Рішення

від 11.09.2020 по справі 904/3882/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2020м. ДніпроСправа № 904/3882/20

за позовом Комунального підприємства "Дніпротранскомплекс" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Шавло Олександра Миколайовича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 8 189,14 грн.

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Комунальне підприємство "Дніпротранскомплекс" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Шавло Олександра Миколайовича основний боргу у сумі 7 144,78 грн., пеню в сумі 794,14 грн., 3% річних в сумі 128,09 грн., інфляційні втрати в сумі 122,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №0429/181218-1246№93-2 від 01.01.2019 передачі в платне користування об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням в частині в частині повного та своєчасного внесення плати за користування переданим об`єктом.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов не подав. Направлені за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (19017, м. Дніпро, вул. Каменська, буд. 38, кв. 10) ухвали суду від 22.07.2020 повернутися на адресу суду, як не вручені. Суд також намагався повідомити відповідача про перебування справи №904/3882/20 на розгляді суду телефонограмами, проте за відомим суду номером телефону абонент не відповідає.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, лише відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію від суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням, строк дії договору, умови надання у користування об`єктів благоустрою, порядок та внесення плати, розмір плати, наявність заборгованості із оплати, періоди прострочки.

Так, судом встановлено, що 01.01.2019 між Комунальним підприємством "Дніпротранскомплекс" Дніпровської міської ради (Сторона-1) та Фізичною особою - підприємцем Шавло Олександром Миколайовичем (Сторона-2) укладено договір передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі міста не за функціональним призначенням №0429/181218-1246 №93-2.

Відповідно до п.1.1 договору Сторона-1, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає Стороні-2 зупиночний комплекс (надалі об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі), а Сторона-2 приймає в строкове платне користування об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, а саме: частину об`єкту благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, біля буд.72, площею 38,0 м.кв., для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту, продажу проїзних квитків, преси тощо.

Відповідно до п.3.5 договору плата за користування об`єктом благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.

Сторонами підписано Калькуляцію вартості плати за тимчасове використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі міста №0569/181218 від 01.01.2019, що є Додатком №3 до договору, відповідно до якої розраховано плату за право використання об`єктів благоустрою м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, біля буд. 72 (а.с.20). Відповідно до Калькуляції розмір плати за 1 день становить 117,399 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.6 договору, оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється Стороною-2 щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності Сторони-2. Перерахування плати здійснюється Стороною-2 на поточний рахунок Сторони-1, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений Стороною-1 Стороні-2 письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі до дати підписання акта приймання-передачі про повернення об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі Стороні-1, включно.

Згідно з п. 6.3 договору Сторона-2 зобов`язана своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі та здійснювати відшкодування витрат щодо утримання і експлуатації об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі включно.

Згідно з Актом приймання-передачі об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі і 01.01.2019 Сторона-1 передала, а Сторона-2 прийняла об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування м. Дніпро, Набережна Заводська, біля буд. 72. площею 38,0 м.кв. (а.с.19).

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з оплати за користування об`єктом благоустрою виконав частково, що підтверджується меморіальними ордерами №ПН27408283 від 06.02.2019 на суму 3500,00 грн., №ПНМ31763 від 18.03.2019 на суму 3600,00 грн., №JO4013РВVН від 01.04.2019 на суму 3519,10 грн., №20551283 від 03.05.2019 на суму 3600,00 грн., №JO5273GLH4 від 27.05.2019 на суму 3600,00 грн., №@2РL913814 від 04.07.2019 на суму 3537,09 грн., №22266230 від 19.08.2019 на суму 3657,69 грн., №WЕВ:273122 від 01.10.2019 на суму 3657,69 грн., №@РL614063 від 04.11.2019 на суму 3650,00 грн., №@2РL187760 від 28.11.2019 на суму 3600,00 грн.

Однак, залишилась неоплаченою заборгованість за листопад та грудень 2019 року у розмірі 7144,78 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарське зобов`язання виникає із господарського договору (ст. 174 ГК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (п.3.6) строк внесення плати за використання об`єкту благоустрою є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості відповідач не надав.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 7 144,78 грн. (3539,70 грн. - за листопад та 3657,69 грн. за грудень 2019 року за вирахуванням переплати 52,61 грн.), враховуючи відсутність заперечень відповідача та доказів такої оплати, є достатніми для задоволення позовних вимог.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 794,14 грн., 3% річних у розмірі 128,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 122,13 грн.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.8.3 договору за несвоєчасну оплату за використання об`єкту благоустрою Сторона-2 зобов`язана сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми плати за кожен день прострочення.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 794,14 грн. за період з 16.11.2019 по 16.06.2020.

Згідно з ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено допущення позивачем помилки щодо визначення періодів нарахування, оскільки 15.12.2019 є вихідним днем, тому у відповідності зі ст. 254 ЦК України, останнім днем оплати за грудень 2019 року є 16.12.2019, відповідно прострочення виникає з 17.12.2019.

Крім того, згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено допущення позивачем помилок, зокрема, щодо періодів нарахування, оскільки позивач при нарахуванні пені за порушення строків поставки припиняє нарахування через шість місяців і один день , тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню частково у розмірі у розмірі 789,92 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 128,09 грн. за період з 16.11.2019 по 06.07.2020 та інфляційні втрати у розмірі 122,13 грн. за період з грудня 2019 року по травень 2020 року.

У зв`язку із допущенням позивачем помилки аналогічної, що і при нарахуванні пені, а саме не враховано, що останній день оплати переноситься на перший робочий день, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 127,79 грн.

Розрахунок інфляційних витрат здійснено правильно, тому вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 122,13 грн. підлягає задоволенню повністю.

За викладеного з відповідача підлягає стягнення 8 184,62 грн., з яких 7 144,78 грн. - основний борг, 789,92 грн. - пеня, 127,79 грн. - 3% річних та 122,13 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 100,84 грн.

Суд звертає увагу, що у випадку оплати відповідачем заборгованості повністю чи частково відповідач не позбавлений права подати заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині сплаченої заборгованості.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Дніпротранскомплекс" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Шавло Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 8 189,14 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шавло Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Дніпротранскомплекс" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 02655018) заборгованість у розмірі 7 144,78 грн., пеню у розмірі 789,92 грн., 3% річних у розмірі 127,79 грн., інфляційні втрати розмірі 122,79 грн. та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 100,84 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.09.2020

Суддя О.М. Крижний