Рішення

від 02.09.2020 по справі 925/477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Черкаси справа № 925/477/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О. В., за участю представників:

від позивача Новіков М.В., адвокат,

від відповідача Пилипас І.Я. за довіреністю,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО

за участю третьої особи на стороні позивача, Товариства з обмежено відповідальністю Уманьагрохім

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання права власності,

Товариство з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якому просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124386200:03:000:0005 та земельну ділянку з кадастровим номером 7124386200:02:000:0701, а також відшкодувати судові витрати, у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, набувши у власність нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці в силу діючого законодавства набув відповідно і право власності на земельні ділянки, на яких розміщені ці об`єкти нерухомості, а оскільки відповідач заперечує право власності позивача на земельні ділянки, вимушений звернутися до суду для захисту свого права.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.04.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

15.05.2020 відповідач надіслав до суду відзив від 13.05.2020 №9-23-0.6-3661/2-20 на позов, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю. Відповідач зазначає, що на підставі Державного акту на право колективної власності ЧР 15-50 04.01.2002 Закритому акціонерному товариству Піківець передано у колективну власність 639,3 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2012 року Закрите акціонерне товариство Піківець було реорганізовано у товариство з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО . Правоздатність колишнього власника спірної земельної ділянки, як юридичної особи припинено. Земельні ділянки, які вказані у прохальній частині позовної заяви перебувають у державній власності. Згідно відомостей з Державного земельного кадастру, дані земельні ділянки перебувають в оренді позивача і передавали позивачу в оренду як землі державної власності, на яких знаходяться господарські приміщення. Земельна ділянка була передана у колективну власність Закритому акціонерному товариству Піківець , яке у 2012 році припинило свою діяльність та було перетворене у Товариство з обмеженою Піківець , яке на даний час не перебуває у стані припинення. Відповідач вказав, що позивач як юридична особа створений 16.08.2004 та не є правонаступником Закритого акціонерного товариства Піківець , тому жодні його права на землю не порушені.

Протокольною ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.05.2020 відкладено підготовче засідання у справі.

Протокольною ухвалою від 11.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.07.2020 суд ухвалив повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, з метою залучення до справи Товариство з обмеженою відповідальністю Уманьагрохім як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, підготовче засідання відкладено.

07.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Уманьагрохім до суду надійшли пояснення, у яких третя особа зазначає, що товариство є правонаступниками усіх прав Закритого акціонерного товариства Піківець . Нежитлові будівлі токового господарства, які знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 7124386200:03:000:0005 належали товариству на праві власності та були передані як внесок до статутного фонду позивача. Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7124386200:02:000:0701, то вона також належала Закритому акціонерному товариству Піківець і після її реорганізації третя особа від неї не відмовлялася, відповідно позивач придбавши нерухоме майно, яке на ній розміщене набув права власності і на цю земельну ділянку.

Протокольною ухвалою від 12.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2020.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з рішенням Уманської районної ради народних депутатів №17-18 від 12.10.2001 Закрите акціонерне товариство Піківець отримало у колективну власність 639,3 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено Державним актом на право колективної власності серія ЧР 15-50 (а.с. 7-10).

Рішеннями загальних зборів акціонерного товариства Закритого акціонерного товариства Піківець , яке оформлене протоколом №1 від 25.01.2012 було вирішено провести реорганізацію Закритого акціонерного товариства Піківець шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю Піківець . Як свідчать дані, які містяться у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2020 (а.с.98), Товариство з обмеженою відповідальністю Піківець є правонаступником Закритого акціонерного товариства Піківець .

Земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124386200:03:000:0005, 7124386200:02:000:0701 є складовими частинами земельної ділянки, яка були передана у власність Закритого акціонерного товариства Піківець с. Піківець, вказаний факт визнається усіма учасниками справи.

Відповідно до висновку сертифікованого інженера-землевпорядника Кілочко В.М. від 08.04.2020 (а.с. 11), на земельній ділянці кадастровий номер 7124386200:03:000:0005 розміщені нежитлові будівлі та споруди, об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі токового господарства, адреса: Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, будинок 44-г.

Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: номер, літера: А-1, об`єкт нерухомого майна: будівля, сторожка, номер, літера: Б-1, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, будівля складу, номер, літера: 1, об`єкт нерухомого майна: споруда, огорожа, номер, літера: 2, об`єкт нерухомого майна: споруда, ворота, номер, літера: 3, об`єкт нерухомого майна: споруда, хвіртка, номер, літера: 4, об`єкт нерухомого майна: споруда, ЗАВ-20.

На земельній ділянці кадастровий номер 7124386200:02:000:0701 також знаходиться нерухоме майно, зокрема, будівлі та споруди: тип об`єкта: нежитлова будівля, (автовагова), адреса об`єкта: Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, 44. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: автовагова з навісом, А-1, Б.

