Рішення

від 03.09.2020 по справі 500/2069/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2069/18

03 вересня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Гонта М.С.

представника відповідача Олексюк Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підвисоцький завод будівельних матеріалів" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС СТАНДАРТ" про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Підвисоцький завод будівельних матеріалів" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС СТАНДАРТ" про визнання визнання податкового повідомлення-рішення нечинним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.03.2018 р., за результатами якої складено акт від 10.09.2018 р. № 2105/19-00/14-01/00291569.

На підставі Акту Головного управління ДФС у Тернопільській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2018 р. №0008871401, 27.09.2018 р. №000886140 ( отримані товариством 03 жовтня 2018 року), якими для ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів » визначено грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 160720,00 грн. та 40180,00 грн. штрафних санкцій), заниження податку на прибуток + 144648,00грн. та 36162,00 грн. штрафних санкцій), загальна сума нарахувань складає 381710,00 грн.

Позивач вважає, що прийняття вищевказаних податкових повідомлень - рішень суперечить вимогам закону, а необґрунтований висновок Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо нікчемності правочину, укладеного ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» з постачальником - ТОВ «Ресурс Стандарт» є таким, що порушує публічний порядок та не спрямований на настання реальних наслідків. Що і стало причиною звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.10.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 01.11.2018 о 10:00 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 31.10.2018. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Підставою для висновків акту перевірки та визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов`язань було невстановлення перевіркою згідно з даними ЄРПН джерела походження продукції - вугілля марки Антрацит сорту АО та непідтвердження легальності руху продукції в ланцюгу постачання від виробника до ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів .

Так, згідно даних перевірки за період з 01.01.2017р. по 31.03.2018р. ТОВ ПІДВИСОЦЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ було задекларовано в рядку 01 Декларацій з податку на прибуток підприємств Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 47 783 753 грн.

Перевіркою не встановлено джерело походження, виробника вугілля антрацит АО та не підтверджено легальність руху продукції в ланцюгу постачання від виробника до ТОВ "Ресурс Стандарт", оскільки податкові накладні на придбання вугілля антрацит марки АО зазначеними вище суб`єктами господарювання відсутні, факт придбання ними вугілля антрацит марки АО відсутній. Фіктивне введення в обіг товару - це первинне нереальне постачання ідентифікованого товару платником податків, який його документально оформив. Фіктивне введення в обіг товару характеризується обривом ланцюгів постачання.

Фактично, ТОВ "Ресурс Стандарт в ланцюгу постачання введено в товарообіг (легалізовано) товар - вугілля Антрацит невідомого виробництва та виробника, з метою формування витрат, податкового кредиту та відшкодування ПДВ.

Перевіркою встановлено, що саме ТОВ Ресурс Стандарт вугілля фактично не поставляло. ТОВ Ресурс Стандарт в порушення вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку оформлені недостовірні документи.

Оскільки, надходження активу (вугілля) призвело до зростання власного капіталу ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів , безоплатно отриманий актив (вугілля) є доходом у розумінні п.5 П(С)БО 15 Дохід .

Відповідач зазначає, що у ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів , відсутні будь-які первинні документи, які опосередковують отримання активу (вугілля), то відповідно за даними бухгалтерського обліку по кредиту рахунку № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками зобов`язання (кредиторську заборгованість) перед вказаними контрагентами відображені в порушення вимог п.5 П(С)БО 11 Зобов`язання .

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, операція з безоплатного отримання вугілля підлягала відображенню в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т рах. 201 Сировина і матеріали - К-т рах. 718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів на суму 803600,00 грн.; Д-т рах. 718 Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів - К-т рах. 793 Результат іншої діяльності на суму 803 600грн.

Також, у ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів відсутні будь-які первинні документи, які опосередковують отримання активу (вугілля), тобто ідентифікують джерело походження активу, його виробника та постачальника, вартістю 964320 грн.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.,198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, завищено податковий кредит по операціях з ТОВ Ресурс Стандарт за лютий 2017 року всього в сумі 160720 грн.

