Рішення

від 11.09.2020 по справі 920/683/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2020 Справа № 920/683/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/683/20

за позовом: Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» (41462, Сумська область, Глухівський район, с. Баничі, вул. Мурашка, 169, код ЄДРПОУ 00992906),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумилісозаготівля» (40009, м. Суми, вул. Білопільський Шлях, 21, код ЄДРПОУ 42011355),

про стягнення 15 614 грн. 72 коп.,

Справа розглядається без виклику сторін

встановив:

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 614 грн. 72 коп. заборгованості, з яких: 13 807 грн. 16 коп. - основного боргу, 1 807 грн. 56 коп. - пені, відповідно до договору № 140 від 28.08.2019, а також просить стягнути з відповідача 2102 грн. судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 140 від 28.08.2019, укладеного між сторонами щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2020 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена на адресу ТОВ «Сумилісозаготівля» (40009, м.Суми, вул.Білопільський шлях,21, код ЄДРПОУ 42011355), проте 06.08.2020 повернулася до суду.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідач відзиву на позов та доказів проведення розрахунку із заборгованості суду не надав. Повідомляючи відповідача про дату, місце та час судового засідання, йому направлялася ухвала за адресою, яка згідно витягу з ЄДРЮОФОПГФ є реєстраційною (40009, м.Суми, вул.Білопільський шлях,21, код ЄДРПОУ 42011355). Ухвала суду повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» . Проте, враховуючи направлення кореспонденції за реєстраційною адресою, суд виходить з того, що ТОВ Сумилісозаготівля належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

28.08.2019 між Державним підприємством Глухівське лісове господарство (продавець) та ТОВ Сумилісозаготівля (покупець) був укладений договір № 140, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця лісоматеріали круглі (товар), а покупець зобов`язався оплатити вартість вказаного товару.

Пунктом 3 договору визначено асортимент та ціну товару, а саме: дров`яна деревина непромислового використання 1-ї та 3-ї групи на загальну суму 815804,40 грн.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 2 віл 01.10.2019, внесено зміни до п.4 договору про постачання деревини дровяної непромислового використання т/п у кількості 200,00 куб.м. за ціною 650,00 куб.м.

Строк поставки - 2019 рік (п. 4.2 договору).

Відповідно до розділу 3 договору, продавець зобов`язаний по факту відгрузки пред`явити покупцеві товаротранспортну і податкову накладну. Покупець зобов`язаний провести кінцевий розрахунок в грошовій формі протягом трьох днів з моменту отримання товару. Форма розрахунку - безготівкова.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем був поставлений товар на підставі товарно-транспортних накладних № 044984 від 17.10.2019 на суму 10075,07 грн та № 016522 від 23.10.2019 на суму 4030,02 грн. Товарно-транспортні накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками, відповідач прийняв товар без зауважень.

Остання поставка товару відбулася 23.10.2019, кінцевий розрахунок має бути проведений протягом трьох днів з моменту отримання товару (п.3.3.договору), граничний строк оплати становив 26.10.2019.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 13 807 грн. 16 коп.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар на суму 13807 грн. 16 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких зауважень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов договору, укладеного між сторонами, та вимог статей 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Відповідач доказів оплати товару суду не надав, не надав і обґрунтованих заперечень вимогам позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення з відповідача 13807,16 грн боргу за договором № 140 від 28.08.2019.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1807 грн. 56 коп. пені.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.5 договору, за необґрунтовану відмову від розрахунків за товар, покупець сплачує пеню у розмірі 10% від суми відмови, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення платежу.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нарахована пеня в сумі 1807 грн. 56 коп.

Суд дійшов висновку, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, відповідачем не надано контррозрахунку суми пені, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1807,56 грн. - пені є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 233, 236-238, 248, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумилісозаготівля» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумилісозаготівля» (40009, м. Суми, вул. Білопільський Шлях, 21, код ЄДРПОУ 42011355) на користь Державного підприємства «Глухівське лісове господарство» (41462, Сумська область, Глухівський район, с. Баничі, вул. Мурашка, 169, код ЄДРПОУ 00992906) 13 807 грн 16 коп - основного боргу, 1807 грн 56 коп - пені та 2102 грн 00 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2020.

Суддя О.Ю. Соп`яненко