Рішення

від 02.09.2020 по справі 409/1282/20

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/1282/20

Пров. № 2/409/596/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

за участю секретаря: О.В.Бушлі

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років помер її рідний батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки кадастровий номер 4420987200:18:002:0154 площею 1,855 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області. Починаючи з березня 2002 року та по день його смерті померлий був зареєстрований та мешкав разом із позивачкою та її рідною донькою, а його онукою ОСОБА_3 , вів разом спільне господарство та після його смерті вона здійснила поховання й усі витрати, пов`язані із похованням взяла на себе. Тобто, на момент смерті та на час відкриття спадщини позивачка із померлим була поєднана спільним побутом, мала взаємні права та обов`язки й мешкала разом однією родиною, більше п`яти років. Проте, при народженні відомості про батька не було внесено до запису про народження позивачки та до свідоцтва. З моменту смерті та по теперішній час вона має в наявності деякі з документів особистості, що були за часів його життя у померлого та є в наявності й в теперішній час. Про належність права власності на земельну ділянку та отримання за життя померлим державного акту позивачка не знала, оскільки такий документ було втрачено та в наявності він відсутній про що нею було надано оголошення про втрату. Позивачка являючись належною спадкоємицею за законом й маючи на руках наявні у неї документи з метою успадкування після померлого батька звернулася до органу нотаріату за місцем відкриття спадщини. Після опрацювання наданих документів, на консультативному прийомі державним нотаріусом на підставі заяви позивачки було видано витяги зі спадкового реєстру та одночасно повідомлено про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджували б належність цього майна спадкодавцю та відсутністю доказів родинних стосунків. Унеможливлення реалізації своїх спадкових справ і спонукало її звернутися до суду з позовом, в якому позивачка через відсутність документів, підтверджуючих родинні відносини з померлим просить встановити факт проживання однією сім`єю та визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідача Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав заяву про визнання позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років помер мій батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Просторівською сільською радою Білокуракинського району Луганської області було зроблено актовий запис за № 14 та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області № 941, 946 позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно була зареєстрована, мешкала та вела спільне господарство разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.11,12).

Відповідно до довідки Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області № 241 від 12.03.2020р., № 665 від 09.07.2020р., № 683 від 14.07.2020р. гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно, починаючи з 02 березня 2002 року по день смерті був зареєстрований, мешкав та вів спільне господарство разом зі своєю, як вказано, донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою спільного проживання: АДРЕСА_1 (а.с.13-15).

Із Витягу зі Спадкового реєстру (про заведену спадкову справу) № 60884961 від 10.07.2020р. та Витягу зі Спадкового реєстру (про заповіти/спадкові договори) № 60884990 від 10.07.2020р. вбачається, що після померлого ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась та заповіти відсутні (а.с.7-8).

Із заяви від 17.07.2020р. , зареєстрованої в реєстрі за № 34 вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до органів нотаріату з приводу прийняття спадщини (а.с.10).

Відповідно до відповіді Відділу у Білокуракинському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 418/102-20 від 21.07.2020р. та відомостей про земельну ділянку вбачається, що померлий ОСОБА_2 за життя отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 4420987200:18:002:0154 площею 1,8550 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 138674, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів по Павлівській сільській раді за № 10541500013 від 23.03.2005р. належало померлому (а.с.-а.с.16-19).

В судовому засіданні було встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 138674, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів по Павлівській сільській раді за № 10541500013 від 23.03.2005р. на ім`я ОСОБА_2 було втрачено.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1 Протоколу до конвенції Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні надано достатньо доказів які підтверджують факт того, що позивач дійсно постійно мешкала разом зі спадкодавцем на момент смерті та вела з ним спільне господарство понад п`ять років на момент відкриття спадщини.

Таким чином, позивач при винесенні окремого рішення про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті в будь-якому разі позбавлена можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв`язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню та його цивільне право підлягає захисту, шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1225,1258,1261, 1268,1269,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,280-284,315,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати встановленим факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`ять років починаючи з 02 березня 2002 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 4420987200:18:002:0154 площею 1,8550 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 138674, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів по Павлівській сільській раді за № 10541500013 від 23.03.2005р. належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 11.05.1999р. Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: с. Просторе, Білокуракинський район, Луганська область.

Відповідач - Павлівська сільська рада Білокуракинського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04335996, адреса: площа Центральна буд.1, село Павлівка, Білокуракинський район, Луганська область.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області Третяк О.Г.