Отже, фактично по ланцюгу руху товару до кінцевого споживача, є лише формальне оформлення документообігу, а єдиною метою проведення документування фінансово- господарських взаємовідносин ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів з ТОВ Ресурс Стандарт є одержання підприємством економічної вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання вугілля.

Відтак, на підставі викладеного у відзиві, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01.11.2018, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 12.11.2018 о 10:00 год. для підготовки відповіді на відзив.

09.11.2018 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 12.11.2018, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкладено розгляд справи на 28.11.2018 о 11:30 год. для підготовки до надання пояснень.

28 листопада 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12.12.2018 о 10:45 год.

Ухвалою суду від 12.12.2018 зупинено провадження по справі до отримання судом результатів перевірки.

16 квітня 2020 року представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

28 квітня 2020 року ухвалою суду було поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2020 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 03.06.2020 залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача ТОВ "Ресурс Стандарт" та у зв`язку з цим відкладено розгляд справи на 30.06.2020 о 10:00 год.

03 червня 2020 року представником третьої особи ТОВ "Ресурс Стандарт" подано пояснення по справі.

30.06.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 03.08.2020 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03.08.2020 постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 03.09.2020 о 10:30 год. для ознайомлення з документами та підготовкою до надання пояснень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника. Просили позов задовольнити повністю.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 р. по 31.03.2018 р., за результатами якої складено акт від 10.09.2018 р. № 2105/19-00/14-01/00291569.

Актом були встановлені такі порушення:

1. пп.134.1.1 п.134.1, ст.134, п.135.1, ст.135 ПКУ, п. 5, п.21 П(С)БО Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153 занижено податок на прибуток всього на загальну суму 144 648грн., в тому числі: за І кв. 2017 року у сумі 21052 грн. та Пкв.2017 р. у сумі 123596 грн.

2. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст..198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, завищено податок на додану вартість за лютий 2017 року всього в сумі 160 720 грн.

Так, на підставі Акту Головного управління ДФС у Тернопільській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2018 р. №0008871401, 27.09.2018 р. №000886140 (отримані товариством 03 жовтня 2018 року), якими для ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів » визначено грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 160720,00 грн. та 40180,00 грн. штрафних санкцій), заниження податку на прибуток + 144648,00грн. та 36162,00 грн. штрафних санкцій), загальна сума нарахувань складає 381710,00 грн.

Підставою для висновків акту перевірки та визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов`язань було невстановлення перевіркою згідно з даними ЄРПН джерела походження продукції - вугілля марки Антрацит сорту АО та непідтвердження легальності руху продукції в ланцюгу постачання від виробника до ТОВ Підвисоцький завод будівельних матеріалів .

В адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» не оскаржило.

Позивач не погодившись з вказаними рішеннями та висновками податкового органу, звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду ( п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пп. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та його подальше бюджетне відшкодування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Як видно з матеріалів справи, між ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» та ТОВ "Ресурс Стандарт" був укладений договір поставки від 05.09.2016 р. №0509 вугілля марки АО в кількості 280 тонн на загальну суму 964320 грн. Під час його укладання сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, передбачених ст. 655, 638 ЦК.

Реальність укладання та виконання зазначеного договору, отримання, транспортування та сплату придбаних за цим Договором вугілля підтверджується первинними документами, зокрема:

- видатковою накладною від 10.01.2017 № 2;

- податковими накладними від 11.01.2017 №7, від 09.02.2017 №8, які відповідають вимогам п. 201.1 ПК, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95, р. № 88, які не були заблоковані в ЄРПН.;

- платіжними дорученнями від 11.01.2017 № 2 на суму 803600,00 грн., № 32 від 09.02.2017 на суму 160720,00 грн.

Про те, що операції з поставки вугілля марки АО від ТОВ «Ресурс Стандарт» правильно відображені в бухгалтерському обліку ТОВ «Підвисоцький завод будматеріадів» , а також те, що вугілля використано в господарській діяльності товариства для виробництва вапна, відображено в акті перевірки від 10.09.2018 № 2105/19-00/14-01/00291569.

