Рішення

від 04.09.2020 по справі 226/1838/20

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/1838/20

Справа № 226/1838/20

Провадження № 2/226/636/2020

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2020 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Ковальової І.О.,

учасники цивільного процесу:

позивач ОСОБА_1 (не з`явився),

представник позивача ОСОБА_2 (не з`явилась),

відповідач представник не з`явився,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс про стягнення коштів. В обґрунтування позову зазначив, що 10 липня 2020 року він, маючи намір на придбання автомобіля Renault Duster, 2018 року випуску, уклав з ТОВ Спец Автосервіс попередній договір № 1203-30, за умовами якого Продавець в особі відповідача після внесення ним грошових коштів в сумі 298730 грн. за попереднім договором зобов`язався придбати для нього цей автомобіль у третіх осіб та 13.07.2020 року укласти з ним основний договір купівлі-продажу транспортного засобу. 10.07.2020 року ним на рахунок відповідача було внесено 298730 грн., що відповідно до п.2.2 договору розцінювалося як попередньо внесений аванс. Проте після сплати вказаних коштів відповідач ухилився від виконання умов попереднього договору, автомобіль для нього не придбав і основний договір з ним не уклав. На його вимоги щодо виконання взятих на себе зобов`язань відповідач не відреагував і кошти, внесені ним за попереднім договором, не повернув. Зазначаючи на здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності та порушення його, як споживача, прав, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти сплачені ним за попереднім договором в розмірі 298730 грн.

Сторони, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Позивач та його представник надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність зі згодою на проведення заочного судового засідання в разі повторної неявки представника відповідача. Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано, про причини повторної неявки в судове засідання не повідомлено, з огляду на що суд зі згоди позивача розглядає справу відповідно до положень ст.280 ЦПК України у заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 10 липня 2020 року між ТОВ Спец Автосервіс (в особі директора ОСОБА_3 , який дії на підставі Статуту) та позивачем ОСОБА_1 укладено попередній договір №1203-30 купівлі-продажу транспортного засобу, за умовами якого предметом Договору виступає автомобіль марки Renault , модель Duster , 2018 року випуску, інші характеристики: Kllja НОМЕР_1 , який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для відчуження покупцеві за основним договором (а.с.9-10).

Зміст попереднього договору зводиться до укладання основного Договору, який згідно з пунктом 1.7 укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти основний договір і прийняття пропозиції другою стороною після внесення покупцем продавцю авансового внеску в сумі 298730 грн.

Згідно пункту 1.6 вказаного договору за умови внесення покупцем коштів в розмірі 298730 грн., визначених пунктом 1.7, сторони зобов`язуються укласти основний договір 13.07.2018 року. Якщо на зазначену дату майно Продавцем не буде придбано для Покупця, то основний договір укладається на п`ятий день після придбання продавцем вказаного майна, про що він має повідомити покупця у письмовому вигляді з зазначенням конкретної дати, часу і місця Основного договору. У такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 13.07.2020 року (а.с.9-10).

Пунктом 1.9 попереднього договору встановлено, що в разі не укладення сторонами у визначений термін основного договору, попередній договір і передбачені ним зобов`язання втрачають чинність у день, коли мав бути укладений основний договір.

Як свідчить надана позивачем квитанція №0.0.1762998210.1 від 10.07.2020 року, позивачем через АТ КБ ПриватБанк 10.07.2020 року сплачено відповідачу 298730 грн. згідно попереднього договору купівлі-продажу автомобіля № 1203-30 від 10.07.2020 року (а.с.12).

13.07.2020 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу за № 1203-30 від 10.07.2020 року та повернути сплачені грошові кошти в розмірі 298730 грн. (а.с.13).

Відповідно до листа ТОВ Спец Автосервіс № 01 від 10.07.2020 року затримка придбання автомобіля мала місце у постачальника. В разі прийняття позивачем рішення про розірвання договору, йому запропоновано звернутись із відповідною заявою за поштовою адресою ТОВ Спец Автосервіс (а.с.14).

З метою розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу за № 1203-30 від 10.07.2020 року та повернути сплачені грошові кошти в розмірі 298730 грн., позивачем 23.07.2020 року засобами поштової кореспонденції на адресу відповідача направлено відповідну заяву (а.с.15-16).

Згідно доводів позивача, не спростованих відповідачем,грошові кошти на його вимоги йому не повернуті, основний договір з ним відповідачем не укладено. Про причини невиконання умов договору відповідач ні позивачу, ні суду не повідомлено.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що у порушення приведеної норми та умов попереднього договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

Згідно зі статтею 17 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ Про захист прав споживачів за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За правилами, встановленими пунктами 4, 6, 7 частини 3 статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).

Статтею 19 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється та вона є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, вчинені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За змістом статті 216 ЦК України кожна із сторін недійсного правочину зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 215,216 ЦК України, суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215,216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Приймаючи до уваги, що з`ясовані судом обставини свідчать про порушення прав позивача, відповідач зобов`язаний повернути йому грошові кошти у сумі 298 730,00 грн., безпідставно набуті за договором №1203-30 від 10.07.2020 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти їх на відповідача і, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.215, 216, 526, 527, 530, 626, 627, 655, 656 Цивільного Кодексу України, ст.ст.18,19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 4,11-13, 76-81, 141,247,259, 263-265,268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс про стягнення грошових коштів, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (ЄДРПОУ 43521431) місце розташування: 01001, м. Київ, вулиця Володимирська, буд.7, оф.1, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 298730 (двісті дев`яносто вісім тисяч сімсот тридцять) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (ЄДРПОУ 43521431) місце розташування: 01001, м. Київ, вулиця Володимирська, буд.7, оф.1, на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Т.О. Коваленко