Постанова

від 02.09.2020 по справі 148/2484/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 148/2484/16-ц

провадження № 61-14298св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Перемога ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога на постанову Апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2018 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Угрудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога (далі - ТОВ Перемога ) про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що їй відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку належать земельні ділянки, площами 2,2723 га, 2,4950 га, 2,1908 га та 2,1906 га, які розташовані на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначені земельні ділянки вона нікому в оренду не передавала.

У серпні 2016 року вона вирішила передати зазначені земельні ділянки в оренду і дізналась, що ці земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ Перемога на підставі договорів оренди землі, укладених між нею та відповідачем.

У вересні 2016 року у відділі Держгеокадастру у Тульчинському районі їй було видано копії договорів оренди належних їй земельних ділянок від 01 жовтня 2013 року, із яких вона дізналась, що договори укладені терміном на 15 років.

Зазначених вище договорів вона не укладала, не підписувала, копій цих договорів не отримувала. Орендну плату за договорами не отримувала.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки, площею 2,2723 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0374, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасувати державну реєстрацію цього договору за № 6017668, вчинену 16 червня 2014 року;

визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,4950 га, кадастровий номер 052438320:001:002:0400, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасувати державну реєстрацію цього договору за № 6016776, вчинену 10 червня 2014 року;

визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,1908 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0217, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасувати державну реєстрацію цього договору за № 6017370, вчинену 16 червня 2014 року;

визнати недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки, площею 2,1906 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0216, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасувати державну реєстрацію цього договору за № 6017091, вчинену 16 червня 2014 року; зобов`язати ТОВ Перемога повернути земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дійсно, спірні договори оренди земельних ділянок укладено за відсутності волевиявлення власника землі на їх укладення, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними. Однак позивач пропустила строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявив відповідач.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2017 року скасовано, позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,2723 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0374, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасовано державну реєстрацію цього договору, вчинену 10 червня 2014 року за № 6017668.

Визнано недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки, площею 2,4950 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0400, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасовано державну реєстрацію цього договору, вчинену 10 червня 2014 року за № 6016776.

Визнано недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,1908 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0217, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасовано державну реєстрацію цього договору, вчинену 10 червня 2014 року за № 6017370.

Визнано недійсним договір оренди землі (без номера) від 01 жовтня 2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,1906 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0216, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, та скасовано державну реєстрацію цього договору, вчинену 10 червня 2014 року за № 6017091.

Зобов`язано ТОВ Перемога повернути земельні ділянки: площею 2,2723 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0374; площею 2,4950 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0400; площею 2,1908 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0217; площею 2,1906 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0216, які розташовані на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що діями відповідача порушено право власності позивача, оскільки підтверджено відсутність згоди ОСОБА_1 на укладення оспорюваних договорів, тому ТОВ Перемога не набуло права оренди земельних ділянок, які є власністю позивача. Крім того, державна реєстрація оспорюваних договорів відбулась в червні 2014 року, тому саме з моменту державної реєстрації фактично порушується право власності позивача, так як об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2018 року ТОВ Перемога подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 148/2484/16-ц (провадження № 61-1 4298св18) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Перемога про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельні ділянки, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 145/2047/16-ц (провадження № 61-41245св18) за позовом ОСОБА_2 до селянського фермерського господарства Терра про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що позивачем пропущено строк позовної давності. Позивач була обізнана про те, що у період з 2003 року земельні ділянки перебували в оренді у ТОВ Перемога . Спірні договори оренди земельних ділянок від 01 жовтня 2013 року підписував зять позивача ОСОБА_3 та отримував орендну плату від ТОВ Перемога .

