Ухвала

від 10.09.2020 по справі 927/808/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

10 вересня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/808/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали заяви 01.1-15/1723 від 02.09.2020 Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код юридичної особи 04061783

до Приватного підприємства Вагра , вул. Інтернаціональна, буд. 90, кв. 4, м. Павлоград, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 31136264;

про видачу судового наказу

встановив:

Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області подано заяву № 01.1-15/1723 від 02.09.2020 про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства Вагра із посиланням на неналежне виконання боржником умов укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 21 від 22.05.2017, додаткової угоди від 22.09.2017 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжина від 22.05.2017 № 21, додаткової угоди від 24.05.2018 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжина, від 22.05.2017 № 21, заборгованості з орендної плати в сумі 45991,47 грн основного боргу за період з квітня по листопад 2019 року та 506,37 грн пені.

Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що, окрім суми основної заборгованості по орендній платі, Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області заявлено до боржника вимоги щодо стягнення пені.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм закону слідує, що пеня та штраф за своєю правовою природою є не грошовою заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Розглянувши подані заявником матеріали, суд зазначає, що у заяві про видачу судового наказу міститься вимога про стягнення пені, яка за своєю правовою природою не є вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявником до матеріалів заяви додано договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 21 від 22.05.2017, який укладено між Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області (орендодавець, заявник), Комунальним підприємством Керуюча компанія Північна (балансоутримувач) та Приватним підприємством Вагра (орендар, боржник).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить на рахунок балансоутримувача незалежно від наслідків діяльності орендаря.

В прохальній частини заяви про видачу судового наказу Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області зазначив про стягнення з Приватного підприємства Вагра заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 21 від 22.05.2017 у розмірі 46498,04 грн, а саме: 45991,47 (основне тіло боргу), 506,37 грн (пеня), банківські реквізити для стягнення, однак не вказав, на користь якої сторони необхідно здійснити стягнення.

В поданій заяві заявник повідомив про виставлення КП КК Північна боржнику рахунків-фактур на оплату орендної плати та актів виконаних робіт (послуг) за період з квітня по листопад 2019 року, які направлялись боржнику листами одночасно із претензіями, проте вказаних листів заявником додано не було, доказів направлення (вручення) рахунків-фактур №№ 125, 208, 270, 241, 279, 318 та актів виконаних робіт (послуг) №№ 125, 196, 252, 284, 314, 318 до заяви не додано, що передбачено умовами укладеного сторонами договору.

Додані заявником претензії № 157 від 14.06.2019, № 201 від 13.08.2019, б/н від 02.10.2019, № 201 від 13.01.2020, на які посилається заявник, як на вимогу до боржника про сплату боргу у сумі 45991,47 грн, не виключають обов`язку балансоутримувача направляти боржнику (орендарю) рахунків, передбачених п.3.6 спірного договору.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 ч.1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Виконавчому комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа ім. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код юридичної особи 04061783, у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства Вагра , вул. Інтернаціональна, буд. 90, кв. 4, м. Павлоград, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 31136264, заборгованості в сумі 45991,47 грн та 506,37 грн пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

Ухвала підписана 10.09.2020.

З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.О. Демидова