Вказані будівлі та споруди є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №41962420 від 08.08.2015 (а.с. 12), витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно №41962525 від 08.08.2015 (а.с. 13), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 09.08.2011 (а.с. 14), витягом про державну реєстрацію прав №30898647 від 09.08.2011 (а.с. 15).

До переходу права власності на вказане нерухоме майно до Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО вказані будівлі та споруди були власністю Закритого акціонерного товариства Піківець с.Піківець, що підтверджено довідкою Піківецької сільської ради від 07.04.2020 №101/02-33 (а.с. 16).

Згідно з відомостями, які містяться у витягах з Державного земельного кадастру України земельні ділянки з кадастровими номерами 7124386200:03:000:0005 та 7124386200:02:000:0701 віднесені до державної форми власності.

Позивач вважає порушеним своє право на земельну ділянку при переході права власності на споруду на цій земельній ділянці відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, тому звернувся до суду з вимогами визнання за ним права власності на спірні земельні ділянки.

Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відносини пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються, серед іншого, Цивільним і Господарським кодексами України.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (статті 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час набуття Закритим акціонерним товариством Піківець земельної ділянки у власність) законодавцем визначалося, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Відповідно до статті 5 цього Кодексу земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян (стаття 23 цього Кодексу).

Судом встановлено, що у порядку визначеному законом Закрите акціонерне товариство Піківець отримало у колективну власність 639,3 га земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено Державним актом на право колективної власності серія ЧР 15-50.

За рішенням загальних зборів акціонерів , яке оформлене протоколом №1 від 25.01.2012 Закрите акціонерне товариства Піківець було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю Уманьагрохім , яке є правонаступниками усіх прав акціонерного товариства.

Судом встановлено, що у 2011 та 2015 роках позивач набув у власність об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі токового господарства, адреса: Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, будинок 44-г, а також нежитлову будівлю, (автовагова), адреса об`єкта: Черкаська область, Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, 44. Право власності позивача на вказані об`єкти нерухомості підтверджені належними доказами. Судом також встановлено, що зазначена вище нерухомість розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами: 7124386200:03:000:0005 та 7124386200:02:000:0701 і що ці земельні ділянки є частиною земель, які були передані у власність Закритого акціонерного товариства Піківець с. Піківець.

За доводами третьої особи, яка є правонаступником Закритого акціонерного товариства Піківець , товариство не відмовлялося від права власності на ці земельні ділянки, оскільки на ньому знаходиться нерухоме майно та вважає, що до позивача, як нового власника нерухомого майна перейшло право власності і на землю, на якій знаходиться це майно.

В силу приписів статті 377 Цивільного кодексу України і статті 120 Земельного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до положень частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу Україною регламентовано, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 (пункт 7.40) у справі №910/18560/16 наголосила на імперативному характері цього законодавчого припису.

Отже, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, в силу імперативного законодавчого припису, відбувається перехід права на земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком, будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як зазначено у наведеній статті. При цьому перехід права на цю земельну ділянку відбувається відповідно до прямого припису закону незалежно від волі особи - попереднього власника земельної ділянки.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (пункт 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16).

При цьому принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з набуттям позивачем права власності на нерухоме майно до нього як до нового власника цього нерухомого майна в силу положень статті 120 Земельного кодексу України, перейшло право власності на спірні земельні ділянки.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності набуття у державну власність спірних земельних ділянок (кадастрові номери): 7124386200:03:000:0005 та 7124386200:02:000:0701, оскільки Державний акт про право власності на землю не скасований, не погашений та не визнаний недійсним. Крім того, як вказує правонаступник власника спірних земельних ділянок, ним не вчинялися будь-які дії пов`язані з відмовою ним від свого права на вказані земельні ділянки, водночас підтверджено, що нерухоме майно, яке на них знаходиться належить позивачу.

Суд не вбачає конфлікту інтересів між позивачем та Товариством з обмеженою Піківець як правонаступником Закритого акціонерного товариства Піківець , оскільки позивач є власником нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за ним у 2011 та 2015 роках. Спору в цій частині немає і суд не оцінює і не перевіряє правомірність набуття права власності на об`єкти майнового комплексу Закритого акціонерного товариства Піківець , с. Піківець, Уманського району.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та наведені правові норми суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО (вул. Робітнича, 35, с. Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392, ідентифікаційний код 32726038) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124386200:03:000:0005 та земельну ділянку з кадастровим номером 7124386200:02:000:0701.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, ідентифікаційний код 39765890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УМАНЬХІМАГРО УМАНЬХІМАГРО (вул. Робітнича, 35, с. Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392, ідентифікаційний код 32726038) 2102,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 10.09.2020.

Суддя О.І.Кучеренко