ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.09.2020 Справа № 920/305/20 м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/305/20
про стягнення 74583,81 грн,
установив:
31.03.2020 представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором купівлі-продажу № 2019/44 від 27.02.2019 у сумі 74583,81 грн; а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 06.04.2020 відкрито провадження у справі № 920/305/20, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 14.05.2020 продовжено строк розгляду справи № 920/305/20 на строк дії запроваджених Урядом карантинних заходів з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог, хоча відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копії ухвал від 06.04.2020 та 14.05.2020 відповідач отримав 07.07.2020.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
27.02.2019 між Державним підприємством Лебединське лісове господарство (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вудекспорт" (відповідачем) укладено договір купівлі-продажу № 2019/44 від (далі Договір).
Відповідно до умов договору Продавець (ДП Лебединське лісове господарство ) зобов`язується передати, а Покупець (ТОВ "Компанія "Вудекспорт") зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаним в цьому Договорі (пункт 1.1. Договору).
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Товаром по цьому договору є круглі лісоматеріали сосна в кількості орієнтовно 500 м.куб.
Згідно п. 2.1. Договору, ціна на товар встановлюється за домовленістю Сторін в гривнах за 1 куб. м на умовах франко-нижній склад Продавця. Ціна товару на кожну партію - вказується в рахунках-фактурах. Ціна товару може бути змінена лише за взаємною згодою С торін.
Відповідно до пункту 2.2 загальна сума договору складає - 885000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 147500,00.
У відповідності до п. 3.1. Договору, відповідач здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в сумі та строки, що зазначаються в рахунку, або за домовленістю сторін в термін не більше 20-ти календарних днів після відвантаження товару.
Поставка товару по даному договору здійснюється на умовах франко-нижній склад позивача: Сумська обл., м. Лебедин, вул. Гастелло, 33. (пункт 4.2 Договору).
Датою передачі товару позивачем та прийому його відповідачем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 4.5. Договору).
Відповідно до пункту 4.4. Договору під час передачі товару позивач надає відповідачу наступні документи: товарно-транспортна накладна; видаткова накладна; рахунок.
Також позивач має право на своєчасне отримання оплати за товар відповідно до умов цього договору (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору).
Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити позивачу грошові кошти в якості оплати за товар на умовах та способом, передбачені цим договором.
Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення печатками та діє до 31 грудня 2019 року, якщо інше не узгоджено Сторонами.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу рахунок на оплату № 341 від 13.05.2019 (на суму 86 180,90 грн. з ПДВ) та рахунок на оплату № 338 від 10.05.2019 року (на суму 88 402, 91 грн. з ПДВ).
Факт поставки та отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними № 578 від 10.05.2019; № 589 від 13.05.2019, а також ТТН № 189024 від 10.05.2019 та ТТН № 189028 від 13.05.2019, відповідно до яких позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар на загальну суму 174 583,81 грн. Товар від імені відповідача отримував Грінченко Володимир Вадимович на підставі довіреності № 34 від 10.05.2019.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідач частково розрахувався за отриманий товар шляхом сплати коштів на банківський рахунок Продавця в сумі 100000,00 грн.
Крім того, факт поставки товару підтверджується податковими накладними № 80 від 10.05.2019та та № 98 від 13.05.2019.
Частина 2 статті 222 ГПК України передбачає, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
З метою досудового врегулювання спору, в порядку ст. 222 ГПК України позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 22.11.2019, однак відповідач її не отримав, та 28.12.2019 зазначена претензія була повернута позивачу поштовим відділенням з відміткою закінчення терміну зберігання .
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 вищезазначеного Кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості переданого позивачем товару своєчасно не виконав і необхідну суму грошових коштів у строк, визначений умовами договору, йому не перерахував.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявними у справі доказами, поданими позивачем, підтверджується розмір заборгованості та підстави її виникнення. Відповідач своїм правом на участь у судових засіданнях та подання суду доказів не скористався.
На підставі наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 74583,81 грн боргу за договором купівлі-продажу № 2019/44 від 27.02.2019 суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Вудекспорт" (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ярмакова, 9; код ЄДРПОУ 42708806) на користь Державного підприємства "Лебединське лісове господарство" (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. 19-го Серпня, 2; код ЄДРПОУ 00992941) 74583,81 грн боргу за договором купівлі-продажу № 2019/44 від 27.02.2019, а також 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2020.
Суддя В.Л. Котельницька
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 14.09.2020 |
Номер документу | 91465558 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Котельницька Вікторія Леонідівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Котельницька Вікторія Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні