Рішення

від 07.09.2020 по справі 916/1050/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1050/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Серган А.П.

розглянувши у підготовчому засіданні справу №916/1050/20

за позовом Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський Гурман (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 41647313)

про стягнення 106 839,09 грн., -

за участю представників :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Гурман" заборгованості за Кредитним договором № ID7197004 від 28.10.2019р. у розмірі 106 839,09 грн. та судових витрат у розмірі 2 102 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № ID7197004 від 28.10.2019р. щодо повернення кредитних коштів у встановлені договором строки.

12.05.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (явка учасників справи у судове засідання є не обов`язковою). Судове засідання щодо розгляду справи по суті призначено на 10.06.2020р. та учасникам справи встановлено строк на подання до суду заяв по суті справи (відзив на позов, відповідь на відзив на позов та заперечення).

Ухвалою суду від 10.06.2020р. у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 06.07.2020р. та учасників справи повідомлено про наявність у суду технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 06.07.2020р. судом поставлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою у судовому засіданні оголошено перерву до 10.08.2020р., з повідомленням учасників справи про судове засідання, про що відповідача повідомлено шляхом надіслання ухвали від 06.07.2020р. в порядку ст.120 ГПК України.

У судовому засіданні 10.08.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою у судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2020р., з повідомленням учасників справи про судове засідання, про що відповідача повідомлено шляхом надіслання ухвали від 10.08.2020р. в порядку ст.120 ГПК України.

У судові засідання відповідач не з`явився та відзив на позов до суду не надав.

При цьому, судові ухвали, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв`язку із зазначенням причин повернення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення , адресат відсутній .

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 07.09.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

25.10.2019р. ТОВ "Одеський Гурман" складено анкету-заяву про надання кредиту юридичній особі, яка підписана керівником ТОВ "Одеський Гурман" за допомогою ЕЦП, та 28.10.2019р. за допомогою ЕЦП AT ТАСКОМБАНК (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Гурман" (Позичальник) підписано Заяву - договір №ID7197004 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу ), згідно з якою за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати Позичальникові Кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , відкритий у AT "ТАСКОМБАНК" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно п. 2.3.1. Договору розмір кредитної ставки за користування Кредитом (далі - проценти): 0,0001 % річних.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту (щомісячно).

Згідно п. 2.5.1. Договору погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом.

Відповідно до п. 2.5.2. Договору сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів.

Згідно п. 2.5.4. Договору сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цього Договору та доступний Клієнту у системі ТАС24 Бізнес .

Відповідно до п. 2.6. Договору строк кредиту: 36 місяців з дати укладення Договору.

Згідно розділу 3 Договору Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту. Остаточне погашення за Кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п.2.6 цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 4.3. Договору дата підписання Заяви-договору шляхом накладання електронних підписів обох Сторін вважається датою укладання Договору.

Додатком № 1 до Заяви - договору №ID7197004 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу ) є Графік погашення Кредиту, відповідно до якого відповідач повинен сплачувати щомісяця основну заборгованість за кредитом, комісія за управління кредитом, проценти.

Також наявні у справи виписки по особовому рахунку за період з 28.01.2019р. по 29.02.2020р., які підписані головним бухгалтером АТ ТАСКОМБАНК , свідчать, що позивач надав відповідачу кредит в сумі 100 000 грн.

06.02.2020р. позивач надіслав відповідачу повідомлення -вимогу від 05.02.2020р. про дострокове повернення кредиту у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Згідно з розрахунком позивача, який наведений у позовній заяві, станом на 29.02.2020 року заборгованість відповідача за кредитним договором № ID7197004 від 28.10.2019р. становить 106 839,09 грн., в т.ч. - заборгованість по тілу кредиту - 100 000 грн.; - заборгованість по відсоткам - 0,03 грн.; - заборгованість по комісії - 6 237,50 грн.; - сума нарахованого штрафу - 112,91 грн.; - сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості - 488,65 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ ТАСКОМБАНК ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З урахуванням положень п. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України відносини повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Крім того, ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Отже, виходячи з того, що наявна у справі заява-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка підписана відповідачем 28.10.2019р., містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентів (комісія) за користування кредитом, розміру процентів за користування кредитом, розміру пені у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо строків погашення кредиту, встановлених у відповідному графіку погашення кредиту, про надсилання позивачем відповідачу вимоги-повідомлення про дострокове повернення кредиту, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за кредитом у розмірі 100 000 грн., боргу з оплати відсотків за користування кредитом у розмірі 0,03 грн., боргу з оплати комісійної винагороди у розмірі 6 237,50 грн. та пені у розмірі 488,65 грн.

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч.1 ст.74 ГПК України, відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про наявність заборгованості за кредитом, а тим більш доказів, що спростовують такі обставини.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112,91 грн., господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено господарським судом, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу обґрунтовані посиланнями на Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , які розміщенні на сайті www.tascombank.com.ua , та п.3 Тарифів для малого та середнього бізнесу (оферта), що є публічним і розміщені на веб-сайті АТ ТАСКОМБАНК : https://tas24b.ua .

Позивач надав до справи витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , затверджених рішенням Правління АТ ТАСКОМБАНК , протокол № 03-2 від 17.01.2019р. та введених в дію з 18.01.2019р. наказом Голови правління АТ ТАСКОМБАНК №8-од від 17.01.2019р.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву - договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати відповідачем штрафу, оскільки підпису позичальника на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.

Отже, наданий позивачем Витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , затверджених рішенням Правління АТ ТАСКОМБАНК , протокол № 03-2 від 17.01.2019р., який не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28.10.2019р. шляхом підписання Заяву - договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, в якій не зазначено до яких саме Правил приєднався відповідач (оскільки останні протягом певного часу могли змінюватися).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що є обов`язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ ТАСКОМБАНК , що розміщені на офіційному сайті позивача (www.tascombank.com.ua) змінювалися самим позивачем.

При цьому, на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України судом враховуються висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18, від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112,91 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський Гурман (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2, код ЄДРПОУ 41647313) на користь Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість у розмірі 106 726 (сто шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 2 099 (дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 78 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 вересня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець