Рішення

від 25.08.2020 по справі 310/3869/20

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/3869/20

2/310/1659/20

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача по батьку - ОСОБА_2 , після смерті якої єдиним спадкоємцем був її син - батько позивачки ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, що був чинний на той час, прийняв після смерті матері спадщину у вигляді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15 грудня 1989 року, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Право власності на цей будинок батько позивачки не зареєстрував. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті мати позивачки - дружина померлого ОСОБА_4 прийняла спадщину у вигляді вищевказаного будинку відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Право власності на будинок мати позивачки також не зареєструвала. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_4 . Після її смерті позивачка є спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців немає. Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на нерухоме майно у вигляді зазначеного будинку, який вона прийняла як спадщину після смерті чоловіка. 17 січня 2017 року позивачка звернулась до державного нотаріуса Бердянської районної державної нотаріальної контори Запорізької області Косенкова В.М. із заявою про прийняття спадщини за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язанийзвернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Керуючись вказаними вимогами законодавства, у січні 2020 року позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у вигляді вищевказаного майна. 16 січня 2020 року нотаріус прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно в зв`язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності на будинок, та роз`яснено процедуру визнання права власності на будинок в судовому порядку , оскільки у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 15 грудня 1989 року, на підставі якого будинок, що є спадковим майном, належав бабі позивачки ОСОБА_2 , помилково зазначено ім`я баби - ОСОБА_5 замість вірного ОСОБА_6 . Зазначений факт підтверджується тим, що в даному будинку проживали тільки ОСОБА_2 , її син ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , а також тим, що документи на будинок, зокрема, технічний паспорт, знаходились у вказаних осіб, а після їхньої смерті - у позивача. Встановлення зазначеного факту має для позивачки юридичне значення, так як необхідно для реалізації прав спадкоємця.

Позивачка, повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в судове зсідання не з`явилась.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язанийзвернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача по батьку ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04 січня 2017 року виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем був її син - батько позивачки ОСОБА_3 , який відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, що був чинний на той час, прийняв після смерті матері спадщину у вигляді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15 грудня 1989 року, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Право власності на цей будинок батько позивача не зареєстрував.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 04 січня 2017 року виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області).

Після його смерті мати позивачки - дружина померлого ОСОБА_4 прийняла спадщину у вигляді вищевказаного будинку відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Право власності на будинок мати позивачки також не зареєструвала.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 25 серпня 2016 року виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Дмитрівка Бердянського району.

У відповідності з довідкою виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради від 05 січня 2017 року № 17 ОСОБА_2 мешкала та була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті з нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_3 , 1950 року народження, невістка ОСОБА_4 , 1951 року народження, заповіти не складались.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради від 05 січня 2017 року № 18 ОСОБА_3 мешкав та був зареєстрований по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_4 , 1951 року народження, заповіти не складались.

В свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 , виданому 06 липня 1961 року, в графі мати зазначена ОСОБА_2 .

Факт шлюбних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 05 вересня 1973 року.

В свідоцтві про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_6 від 04 червня 1971 року в графі батько зазначений ОСОБА_3 , в графі мати вказано ОСОБА_9 .

Факт одруження позивачки з ОСОБА_10 та зміни прізвища з ОСОБА_11 на ОСОБА_12 підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 від 10 січня 2017 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17 січня 2017 року спадкову справу після смерті ОСОБА_4 №2/2017 заведено 17 січня 2017 року в Бердянській районній державній нотаріальній конторі.

Суду надано копію спадкової справи № 2/2017 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , згідно якої спадкоємцем першої черги, що звернувся у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, є дочка померлої ОСОБА_1 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачці видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 січня 2020 року в зв`язку із відсутністю документа, що підтверджує право власності на будинок.

Згідно з листом КПзТІ від 20 лютого 2020 року № 111 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Бердянською районною радою народних депутатів від 15 грудня 1989 року.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення рекомендовано судам, які розглядатимуть справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по- батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали отримувати від заявника докази про те, що правовстановлюючий документ належить саме йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, передбачає право кожної фізичної або юридичної особи безперешкодно володіти своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені і в ч. 4 ст. 41 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, суд, з огляду на наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки в інший спосіб, крім як за рішенням суду, позивачка не може реалізувати своє право на прийняття спадщини у вигляді будинку, а також оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими.

На підставі вищезазначеного, ст.ст. 4 , 13 , 18 , 141 , 259 , 263-265 , 280 , 352 , 354 ЦПК України , суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ( АДРЕСА_2 ) до Дмитрівської сільської ради, ЄДРПОУ 04351943 (пр. Праці, 2, с. Дмитрівка, Бердянський район, Запорізька область, 71153) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва від 15 грудня 1989 року про право особистої власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 ( АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 року.

Суддя О. М. Вірченко