Рішення

від 11.09.2020 по справі 917/940/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2020 Справа № 917/940/20

м. Полтава

Суддя Паламарчук В.В. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп", 36004, м. Полтава, проспект Миру, 16А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Трейд", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, кімната 39

про стягнення 37108,56 грн. заборгованості

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обставини справи: 09.06.2020 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Трейд" про стягнення 37108,56 грн. заборгованості, з яких: 25303,20 грн. - сума основного боргу, 7855,50 грн. - пені, 835,04 грн. - 3% річних, 584,50 грн. - інфляційних збитків, 2530,32 грн. - 10% штрафу від суми заборгованості.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив оплату за переданий товар у строк, визначений договором поставки № 190310 від 19.03.2019р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.06.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагростеп" залишено без руху та надано позивачу строк 3 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати без виклику сторін за наявними матеріалами та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.

23.07.2020р. позивачем подано остаточний розрахунок судових витрат, згідно якої судовий збір становить 2102,00 грн., сума витрат на правову допомогу становить 3710,00 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2020р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, к. 39, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 23.06.2020р. з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.06.2020р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між TOB Хімагростеп та ТОВ Юміс Агро Трейд укладено договір поставки №190310 від 19.03.2019 р.

Згідно умов даного договору ТОВ Хімагростеп (Постачальник) зобов`язався передати (поставити) ТОВ Юміс Агро Трейд (Покупець, відповідач) у його власність товар, асортимент, кількість, ціна і вартість, якого визначені у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар (п. 1.1. Договору).

У відповідності до п. 3.1. договору ціна Договору визначається вартістю (ціною) Товару, переданого Постачальником Покупцеві згідно Специфікацій протягом дії Договору.

Оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, протягом строку та на умовах зазначених у Специфікаціях цього Договору (п.3.3 Договору).

Позивач вказує, що на виконання умов даного договору, ним було поставлено товар згідно Специфікації №313 від 19.03.2019 р., а саме: насіння соняшника Mas_97 А STANDART D 150 на загальну суму 25303,20 грн.

Пунктом 1.4 Специфікації визначено, що оплата за Товар здійснюється до 30 квітня 2019 року шляхом перерахування Покупцеві на поточний рахунок Постачальника 100 % загальної вартості Товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації. Підтвердженням отримання товару Покупцем є видаткова накладна № 313 від 19.03.2019 р.

За даними позивача, станом на дату звернення з позовною заявою, відповідач (Покупець) своє зобов`язання щодо оплати товару не виконав в повному обсязі

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар не виконав, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. При цьому, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 25303,20 грн., 7855,50 грн. - пені, 835,04 грн. - 3% річних, 584,50 грн. - інфляційних збитків, 2530,32 грн. - 10% штрафу від суми заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору, ним було поставлено згідно Специфікації № 313 від 19.03.2019 р. насіння соняшника Mas_97 А STANDART D 150 на загальну суму 25303,20 грн. Пунктом 1.4 Специфікації визначено, що оплата за Товар здійснюється до 30 квітня 2019 року шляхом перерахування Покупцеві на поточний рахунок Постачальника 100 % загальної вартості Товару, що вказана в п. 1.2 даної Специфікації. Підтвердженням отримання товару Покупцем є видаткова накладна № 313 від 19.03.2019 р.

В свою чергу, Відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару у строк визначений договором та Специфікацією не виконав. Докази того, що відповідач здійснив оплату товарів у визначені договором строки в повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 25303,20 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 7855,50 грн., 3% річних в розмірі 835,04 грн., інфляційних витрат в розмірі 584,50 грн. та штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, суд зазначає наступне.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 6.1 Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Договору, Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов цього Договору.

У випадку порушення термінів або умов оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно виконаного зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення/неналежного виконання зобов`язання, за кожний день такого прострочення/неналежного виконання, а також додатково штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого/неналежно виконаного зобов`язання (п. 6.2 Договору).

В п.9.2 сторони дійшли взаємної згоди на підставі ст.259 Цивільного кодексу України, при нарахуванні штрафних санкцій відповідно до умов Договору, не застосовувати п.6 ст.232 Господарського кодексу України, а здійснювати нарахування штрафних санкцій за весь період неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, а також збільшити позовну давність про стягнення неустойки за Договором до 3-х років.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, згідно п.6.2, п.9.2 Договору, ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 7855,50 грн. пені, 835,04 грн. 3% річних за загальний період з 01.05.2019 р. по 05.06.2020 р., 584,50 грн. інфляційних втрат за період травень 2019 р. по квітень 2020р. та 2530,32 грн. штрафу.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 7855,50 грн. - пені, 835,04 грн. - 3% річних, 584,50 грн. - інфляційних збитків, 2530,32 грн. - 10% штрафу від суми заборгованості, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, відповідно до якого:

- судовий збір за подання позовної заяви про стягнення боргу складає 2102,00 грн.

- сума витрат на правову допомогу становить 3710,00 гривень.

Загальна сума витрат на правову допомогу та судовий збір складають 5812,00 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрати на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просить покласти на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3710,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом даної справи в загальному розмірі 3710,00 грн. суду надані такі докази: договір про надання правової допомоги від 17.01.2020 р. між АБ Чалої Мітра та ТОВ Хімагростеп , ордер від 05.06.2020 р., свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю; акт наданих послуг № 5 від 23.07.2020р.; рахунок на оплату, виписка по особовому рахунку про сплату коштів в сумі 3710,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд дійшов висновку про те, що витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3710,00 грн. підтверджені належними доказами та підлягають відшкодуванню відповідачем.

Керуючись статтями 126,129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Трейд" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Театральна, буд. 34, кімната 39, код ЄДРПОУ 42646991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімагростеп (код ЄДРПОУ 39291937, 36004, м. Полтава, проспект Миру, 16А) 25303,20 грн. - основного боргу, 7855,50 грн. - пені, 835,04 грн. - 3% річних, 584,50 грн. - інфляційних збитків, 2530,32 грн. - 10% штрафу від суми заборгованості, 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 3710,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя В.В. Паламарчук