Постанова

від 08.09.2020 по справі 160/8151/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8151/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БІК КАСКАД

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (головуючий суддя Царікова О.В.)

у справі № 160/8151/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БІК КАСКАД

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІК КАСКАД звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2019:

- №0001771419 (форми "Р") про збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 76265,00грн., з яких за основним платежем 65242,00 грн. та за штрафними санкціями 11023,00 грн.;

- №0001781419 (форми "Р") про збільшення позивачу суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 61238,75 грн., з яких за основним платежем 48991,00 грн. та за штрафними санкціями 12247,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу, що господарські відносини з контрагентами: ТОВ ЮНІВЕРСАЛ - ЛТД (код ЄДРПОУ 39604265), ТОВ ДІНКАРТ (стара назва - ТОВ Інтех К ) (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс та ТОВ РАЙДЕК ) (код ЄДРПОУ 40509935) не мали реального характеру. Факт здійснення господарських операцій між позивачем та вищеозначеними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, які наявні у позивача. Первинні документи складені з дотриманням обов`язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , а податкові накладні - з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується в акті перевірки, та в повній мірі відображають зміст і обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отримані послуги, що, в свою чергу, також підтверджує склад понесених ТОВ БІК КАСКАД витрат, які правомірно враховані при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 в задоволення позову відмовлено.

Суд з огляду на винесені вироки суду щодо посадових осіб контрагентів позивача дійшов висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та витрат, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироками суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема, відображених у них сум до витрат та податкового кредиту, є безпідставними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що не міг бути обізнаний щодо фіктивності контрагентів, при цьому контролюючим органом не надано доказів щодо фіктивного характеру операцій та безтоварності операцій. Правочини позивача з означеними підприємствами були реальними та фактично виконувались сторонами з відповідним відображенням вказаних операцій у первинних документах, складених з дотриманням норм чинного законодавства, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту. Також скаржник зазначає, що наявність угод про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими за ч. 1 ст. 205 КК України, не тягнуть за собою автоматичного визнання всіх господарських операцій нереальними.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2015 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЮНІВЕРСАЛ - ЛТД (код ЄДРПОУ 39604265) та за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ДІНКАРТ (стара назва - ТОВ Інтех К (код ЄДРПОУ 40510296) та ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс , код ЄДРПОУ 40509935), за результатами якої складений акт від 13.12.2018 №72490/04-36-14-19/37374436.

Перевіркою ТОВ БІК КАСКАД встановлено порушення:

- пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 65242,00 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 21150,00 грн., за 2016 рік на суму - 44092,00 грн.;

- п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 72491,00грн., в тому числі: за березень 2015 року у сумі 3133,00грн., за квітень 2015 року у сумі 20367,00грн., за липень 2016 року у сумі 10033,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 8958,00 грн., за вересень 2016 року на суму 20000,00 грн., за грудень 2016 року на суму 10000,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що операції позивача з ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , ТОВ Ремонтний центр Перос та ТОВ ДІНКАРТ у періоді, що перевірявся, не мали реального характеру.

При цьому відповідачем використані інформаційні бази даних ДФС України щодо вказаних контрагентів позивача, з`ясовано, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД №200206896 від 05.02.2015 має статус анульоване з 30.11.2016 у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року. За результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності.

Керівником та головним бухгалтером підприємства з 28.01.2015 є ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.01.2016 у справі №369/230/16-к, за яким ОСОБА_1 , засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.

За результатами дослідження діяльності ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс та ТОВ РАЙДЕК ) встановлено, що відповідно до інформаційних баз даних ДФС України з 26.05.2016 назва підприємства - ТОВ РАЙДЕК , з 15.11.2016 по 03.04.2017 назва підприємства - ТОВ Єврохоумс , з 04.04.2017 по дату акта - ТОВ Ремонтний центр Перос .

