Рішення

від 03.09.2020 по справі 552/1899/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/1899/20

Провадження № 2/552/801/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2020 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Шаповал Т.В.,

при секретарі Дубовик І.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів №7 про визнання права власності, третя особа: Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів №7 про визнання права власності.

У позовній заяві посилалась на те, що між ним та відповідачем 27.01.2017 року було укладено попередній договір купівлі - продажу нежитлової будівлі спортивно - оздоровчого комплексу ( нове призначення офісний центр) за адресою: АДРЕСА_1 . Дана нежитлова будівля була реконструйована ТОВ Завод ЗБВ №7 під офісний центр в 2012 році, але не введена в експлуатацію в зв`язку з переоформленням права користування земельної ділянки. Згідно умов попереднього договору відповідач повинен був оформити право користування земельною ділянкою для обслуговування офісного центру, загальною площею 0,1354 га, отримати правовстановлюючий документ, укласти договір купівлі - продажу нерухомого майна. Позивач сплатити відповідачу кошти в розмірі 2 700 000 грн. за нежитлове приміщення та укласти договір купівлі - продажу нерухомого майна. На виконання попереднього договору купівлі - продажу позивач перерахував ТОВ Завод ЗБВ №7 кошти у розмірі 2 700 000 грн., за нежитлову будівлю Офісний центр. Відповідач на виконання попереднього договору купівлі - продажу вчинив наступні дії: 22.01.2018 року між ТОВ Завод ЗБВ №7 та Полтавською міською радою уклав договір оренди землі, загальною площею 1354 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі; 05.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрував право власності на громадський будинок (спортивно - оздоровчий комплекс) загальною площею 570, 3 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 ; в 2019 році виготовив графічні матеріали на реконструкцію спортивно - оздоровчого комплексу під офісний центр з добудовою за адресою АДРЕСА_1 ; в 2019 році звернувся до 3-ї особи - Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради за отриманням містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Реконструкція спортивно - оздоровчого комплексу під офісний центр з добудовою по АДРЕСА_1 та отримали відмову у наданні містобудівних умов та обмежень у зв`язку з недостовірністю відомостей у наданих документах. Дана відмова позбавила відповідача подати до Департаменту ДАБІ в Полтавській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт; в березня 2020 року замовив та отримав в КП Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради новий технічний паспорт на громадський будинок - офісний центр загальною площею 739, 8 кв.м..

Посилався на те, що він повністю сплатив відповідачу ТОВ Завод ЗБВ №7 кошти в розмірі 2 700 000 грн. за нежитлову будівлю офісний центр по АДРЕСА_1 та не має можливості укласти з відповідачем договір купівлі - продажу на це майно, у зв`язку з неможливістю відповідачем в порядку вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ввести в експлуатацію реконструйований спортивно - оздоровчий комплекс під офісний центр з добудовою по АДРЕСА_1 .

Тому, просив суд визнати за ним право приватної власності на самочинно реконструйований спортивно - оздоровний комплекс під офісний центр з добудовою, загальною площею 739,8 кв.м., по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 01 червня 2020 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 03.09.2020 року.

У судове засідання позивач не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, надавши до суду заяву про розгляд справи без їхнього представника, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Третя особа, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, в судове засіданні свого представника не направив, надавши до суду заяву про розгляд справи без їхнього представника.

