Рішення

від 11.09.2020 по справі 120/1935/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2020 р. Справа № 120/1935/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бохоницької сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бохоницької сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що у квітні 2020 року звернулась із клопотанням до Бохоницької сільської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Однак, листом від 24.04.2020 року №169 відповідач відмовив у наданні такого дозволу, оскільки Бохоницькою сільською радою наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жителю села Бохоники для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

10.06.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки у зв`язку із загрозою епідеміологічної ситуації у Вінницькій області, Бохоницька сільська рада не мала можливості скликати сесію сільської ради та прийняти рішення за результатами розгляду клопотання позивача.

Таким чином, Бохоницькою сільською радою було надіслано лист №169 від 24.04.2020 року, який не містив відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а лише інформацію щодо статусу земельної ділянки.

Крім того, зважаючи на те, що Бохоницька сільська рада не надала дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, позивач не була позбавлена можливості замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

Вирішуючи дану справу судом враховано, що особливості її розгляду визначені статтею 262 КАС України. Однак розгляд даної справи припав на період дії на території України карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із наступними змінами).

У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України № 540-IX від 30.03.2020), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків розгляду справи на період дії карантину.

Отже, з набранням чинності Законом № 540-IX процесуальні строки в адміністративному судочинстві, зокрема строк розгляду адміністративної справи, а також строки подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення було продовжено на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 року також було визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17 липня 2020 року, відповідно продовжений Законом України № 540-IX від 30.03.2020 процесуальний строк сплив 07.08.2020 року.

Оскільки жодних заяв від учасників справи щодо продовження процесуальних строків по справі до визначеного терміну подано не було, тому наразі відсутні перешкоди для вирішення даної справи та ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням до Бохоницької сільської ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Однак, листом від 24.04.2020 року №169 відповідач повідомив що, Бохоницькою сільською радою було прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жителю села Бохоники для ведення особистого селянського господарства.

Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду її клопотання, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається у місячний строк на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо не розгляду клопотання позивача у встановлений строк з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 року №211, виходячи з наступного.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (далі - постанова КМУ №392) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 постанови КМУ №392, на період дії карантину забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм, пряма вказівка щодо заборони на період дії карантину роботи, діяльності органів місцевого самоврядування, проведення сесій сільських, селищних, міських рад відсутня. Навпаки, вказані приписи надають можливість органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати заходи, необхідні для забезпечення їх роботи на період дії карантину.

За таких обставин, у органу місцевого самоврядування не було прямої заборони на період дії карантину на здійснення діяльності сільської ради, зокрема, заборони проводити сесії ради та приймати на них відповідні рішення.

Більше того, згідно з пунктом 11-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" України "Про місцеве самоврядування в Україні", установити, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування (пп.1); у разі відсутності у регламенті ради, виконавчого комітету ради, положенні про постійні комісії порядку проведення дистанційних засідань, такий порядок визначається сільським, селищним, міським головою, а у випадках, передбачених цим Законом, особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу, до внесення змін у відповідний регламент чи положення (пп.2).

Закон №280/97-ВР доповнено пунктом 11-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020.

Таким чином, у період з квітня 2020 року у Бохоницької сільської ради були наявні законодавчо встановлені повноваження проведення пленарного засідання в дистанційному режимі, а у сільського голови - повноваження визначити порядок проведення такого засідання. Проте, відповідач не вжив всіх можливих заходів задля належного розгляду клопотання позивача.

Крім того, Бохоницькою сільською радою винесено проект рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Бохоницької сільської ради, в межах населеного пункту на 23 червня 55 сесії 7 скликання.

Однак, доказів того, що клопотання ОСОБА_1 розглянуто на пленарному засідання сесії Бохоницької сільської ради до суду не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що Бохоницькою сільською радою наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жителю села Бохоники для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає, що дана обставина не звільняє відповідача від розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Посилання відповідача на те, що позивач не була позбавлена можливості замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу є необґрунтованим, оскільки це не звільняло сільську раду від обов`язку розглянути клопотання ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вище викладене , суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Бохоницької сільської ради, яка полягає у не розгляді клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою. Похідна вимога про зобов`язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована в межах села Бохоники Вінницького району Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Принцип пропорційності вимагає щоб використані засоби були належними для досягнення легітимної мети; засіб, який застосовується для обмеження, має бути найменш обтяжливим для права особи; використані засоби мають бути пропорційними очікуваним наслідкам, тобто тягар, який несе особа не може бути надмірним по відношенню до вигоди, яку отримує протилежний інтерес.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 840,80 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. 26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бохоницької сільської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.

Зобов`язати Бохоницьку сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, орієнтовною площею 0,12 га, яка розташована в межах села Бохоники Вінницького району Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Бохоницької сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Бохоницька сільська рада (вул. Гагаріна, 43, с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область, 23233, ЄДРПОУ 04329754).

Суддя Свентух Віталій Михайлович