Керівником та головним бухгалтером підприємства з 26.05.2016 по 03.04.2017 є ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ), з 04.04.2017 керівником та головним бухгалтером підприємства ТОВ Ремонтний центр Перос є ОСОБА_3 .

Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Ремонтний центр Перос (стара назва - ТОВ Єврохоумс та ТОВ РАЙДЕК ) №200269508 від 31.05.2016 анульоване 28.11.2017, причина - анульовано за ініціативою контролюючого органу (ненадання декларацій протягом року).

Податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік та наступні роки, звіти про фінансові результати за 2016 рік та наступні роки не подавалися. За результатами аналізу даних податкової звітності не встановлено основних засобів, виробничого обладнання, транспортного і торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів та трудових ресурсів, необхідних для господарської діяльності.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі №759/1750/17 (провадження № 1-759/237/17), винесеного за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження та зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №332017100080000012 від 31.01.2017, яким затверджено угоду від 31 січня 2017 року про визнання винуватості між прокурором Речицькою Н.А. та обвинуваченою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч.1 КК України, за якою призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 січня 2017 року покарання у виді штрафу, в розмірі п`ятисот (500) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

За результатами дослідження діяльності ТОВ ДІНКАРТ (стара назва - ТОВ Інтех К ) встановлено, що засновник, директор та головний бухгалтер в одній особі ТОВ Дінкарт (стара назва: ТОВ Інтех К ) - Вілунас Ольга Анатоліївна (з 26.05.2016 по 01.02.2017). Свідоцтво платника ПДВ № 200269511 від 31.05.2016 анульоване за рішенням контролюючого органу 13.06.2018 через відсутність поставок та ненадання декларацій.

У ТОВ ДІНКАРТ основні засоби відсутні, трудових ресурсів (найманих працівників) підприємство не мало, що, як вказано відповідачем в акті перевірки, свідчить про неможливість здійснення операцій з продажу ТМЦ (робіт, послуг) покупцеві ТОВ БІК КАСКАД .

За результатами аналізу даних податкової звітності посадовими особами відповідача не встановлено основних засобів, виробничого обладнання, транспортного і торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій з ТОВ БІК КАСКАД .

На підставі акту перевірки від 13.12.2018 №72490/04-36-14-19/37374436 відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25.01.2019:

- №0001771419 (форми "Р") про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 76265,00 грн., з яких за основним платежем - 65242,00 грн. та штрафні санкції -11023,00 грн.;

- №0001781419 (форми "Р") про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 61238,75 грн., з яких за основним платежем - 48991,00 грн. та штрафні санкції - 12247,75 грн..

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

За приписами п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також згідно з абз.1 п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем витрат), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

В свою чергу, у відповідності до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, реалізація господарських операцій суб`єктами господарської діяльності має підтверджуватись первинними документи. І первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

Тобто будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся контролюючим органом, позивач як замовник мав фінансово-господарські відносини з ЮНІВЕРСАЛ- ЛТД , ТОВ Райдек (перейменоване в ТОВ Єврохоумус та в подальшому в ТОВ Ремонтний центр Перос ), ТОВ Інтех К (і.к. 40510296, ТОВ ДІНКАРТ ) з надання послуг та виконання робіт.

Між позивачем та ТОВ ЮНІВЕРСАЛ- ЛТД укладений договір №10/03 від 10.03.2015, за умовами якого підрядник - ТОВ ЮНІВЕРСАЛ- ЛТД взяло на себе зобов`язання надати послуги на підставі заявок замовника. На підтвердження виконання робіт позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2015 №31031, від 30.03.2015 №30031, від 09.04.2015 №09041, від 29.04.2015 №29041 та банківські виписки.

Вартість наданих послуг становить 141000 грн. в т.ч. ПДВ - 23000 грн., з них: включено до податкового кредиту у березні 2015 року - 3166,67 грн., у квітні 2015 року - 20333,33 грн.. На суму 117500 грн. позивачем зменшено фінансовий результат до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік.