Третя особа, Департамент державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області свого представника в судове засідання не направив. Надали до суду пояснення, відповідно до яких заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, у зв`язку з тим, що самочинно реконструйована нежитлова будівля (офісний центр) в експлуатацію не приймалася, доказів того, що нежитлова будівля (офісний центр) є такою, що завершена будівництвом та підлягає прийняттю до експлуатації, позивачем не надано. Крім того, відсутні докази, що будівництво було здійснено саме позивачем, а не іншою особою. Доказів того, що позивач звертався у встановленому законом порядку до компетентного органу з питань виконання будівельних робіт та прийняття нежитлової будівлі ( офісного центру) до експлуатації, матеріали справи не містить. Відмова компетентного органу також відсутня, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що попереднім договором купівлі - продажу від 27.01.2017 року ТОВ Завод залізобетонних виробів №7 та ОСОБА_1 уклали договір про те, що сторони зобов`язуються в майбутньому укласти договір купівлі - продажу спортивно - оздоровчого комплексу за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 738,5 м2 на умовах, передбачених цим Договором після оформлення права користування земельною ділянкою для обслуговування офісного центру площею 0, 1354 га та одержання правовстановлюючого документа на приміщення ОСОБА_1 , але не пізніше 31.07.2018 року з моменту укладення, нерухоме майно належить ТОВ Завод залізобетонних виробів №7 , сторони домовились, що спортивно - оздоровчий комплекс (призначення офісний центр) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 738,5 м2 буде продане за 2700000. ТОВ Завод залізобетонних виробів №7 зобов`язалось у термін до 31.07.2018 року оформити право користування земельною ділянкою для обслуговування офісного центру площею 0,1354 га, отримати правовстановлюючий документ на приміщення; укласти зі ОСОБА_1 основний договір./а.с.9-10/

Також встановлено, що 22.01.2018 року між ТОВ Завод ЗБВ №7 та Полтавською міською радою уклав договір оренди землі, загальною площею 1354 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі./а.с.11-12/

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстровано право власності на громадський будинок ( спортивно - оздоровчий комплекс) загальною площею 570, 3 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер:5310136400:10:001:0330 за ТОВ Завод залізобетонних виробів №7 /а.с.16/

Також встановлено, що у 2019 році було виготовлено графічні матеріали реконструкції спортивно - оздоровчого комплексу під офісний центр з добудовою по АДРЕСА_1 ./а.с.17-23/

Відповідно до відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 07.11.2019 року №231, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради у зв`язку з неподанням визначених ч.3 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності документів необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, а саме відсутнє викопіювання з топографо - геодезичного плану М 1:2000; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень./а.с.24/

Встановлено, що 24 березня 2020 року ТОВ Завод ЗБВ №7 отримав від КП Полтавське міське бюро технічної інвентаризації Полтавської міської ради технічний паспорт на громадський будинок з господарськими ( допоміжними) будівлями та спорудами ( офісний центр) за адресою АДРЕСА_1 ./а.с.25-30/

Згідно звіту про проведення технічного обстеження, встановлено, що за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта реконструкція громадського будинку ( офісний центр), загальною площею 739,8м.2, основна площа 333,7 м2, будівельний об`єм 3104 м3 розташованого в АДРЕСА_1 , встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. /а.с.31-36/

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст.375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.4 ст.375 ЦК України правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З диспозиції норми ч. 1 ст. 376 ЦК України випливає, що за наявності недотримання забудовником хоча б одного припису, який міститься в ній, будівництво вважається самочинним.

Згідно з ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.5,6 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Як встановлено судом, відповідач ТзОВ Завод залізобетонних виробів №7 на праві оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 5310136400:10:001:0330, володіє земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , при цьому докази про користування чи володіння даною земельною ділянкою саме позивачем в матеріалах справи відсутні.

Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів

Відповідно до ст..331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Проаналізувавши матеріали справи, судом, встановлено, що самочинно реконструйований спортивно - оздоровчий комплекс під офісний центр з добудованою, за адресою: АДРЕСА_1 , в експлуатацію не приймався.

Також позивачем не надано до суду доказів того, що останній в встановленому законом порядку звертався до компетентного органу з питань виконання будівельних робіт та прийняття нежитлової будівлі до експлуатації.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження тієї обставини, що будівництво було здійснене саме позивачем, а не іншою особою.

Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12. Постанови від 30 березня 2012 року N 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) роз`яснив, що у справах пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Судом встановлено, що ТОВ Завод залізобетонних виробів №7 жодних прав позивача не порушив.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд, приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та про відмову в їх задоволенні в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів №7 про визнання права власності відмовити.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних виробів №7 , місцезнаходження: м. Полтава, пров. Шевченка,20, код ЄДРПОУ 012770078.

третя особа - Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності,36, код ЄДРПОУ 02498808.

третя особа - Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя,25, код ЄДРПОУ 35582348.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2020 року.

Суддя Т.В. Шаповал