Таким чином, укладання договору поставки від 05.09.2016 р. №0509 було спрямоване на реальне настання наслідків, ними передбачених: переходу права власності на вугілля від ТОВ "Ресурс Стандарт" до ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» , а контролюючим органом порушено права та законні інтереси ТОВ "Підвисоцький завод будматеріалів" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошових зобов`язань та зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість та збільшення податку на прибуток приватних підприємств, так як право позивача на податковий кредит та витрати підтверджено належним чином складеними податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку (п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України), які надані для перевірки та дослідження податковими ревізорами-інспекторами.

Так, доводи відповідача про непідтвердження реальності поставки вугілля з огляду на те, що ТОВ "Ресурс Стандарт" здійснювало придбання вугілля марки АО у суб`єктів господарювання, які здійснюють операції з придбання продуктів харчування, що вони "... мають ознаки «фіктивності» ", що в їх діяльності простежується обрив ланцюга постачання товару» спростовуються ВАСУ листом - узагальнені від 02.06.2011 року №742/11/13-11, в чому ВАСУ зазначив, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього "впливу на дослідження" факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім в ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому виникнення податкових зобов`язань платника податків не залежить від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних ффондів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Акту № 2105/19-00/14-01/00291569 від 10 вересня 2018 року про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Підвисоцький завод будівельних матеріалів" (код ЄДРПОУ 00291569) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.03.2018 року в частинах: підпункту 3.1.1.2. Валові витрати (сторінка 13 Акта перевірки) - стосовно завищення валових витрат за період з 01.01.2017 року по 31.03.2018 року на суму 144648,00грн., утому числі за 2017 рік у сумі 144648,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2017р. - 21052,00 грн.; за II квартал 2017 року 123596,00 грн.; підпункту 3.1.2.3. Податковий кредит пункту 3.1. 2. Податок на додану вартість (сторінки 14-25 Акта перевірки) - стосовно завищення задекларованого податкового кредиту у загальній сумі 160720,00 грн.; п.1 та 2 розділу IV акту № 2105/19-00/14-01/00291569 від 10 вересня 2018 року, то суд зазначає наступне.

Вказані висновки, викладені працівниками податкового органу у акті перевірки є відображенням їх дій та не породжують жодних правових наслідків для платника податків, а відповідно такий акт не порушує прав останнього, відтак вимоги позивача про визнання протиправним та скасування частково Акту № 2105/19-00/14-01/00291569 від 10 вересня 2018 року не можуть бути задоволені.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

При цьому, суд також наголошує, що згідно з приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Таким чином, висновок Головного управління ДФС у Тернопільській області щодо порушення ТОВ "Підвисоцький завод будматеріалів" норм п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 ПКУ- заниження податку на прибуток на суму 144648,00 грн. та п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, П.201.10 ст. 201 ПКУ- завищення податку на додану вартість на суму 160720,00 грн., на загальну суму 305368,00 грн. за період з 01.0l.17p. по 31.03.18 та застосування до ТОВ «Підвисоцький завод будматеріалів» штрафних санкцій згідно з п. 123.1 ПК є безпідставними, а прийняті Головним управлінням ДФС України у Тернопільській області податкових повідомлень - рішень від 27.09.2018, №0008871401, від 27.09.2018, № 0008861401 протиправними.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Тернопільській області:

- від 27.09.2018 р. №0008871401 (форма "Р");

- від 27.09.2018 р. №0008861401 (форма "Р")

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ТОВ "Підвисоцький завод будматеріалів" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5 725 (п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 65 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Підвисоцький завод будівельних матеріалів" місцезнаходження/місце проживання вул. Заводська, 33,Підвисоке,Бережанський район, Тернопільська область,47523 ЄДРПОУ/РНОКПП 00291569 ;

відповідач:

-Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживаннявул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 ЄДРПОУ/РНОКПП 39403535;

третя особа:

-Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС СТАНДАРТ" місцезнаходження/місце проживання вул.Л.Руденко, 6А,офіс 515,м. Київ,02140 ЄДРПОУ/РНОКПП 39534900.

Головуючий суддя Подлісна І.М.