Між позивачем та ТОВ Райдек (перейменоване в ТОВ Єврохоумус та в подальшому в ТОВ Ремонтний центр Перос ) укладений договір підряду від 17.06.2016 №01/06, відповідно до специфікації №1 від 01.07.2016 до цього договору підряду від 17.06.2016 №01/06 ТОВ Райдек зобов`язувалось виконати роботи з технічного обслуговування кондиціонера та монтажу системи вентиляції і опалення.

На підтвердження виконання договору підряду від 17.06.2016 №01/06 на загальну суму 117200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19533,33 грн. (за серпень 2016 року - 1200,00 грн., за вересень 2016 року - 8333,33 грн. та за грудень 2016 року - 10000,00 грн.), позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2016 №194, 31.08.2016 №187, видаткові накладні від 26.09.2016 №146 , від 27.09.2016 №146, платіжні доручення.

Між позивачем та ТОВ Інтех К (і.к. 40510296, ТОВ ДІНКАРТ ) укладений договір підряду №4 від 29.06.2016, до якого сторонами підписані специфікації №1 від 08.07.2016 та №2 від 01.08.2016.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2016 №11, від 29.07.2016 №18, від 29.07.2016 №19, від 29.07.2016 №9, від 29.07.2016 №10, від 08.09.2016 №45 та платіжні доручення. Загальна сума послуг 176750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 29458,34 грн., з яких до податкового кредиту віднесено у липні 2016 року - 10033,34 грн., у серпні 2016 року - 7758, 33 грн. та у вересні 2016 року - 11666,67 грн.

В результаті дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження виконання вказаних договорів, судом встановлено, що ці документи з своїм змістом мають всі реквізити первинних документів і відповідають встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 вимогам до них як за формою, так і за змістом.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що наявність у платника податку первинних документів, які не мають дефекту форми, не є безумовною підставою для визнання за платником податку права на віднесення відповідних сум до витрат та податкового кредиту. Обов`язковою умовою є достовірність цих документів.

Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку. Тобто будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

За умови доведеності контролюючим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2016 Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 369/230/16-к (провадження №1-кп/369/121/16) винесений вирок, який набрав законної сили 23.02.2016 і яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вказаним вироком встановлено, що на час підписання протоколу №1 Загальних Зборів Учасників ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД від 26.01.2015 та Статуту ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , затвердженого протоколом № 1 Загальних Зборів Учасників ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД від 26.01.2015, ОСОБА_1 розумів, що він підписує документи, які відповідно до закону подаються для проведення реєстраційних дій ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , оскільки ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа домовились про те, що учасником підприємства буде ОСОБА_1 , але він в подальшому до діяльності ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД не буде мати ніякого відношення, а незаконною діяльністю з використанням документів та печатки ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД будуть займатися інші особи.

Вказані дії ОСОБА_1 здійснював виключно за обіцяну грошову винагороду. При створенні ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД ОСОБА_1 в установленому порядку не брав участь у зборах учасників ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність на вказаному підприємстві, а також призначивши себе на посаду керівника підприємства, виконувати його функції та обов`язки.

Вищевказані установчі документи, засвідчені ОСОБА_1 як учасником підприємства, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у відповідності відведеної їй ролі, 26.01.2015 з метою державної перереєстрації ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД подала до Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області. Цього ж дня, Державним реєстратором проведено державну реєстрацію ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 13391020000010697.

Незаконна діяльність ОСОБА_1 та невстановлених осіб полягала в наступному: так, останні, отримавши реєстраційні документи ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД , а також печатку вказаного товариства, здійснювали діяльність, направлену на формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення витрат іншим підприємствам з метою ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що договір від 10.03.2015 №10/03 та усі первинні документи, по взаємовідносинах позивача з ТОВ ЮНІВЕРСАЛ-ЛТД підписано особисто ОСОБА_1 , як особою, що брала участь у здійсненні господарських операцій.