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона просила залишити оскаржувану постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ Перемога підлягає частковому задоволенню .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІV - ВН №021215, виданого 28 грудня 2001 року Клебанською сільською радою, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,1906 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0216, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №131754, виданого 19 червня 2003 року Тульчинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,1908 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0217, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №506125, виданого 30 червня 2005 року Тульчинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,4950 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0400, яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 506126, виданого 30 червня 2005 року Тульчинською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,2723 га, кадастровий номер 0524383200:01:002:0374; яка розташована на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до копії договорів оренди від 01 жовтня 2013 року між власником земельних ділянок ОСОБА_1 та ТОВ Перемога було укладено договори оренди землі, предметом та об`єктом яких є земельні ділянки площами 2,2723 га, 2,4950 га, 2,1908 га та 2,1906 га, які розташовані на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номеру яких: № 0524383200:01:002:0374; 0524383200:01:002:0400, 0524383200:01:002:0217, 0524383200:01:002:0216. (а.с. 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27).

Зазначені договори зареєстровано Реєстраційною службою Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області 10 червня 2014 року, кожен за своїм номером, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 28-31).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Предметом спору у цій справі є визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовлення документації, оцінка майна, інвентаризація), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджувала, що оспорювані договори вона не підписувала, підписи у них вчинено іншою особою.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга

статті 15 Закону України Про оренду землі ).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача приведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суди попередніх інстанцій повно та достеменно встановили обставини справи, за якими спірні договори позивач не підписувала та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджувала.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації договорів оренди та повернення земельних ділянок.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між

ОСОБА_1 та ТОВ Перемога спору про право оренди на земельні ділянки, оскільки, на думку позивача, ці ділянки фактично не були передані в оренду, договорів оренди вона не підписувала, тому вони є неукладеними, а державна реєстрація зазначених правочинів порушує її права на користування та розпорядження власністю.

Така вимога свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, тому ця позовна вимога правильно заявлена в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 17 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судами, договори оренди землі зареєстровано Реєстраційною службою Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області 10 червня 2014 року, кожен за своїм номером, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом супроводжується внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником спірних земельних ділянок, кадастрові номери яких 0524383200:01:002:0374; 0524383200:01:002:0400, 0524383200:01:002:0217, 0524383200:01:002:0216, на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку: серії ЯА № 506125, виданого 30 червня 2005 року, серії ЯА № 506126, виданого 30 червня 2005 року, серії ВН №131754, виданого 19 червня 2003 року, серії ІV - ВН №021215, виданого 28 грудня 2001 року , що відповідає вимогам ЦК України, ЗК України.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладених між сторонами договорів оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю: земельними ділянками площами 2,2723 га, 2,4950 га, 2,1908 га та 2,1906 га, які розташовані на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, реєстрація права оренди ТОВ Перемога на земельні ділянки, договори оренди яких ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто ці правочини є неукладеними , не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договорів оренди (запису про проведену державну реєстрацію), зареєстрованих Реєстраційною службою Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області 10 червня 2014 року, щодо земельних ділянок площами 2,2723 га, 2,4950 га, 2,1908 га та 2,1906 га, які розташовані на території Клебанської сільської ради Тульчинського району Вінницької області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери яких 0524383200:01:002:0374; 0524383200:01:002:0400, 0524383200:01:002:0217, 0524383200:01:002:0216.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем пропущено строк позовної давності є безпідставними, оскільки відсутні правові підстави для застосування позовної давності у справі як до вимоги про визнання недійсним договорів оренди, так і до вимоги про скасування державної реєстрації, враховуючи таке.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності.

Крім того, для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження

№ 14-208цс18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що державна реєстрація оспорюваних договорів оренди земельних ділянок відбулась в червні 2014 року, тому саме з моменту державної реєстрації фактично порушено право власності позивача, так як об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України Про оренду землі ).

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації (запису про проведену державну реєстрацію) договорів оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про повернення земельних ділянок, позивач у цій справі наполягала на поверненні їй земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити позов про повернення земельних ділянок.

Подібний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах вказаний у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про повернення земельних ділянок підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині позовної вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту в цій частині.

Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування державної реєстрації та зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2018 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок скасувати та ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок відмовити.

Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2018 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перемога про скасування державної реєстрації та зобов`язання повернути земельні ділянки змінити, виклавши її мотивувальну частину в зазначеній частині в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк