2020р., представник позивача зазначає, що згідно із п.3.3 договору №Г-4284-6 від 26.04.2006р. у зв`язку із фактичним використанням об`єкта оренди орендарем за спірним договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору. Представник позивача вказує на те, що в попередньому договорі №6006 від 25.06.1998р. зазначено, що об`єкт прийнятий в оренду, тобто засвідчено факт реальної передачі об`єкта оренди відповідачу. Чинне станом на 1998р. законодавство не передбачало обов`язкового складення акта приймання передачі майна в оренду та факт передачі майна може бути засвідчений іншим документом. Також представник позивача зазначає, що станом на 09.09.2020р. об`єкт оренди перебуває в фактичному користуванні відповідача та за актом приймання-передачі на виконання рішень суду, чи внаслідок виконавчих дій спірний об`єкт оренди не повертався позивачу.

Відповідач у відзиві за вх.№32179/17 від 21.09.2017р. зазначає що, в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №97001443 від 12.09.2017р. відсутні відомості щодо реєстрації права власності за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради на приміщення підвалу загальною площею 50,0кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 7 та були передані в оренду ТОВ Мімоза . Таким чином, на думку відповідача, територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради як на момент укладення, так і на момент наступних пролонгацій договору оренди не була власником вказаного приміщення підвалу, у зв`язку із чим її виконавчий орган не мав повноважень на передачу даних нежитлових приміщень в оренду та укладення договору №Г-4284-6 від 26.04.2006р. З огляду на вказані обставини відповідач просить визнати договір оренди недійсним та в позові відмовити.

Обставини, встановлені судом.

26.04.2006р. між Управлінням комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (орендар) укладено договір оренди №Г-4284-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до п.1 якого, орендодавець, на підставі наказу управління комунального майна від 18.07.2005р. №326-О, договору оренди від 25.06.1998р. №6006 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (далі - об`єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛМКП «Айсберг» (надалі балансоутримувач). Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 7, загальною площею 50,0м 2 , у тому числі: підвал - 50,0кв.м. з індексом приміщення YII, відповідно до даних технічного паспорта ЛОБТІ від 09.06.1998р. №861. Вартість об`єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом від 13.02.2006р. №74-е, станом на 01.12.2005р. становить 33466грн.

Пунктом 2.1 договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. визначено, що об`єкт оренди буде використовуватись орендарем для магазину кулінарних виробів.

За умовами п.п.3.1., 3.3., 3.4. договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. приймання-передача об`єкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач. У зв`язку із фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору. Передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Згідно із п.1 договору оренди нежитлових приміщень, укладеного цими ж сторонами і №6006 від 25.06.1998р. зазначено, що спірний об`єкт оренди орендодавець на підставі договору оренди №6006 техпаспорту ЛОБТІ від 09.06.98р. прийняв в оренду з 01.01.95р. до 01.10.1998р. .

Відповідно до п.4.1., 4.2. договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. термін договору оренди визначений з 26 квітня 2006р. до 25 квітня 2007р. включно. Перебіг терміну дії договору оренди та настання обов`язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати його підписання.

Підстави припинення договору оренди перелічено у п.4.8. договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р., зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.9.1-9.5 договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. повернення орендодавцю об`єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об`єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди. Об`єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних в п.9.1 цього договору. При передачі об`єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується сторонами. Об`єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно із п.4.3 даного договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

03.05.2017р. позивач, на адресу відповідача надіслав повідомлення №2302-вих-2036 від 27.04.2017р., тобто у місячний термін після закінчення строку дії договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р., про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди, яким повідомлено відповідача, що термін дії договору №Г-4284-6 від 26.04.2006р. на оренду нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Краківська, буд. 7 встановлено до 15.04.2017 року, відтак у зв`язку із закінченням терміну дії договору протягом 15 днів просить повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі, а також провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її у повному обсязі. Надіслання позивачем відповідачу повідомлення №2302-вих-2036 від 27.04.2017р. підтверджується реєстром згрупованих рекомендованих відправлень від 28.04.2017 року, фіскальним чеком №215600426655 від 03.05.2017р. Факт надіслання позивачем повідомлення про припинення договірних відносин у зв`язку із закінченням договору оренди відповідачем не заперечено, як і не заперечено отримання вказаного повідомлення.

Щодо покликань відповідача у відзиві на позовну заяву на недійсність договору №Г-4284-6 від 26.04.2006р., то відповідачем подано позов у справі №914/1880/17 до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди №Г-4284-6 від 26.04.2006р. у зв`язку із чим провадження у даній справі №914/1450/17 зупинялось до набрання рішенням законної сили у справі №914/1880/17. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.01.2020р. у справі №914/1880/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди залишено без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2019р. у справі №461/854/18 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3 , реєстратора державного підприємства Західний експертно-технічний центр Держпраці Пелип Ірини Богданівни, треті особи: управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, акціонерний комерційний банк Правекс-Банк , про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, треті особи: управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, акціонерний комерційний банк Правекс-Банк про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права комунальної власності на майно, встановлено, що з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 набув у власність квартиру АДРЕСА_5 без спірного нежитлового приміщення, а це приміщення використовувалось ним, як керівником ТОВ Мімоза , під магазин на підставі укладеного з управлінням комунального майна Львівської міської ради договору оренди від 26.04.2006 року, тому орендоване ним приміщення не могло перейти у його приватну власність, оскільки це суперечить умовам договору оренди (п.4.3) та вимогам закону статті 759 ЦК України.

Також, Постановою Львівського апеляційного суду від 15.10.2019р. у справі №461/854/18 встановлено, що письмовими доказами підтверджено, що спірне нежитлове приміщення належало на праві комунальної власності територіальній громаді міста Львова, яке Львівська міська рада зареєструвала відповідно до вказаних вище нормативних актів 13.09.2017 року. Таким чином, у зв`язку з визнанням незаконною реєстрації права власності за відповідачем ОСОБА_3 на спірне нежитлове приміщення, таке підлягає поверненню у комунальну власність територіальної громади міста Львова. При цьому, вимога позивача Львівської міської ради про зобов`язання передати приміщення за актом приймання-передачі є безпідставною, оскільки свою вимогу про повернення приміщення позивач пов`язує із незаконним набуттям цього приміщення у власність відповідача ОСОБА_3, а не у зв`язку із припиненням дії вказаного вище договору оренди.

Позивач зазначає, що відповідач свого обов`язку по поверненню орендованого майна станом на 09.09.2020р. не виконав, і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні, відтак позивач просить повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 7.

Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення об`єкта оренди не представлено.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в пункті 4.3 спірного договору, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пункту 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Згідно з ч.2 ст.291 ГК України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (79008, м.Львів, вул.Краківська, буд. 7, ідентифікаційний код 23966805) повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Краківська, 7

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімоза» (79008, м.Львів, вул.Краківська, буд. 7, ідентифікаційний код 23966805) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) 1600грн. 00коп. - судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 11.09.2020р.

Суддя С.В. Іванчук