На момент господарських взаємовідносин із позивачем директором ТОВ Ремонтний центр Перос (і.к. 40509935, стара назва - ТОВ Єврохоумс , ТОВ Райдек ) була ОСОБА_2 , від імені якої підписаний договір від 17.06.2016 № 01/06 із ТОВ БІК КАСКАД та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

09.02.2017 у справі №759/1750/17 Святошинським районним судом м. Києва винесено вирок, який набрав законної сили і згідно якому встановлено, що дії посадової особи ТОВ Єврохоумс (попередня назва ТОВ Райдек ) ОСОБА_4 полягали у пособництві у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ Єврохоумс з метою прикриття незаконної діяльності призвели до того, що невстановлені слідством особи здійснили документальне оформлення начебто проведених фінансово-господарських операцій від імені формально призначеного засновника та директора. Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст.27 ч.5, ст. 205 ч.1 Кримінального кодексу України, як пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбані суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності. Вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, за яким призначено їй узгоджене між прокурором та обвинуваченою угоди про визнання винуватості.

Отже вказаним вище вироком діяння директора ТОВ Ремонтний центр Перос (контрагента позивача) як особи, що брала участь у здійсненні господарських операцій з позивачем, кваліфіковані як умисні дії, що виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

На момент господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ ДІНКАРТ засновником та головним бухгалтером ТОВ ДІНКАРТ (і.к. 40510296, стара назва - ТОВ Інтех К ) була ОСОБА_5 , від імені якої підписаний договір підряду від 29.06.2016 №4 із ТОВ БІК КАСКАД та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) до цього договору.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 у справі №759/11929/17 (провадження №1-кп/759/780/17) затверджено угоду від 27 липня 2017 року про визнання винуватості між прокурором Тахтаровим О.С. та обвинуваченою ОСОБА_5 .

Вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 205 ч.1 КК України, та призначено їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 липня 2017 року покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу розміром 150 неоподаткованих розмірів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 маючи умисел, спрямований на пособництво у фіктивному підприємництві, тобто пособництво у створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом надання засобів, а саме: особистих документів та документів, що стосуються створення та керівництва підприємством, сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, діючи умисно, вчинила злочин за наступних обставин.

26.05.2016 на підставі підписаних ОСОБА_5 документів невстановленими особами зареєстровано факт створення ОСОБА_5 ТОВ Інтех К (ТОВ ДІНККАРТ ). За свої злочинні дії, що виразились у пособництві фіктивному підприємництву, тобто пособництві у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ Інтех К (ТОВ ДІНККАРТ ) з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 отримала грошову винагороду у розмірі 500 гривень.

Разом з тим, ОСОБА_5 отримала фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства, здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

З метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ Інтех К (ТОВ ДІНККАРТ ), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведеній фінансово-господарських операцій. ОСОБА_5 будучи засновником та директором фіктивного підприємства ТОВ Ітех К (ТОВ ДІНККАРТ ), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ Інтех К (ТОВ ДІНККАРТ ), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що первинні документи, складені за участю перелічених контрагентів позивача, підписані фактично особами, які заперечують свою участь в управлінні підприємствами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт придбання робіт чи послуг.

Відтак, відповідними вироками у кримінальних справах, які набрали законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадових осіб контрагентів платника податків, дії яких не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Господарські операції, відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цими ж особами і у ті самі періоди, в яких встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Таким чином, посилання позивача на реальність здійснення господарських операцій із вказаними підприємствами з приводу надання йому послуг та виконання робіт є помилковими та спростовується доводами, наведеними у вироках суду, які набрали законної сили.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням встановлених контролюючим органом обставин щодо діяльності контрагентів позивача, апеляційний суд вважає правильним висновок відповідача, з чим погодився суд першої інстанції, щодо безпідставного відображення позивачем в податковому обліку операцій з виконання робіт, надання послуг означеними вище підприємствами, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БІК КАСКАД залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 160/8151/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко