Рішення

від 11.09.2020 по справі 263/6907/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/6907/19

Провадження № 2/263/218/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖИ ВАН про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ ЕНЕРЖИ ВАН про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі договору безпроцентної позики грошей № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року, позивач надав відповідачу ОСОБА_2 у позику грошові кошти у сумі 310 800 грн., з прив`язкою до розміру іноземною валюти в розмірі 11 100 доларів США. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути позику частинами, а саме по 8 400 грн. щомісяця, протягом 11 місяців з грудня 2018 року по жовтень 2019 року, 7 800 грн. у листопаді 2019 року, та усю суму позики не пізніше 11.11.2019 року. Крім цього, умовами договору передбачено сплата неустойки за кожен день прострочення зобов`язання у розмірі 1000 грн. а також пеню у розмірі 36 %, що відповідає подвійній обліковій ставці НБУ, від простроченої суми заборгованості. Факт передачі грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 підтверджується відповідною розпискою. В якості забезпечення виконання грошового зобов`язання, було укладено договір поруки № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року між позивачем та ТОВ ЕНЕРЖИ ВАН , згідно умов якого поручитель зобов`язався виконати грошові зобов`язання ОСОБА_2 , у випадку порушення ним умов договору позики, шляхом повернення суми позики, оплатити нараховану неустойку та пеню, у відповідності до умов договору позики. Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконав, на неодноразові звернення позивача з вимогою про виконання грошових зобов`язань за договором позики та договором поруки, відповідачі не відреагували, у зв`язку із чим, позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів, з урахуванням уточнених позовних вимог, заборгованість за договором позики у розмірі 1 147 104,69 грн., яка складається із заборгованості за договором позики у сумі 310 800 грн., неустойки у сумі 607 000,00 грн., інфляційних витрат у сумі 29 215,20 грн., трьох відсотків річних у сумі 16 323, 39 грн., пені у сумі 171 599,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 12 167, 10 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 24 травня 2019 року було повернуто заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 липня 2019 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2019 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2019 року задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, накладено арешт на транспортний засіб ЗАЗ TF698K , 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач надав до суду заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в разі відсутності в судовому засіданні відповідачів, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судові засідання не з`явилися, про причину своєї неявки суд не повідомили, про дату, місце та час слухання справи були повідомлені належним чином. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю або відзив до суду не надходив, тому суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України - без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно умов договору безпроцентної позики грошей № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року, позивач зобов`язався надати відповідачу ОСОБА_2 у позику грошові кошти у сумі 310 800 грн., з прив`язкою до розміру іноземною валюти в розмірі 11 100 доларів США (а.с.24-25).

Відповідно до умов п. 5 Договору, відповідач ОСОБА_2 зобов`язався здійснювати повернення суми позики частинами, та повернути усю суму позики не пізніше 11.11.2019 року.

Згідно п. 10 Договору за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, позичальник зобов`язується сплатити неустойку в розмірі 1000 грн. за кожен наступний календарний день затримки, після настання випадку прострочення, а також сплатити пеню у розмірі встановленої подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання, за кожен день прострочення.

Факт передачі грошових коштів підтверджується оригіналом розписки ОСОБА_2 від 12.11.2018 року, зі змісту якої вбачається, що останній отримав грошові кошти у сумі 310 800 грн., що еквівалентно 11 100 доларів США, на строк один рік, та зобов`язався повернути не пізніше 11.11.2019 року. Зазначені грошові кошти отримані згідно договору № 12-11-2018/ДСА-МІВ (а.с.221).

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконав, суму позики у встановлені договором строки не повернув.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведеність факту наявності заборгованості по договору безпроцентної позики грошей № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року, з боку відповідача ОСОБА_2 , оскільки останній суму грошових коштів позивачу не повернув, у зв`язку із чим, на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором позики.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд України у постановах від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14 та від 30.03.2016 року у справі №6-2168цс15 сформував правові позиції, в яких вказав на те, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні плати від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор отримує право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання на час розгляду справи сплинув, позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_3 , окрім повернення основної суми заборгованості, відшкодування матеріальних втрат у вигляді 3% річних.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України, передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Верховний Суд у п. 71 своєї постанови від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) вказав, що за змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за договором позики у сумі 310 800 грн., неустойки у сумі 607 000 грн., інфляційних витрат у сумі 29 215, 20грн., трьох відсотків річних у сумі 16 323, 39 грн., пені у сумі 171 599,00 грн. Наведений позивачем розрахунок відповідачами не спростований, тому приймається судом як належний розрахунок.

Вирішуючи позовні вимоги до відповідача ТОВ ЕНЕРДЖИ ВАН, суд виходить з наступного.

12.11.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ ЕНЕРЖИ ВАН було укладено договір поруки № 12-11-2018/ДСА-МІВ, згідно умов якого поручитель поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором безпроцентної позики грошей № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року. Згідно умов договору, в разі порушення обов`язків за договором позики, поручитель зобов`язаний виконати вимоги позичальника на підставі письмової вимоги кредитора в трок, не більше 3 робочих днів, шляхом повернення суми позики, плати нарахованої неустойки та пені. Згідно п. 14 зазначеного договору, строк його дії визначений до повного виконання зобов`язання по договору (а.с.31).

Позивач звертався до відповідача ТОВ ЕНЕРЖИ ВАН з вимогою про виконання зобов`язань за договором позики 06.05.2019 року та 01.07.2019 року. Зазначені вимоги були направленні на адресу відповідача рекомендованої кореспонденцією, однак поштові відправлення були повернуті на адресу позивача у зв`язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується копіями відповідних поштових конвертів та квитанціями про сплату поштових послуг (а.с.34, 66, 187).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Підстави припинення поруки передбачені ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється в разі: припиненням забезпеченого нею зобов`язання; якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу; після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Судом не встановлено факту настання обставин, передбачених ст. 559 ЦК України, з якими закон пов`язує факт припинення поруки, у зв`язку із чим, позовні вимоги про стягнення з ТОВ ЕНЕРЖИ ВАН в солідарному порядку заборгованості за договором позики, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 10 510,00 грн. за позовні вимоги майнового характеру, 384 грн. 20 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати пов`язані з розглядом справи (поштові витрати) у розмірі 187 грн., (витрати на проїзд) у сумі 1085,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖИ ВАН про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖИ ВАН на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором безпроцентної позики грошей № 12-11-2018/ДСА-МІВ від 12.11.2018 року у розмірі 1 134 937,59 грн., яка складається із заборгованості за договором позики у сумі 310 800 грн., неустойки у сумі 607 000,00 грн., інфляційних витрат у сумі 29 215,20 грн., трьох відсотків річних у сумі 16 323,39 грн., пені у сумі 171 599,00 грн.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖИ ВАН на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 10 510,00 грн. за позовними вимогами майнового характеру, 384 грн. 20 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати пов`язані з розглядом справи (поштові витрати) у розмірі 170 грн., (витрати на проїзд) у сумі 1085,90 грн., тобто по 6 083,55 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРЖИ ВАН , ЄДРПОУ 42499950, юридична адреса: вул. Молодогвардійська, 20-А, місто Київ.

Суддя Д.В. Киян