Справа № 420/4090/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська пл., 8), Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення №1461218/42376456 від 19.02.2020 року та зобов`язання зареєструвати податкову накладну №2 від 05.02.2020 р., -
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог.
До суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1461218/42376456 від 19.02.2020 року.
- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 05.02.2020 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи. Проте, відповідачем прийнято рішення про відмову у реєстрації, яке, на думку позивача, є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.
20.07.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 89-91). В обгрунтування зазначено, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкову накладну. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДПС України, підприємству було повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі платник податку, направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій. Проте у зв`язку з не наданням позивачем разом із повідомленнями, всіх необхідних документів, ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Заяви, клопотання учасників справи.
27.07.2020 року від представника Позивача надійшов розрахунок судових витрат (а.с. 104-105).
11.08.2020 року від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 110).
12.08.2020 року від представника Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (112-114).
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії судом не вчинялись.
Сторони у судове засідання на 11.08.2020 року не з 'явились, повідомленні належним чином.
За таких обставин, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за клопотанням представника Позивача.
В силу частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини справи.
05.02.2020 року було виписано податкову накладну №2 на загальну суму 239052,32 грн. по взаємовідносинах з ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 31454383).
14.02.2020 року дану податкову накладну було направлено до Державної податкової служби України (далі - ДПС) для реєстрації.
Того ж дня, 14.02.2020 року, було отримано квитанцію, де було зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.02.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій... Додатково повідомляємо: показник "п"=10.6268%, "Р"=36667.99 .
У відповідь на зазначену квитанцію, позивачем було направлено документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною. Це підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів.
Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки отриманим документам і 19.02.2020 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), було прийнято рішення №1461218/42376456 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.02.2020 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області №1461218/42376456 від 19.02.2020 року, яким відмовлено Позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог п. 74.2 ст. 72 ПК України, в ЄРНП забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року № 2245-VIII пункт 200.16 ст. 200 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції, та з 1 січня 2018 року передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРНП з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регулюється ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), на час виникнення спірних правовідносин також Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із змінами (далі Порядок № 117), , Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29 грудня 2010 р. із змінами (далі за текстом - Постанова № 1246).
Згідно з вимогами п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 14 цього Порядку встановлено, що Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
2)первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні:
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Згідно з вимогами п. 16 Порядку № 117, Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п. 19 Порядку № 117).
Зазначені комісії приймають рішення про:
- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку' коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).
Підставами для прийнятая комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п. 21 Порядку).
Відповідно до п. 23 Порядку N 117, Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Висновки суду.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку Позивача, рішенння Комісії Головного управління ДПС в Одеській області №1461218/42376456 від 19.02.2020 року.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду податкової накладної, Відповідачем на адресу Позивача надіслана квитанція, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Тобто, судом встановлено, що Відповідачем у квитанції зазначено лише посилання на відповідність розрахунків критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП. Проте пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, які включені до п.п. 1.6 зазначених Критеріїв із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення Відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних та юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги Порядку № 117, оскільки у квитанції не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Також, суд зазначає, що Комісією прийнято спірне рішення щодо відмови в реєстрації зазначеної податкової накладної, у якій зазначено, що підставою для відмови у реєстрації розрахунків коригування стало ненадання платником податку копій первинних документів.
Натомість, судом встановлено, що Позивачем до органу державної фіскальної служби додатково надані Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, докази щодо здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження, зокрема первинні документи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване Позивачем рішення Комісії №1461218/42376456 від 19.02.2020, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.02.2020 року прийняте всупереч вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії.
При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.
Беручи до уваги викладене, а також враховуючи надання з боку Позивача первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття оскаржуваного рішення №1461218/42376456 від 19.02.202 0, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для його скасування.
Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові по справі №822/1817/18 від 23 жовтня 2018 року, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
Відповідно до п. 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
З урахуванням наведеного, Відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2. ст. 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, рішення Комісії №1461218/42376456 від 19.02.2020, якою відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.02.2020 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно розрахунку щодо судових витрат, витрати зі сплати судового збору складають 2102,00 грн., а витрати на професійну правничу допомогу - 5067,50 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. згідно квитанції №0.0.1718618687 від 26.05.2020 року (а.с.73).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу, суд зазначає наступне.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» , ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.
Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5067,50 грн. представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги від 24.10.2019 року №24/10, рахунок-фактуру №01/20 від 13.07.2020 року на загальну суму 5067,50 грн.; акт наданих послуг №01/20 від 13.07.2020 до договору про надання правничої допомоги від 24.10.2019 року №24/10 на загальну суму 5067,50 грн.; копія квитанції до прибуткового касового ордеру у сумі 5067,50 грн. (а.с. 12-15, 104-108).
12.08.2020 року від представника Відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (а.с. 112-114). В обгрунтування заяви зазначено, що що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.
Проте, суд зазначає, що дана заява представника Відповідача, не обгрунтована жодним доказом, а тому суд не бере її до уваги, але при цьому, судом встановлено із рахунку-фактури №01/20 від 13.07.2020 року та акту наданих послуг №01/20 від 13.07.2020 до договору про надання правничої допомоги від 24.10.2019 року №24/10, а саме п. 5, в якому зазначено: супроводження справи у суді, участь у судових засіданнях, підготовка процесуальних документів (відповідь на відзив, розрахунки судових витрат тощо), 1 година - 1013,50 грн. .
Суд зазначає, що судом призначались судові засідання на:
- 23.06.2020 року (фіксування не проводилось, відкладено розгляд справи);
- 11.08.2020 року (фіксування не проводилось, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження).
Також, суд зазначає, що відповіді на відзив та інших процесуальних документів, представником Позивача, до суду не надавались, а відтак, суд дійшов висновку, про відмову в цій частині витрат на правову допомогу.
Таким чином, суд зазначає, що наданими представником Позивача документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами на суму 4054,00 грн. (5067,50 - 1013,50), а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу підлягає задоволенню у розмірі 4054,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 у загальній сумі 6156 грн. 00 коп. (судовий збір - 2102,00 грн. та витрати на правову допомогу - 4054,00 грн.) підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська пл., 8), Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №1461218/42376456 від 19.02.2020 року.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 №2 від 05.02.2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Агро-Продукт 2018 (67350, Одеська область, Березівський район, с. Вікторівка, вул. Суворова, 13, код ЄДРПОУ 42376456), витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4054 (чотири тисячі п`ятдесят чотири) гривні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бутенко А.В.
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 14.09.2020 |
Номер документу | 91478529 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бутенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні