Рішення

від 01.09.2020 по справі 910/3385/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2020Справа № 910/3385/20 Господарський суд м. Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П., за участю секретаря - Гольцової М. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/3385/20

За позовом - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Лейпцизька,1-а,Київ 15,01015;ідентифікаційний код: 03327664)

До - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "КИЇВБУД" (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд.5А; ідентифікаційний код: 39538465)

Про стягнення 267 106,76 грн.

За участі представників сторін:

Від позивача: Герасименко І. В., довіреність №334 від 25.03.2020

Від відповідача: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ЦК Київбуд (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 267 106, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором підряду №868/5/16-17 від 27.06.2017 в частині повного та своєчасного виконання робіт по ремонту та утепленню фасаду з заміною віконних блоків приміщення НВС Колекторна управління експлуатації водопровідних мереж та насосних станцій департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ Київводоканал за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1. Позивач стверджує, що він, скориставшись правом передбаченим ч. 2 ст. 849 ЦК України та підпунктом 3.4.2. Договору підряду №868/5/16-17 від 27.06.2017, у зв`язку з закінченням 30.09.2018 строку виконання зобов`язання, а також через те, що підрядник не виконав роботи у повному обсязі, направив на адресу ТОВ ЦК Київбуд повідомлення від 19.12.2019 №7472/12/36/02-19 про відмову від договору підряду №868/5/16-7 та його розірвання з 27.12.2019. У зв`язку з розірванням Договору підряду №868/5/16-17 від 27.06.2017, кошти в розмірі 267 106,76 грн є безпідставно набутими ТОВ ЦК Київбуд , в результаті чого позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 267 106,76 грн як безпідставно набуті. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 006,60 грн.

16.03.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/3385/20, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.04.2020. Зобов`язав позивача надати належні докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

При цьому, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.03.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, а саме: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд. 5А поштовий конверт (відправлення №0103051489652) повернувся із зазначенням того, що організація відповідача вибула за зазначеною адресою.

Згідно із пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту даної статті вбачається, що, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У даному випадку судом враховано, що за приписами ч. 1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/3385/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 19.03.2020.

Втім, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. При розгляді справи №910/3385/20 судом враховані положення пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

В судове засідання 14.04.2020 сторони та їх представники не з`явилися, Суд відклав підготовче судове засідання на 09.06.2020.

23.04.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою повідомив учасників справи про відкладення підготовчого судового засідання на 09.06.2020 та про особливості розгляду справ в період карантинних заходів.

29.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення від представника позивача на виконання вимог ухвали від 16.03.2020 щодо надання належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

09.06.2020 Господарський суд міста Києва відклав підготовче судове засідання на 07.07.2020, про що були повідомлені учасники справи.

02.07.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення представника позивача щодо застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

07.07.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи №910/3385/20 по суті на 01.09.2020, про що були повідомлені учасники справи, одночасно суд повідомив учасників справи, що явка сторін є обов`язковою, однак з урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні, сторони можуть подати до Суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

07.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення представника позивача щодо застосування до спірних правовідносин ч. 4 ст. 849 ЦК України одночасно з ст. 1212 ЦК України.

В судове засідання 01.09.2020 з`явився представник позивача, відповідач та його представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи №910/3385/20 був повідомлений ухвалою Суду належним чином.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи 27.06.2017 між Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (надалі також - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЦК КИЇВБУД (надалі також - відповідач, підрядник) укладено Договір підряду №868/5/16-17 (надалі також - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик і своїми силами виконати роботи, а саме: ремонт та утеплення фасаду з заміною віконних блоків приміщення НВС Колекторна Управління експлуатації водопровідних мереж та насосних станцій Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПрАТ АК Київводоканал за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно умов Договору (п. 2.1.) загальна вартість робіт за даним Договором становить 869 532, 53 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 144 922, 09 грн.

У відповідності до п. 2.3. Договору на підставі окремої заявки підрядника замовник на власний розсуд має право надати Підряднику аванс для придбання матеріалів і перерахувати його на розрахунковий рахунок підрядника. Подальша оплата виконується після остаточного виконання робіт на підставі Акту виконаних робіт згідно фактичних обсягів виконаних робіт протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

За твердженнями позивача ним, на виконання вимог п. 2.3. Договору було сплачено аванс на придбання матеріалів за Договором у загальному розмірі 700 000 грн, що підтверджується поданими платіжними дорученнями №405 від 20.06.2017, №3144 від 23.03.2018, №3820 від 23.05.2018.

За рахунок додаткових угод, що наявні в матеріалах справи, строк виконання робіт збільшився та був визначений до 30.09.2018.

Однак, за твердженнями позивача, підрядник виконав лише частину робіт на загальну суму 432 893, 24 грн, що підтверджує поданими актами приймання виконаних робіт.

Разом з тим, Судом встановлено, що позивач, керуючись підпунктом 3.4.2. Договору та посилаючись на ч. 2 ст. 849 ЦК України 19.12.2019 направив на адресу відповідача повідомлення №7472/12/36/0219 про відмову від договору та його розірвання з 27.12.2019, що підтверджується описом вкладення за поштовою накладною №0101505789866.

07.02.2020 позивачем була направлена вимога №697/12/36/02-20 на адресу відповідача про повернення сплачених позивачем коштів за виконання робіт (аванс) у сумі 267 106, 76 грн як безпідставно набутих у зв`язку з розірванням Договору з 27.12.2019, що підтверджується описом вкладення за поштовою накладною №0101505403917 та фіскальним чеком за аналогічним номером поштової накладної.

Оскільки відповідач на вимогу позивача суму безпідставно набутих коштів (авансу) не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягненням з відповідача грошових коштів у сумі 267 106, 76 грн., як таких, що утримуються відповідачем без достатньої правової підстави.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору (п. 2.1.) укладеного між сторонами, передбачалось, що орієнтовна загальна вартість робіт становить 869 532, 53 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 144 922, 09 грн.

Пунктом 2.3. Договору на підставі окремої заявки підрядника замовник на власний розсуд має право надати підряднику аванс для придбання матеріалів і перерахувати його на розрахунковий рахунок підрядника. Подальша оплата виконується після остаточного виконання робіт на підставі Акту виконаних робіт згідно фактичних обсягів виконаних робіт протягом 45 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.

Пунктом 2.4. Договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Так, матеріалами справи встановлено, що листом від 20.06.2017 №70 відповідач повідомив позивача про необхідність з метою забезпечення потреб будівельних робіт сплатити аванс в розмірі 430 000, 00 грн. Платіжним дорученням №405 від 20.07.2017 підтверджується факт перерахування позивачем авансу на користь відповідача у розмірі 430 000, 00 грн.

Листом від 21.03.2018 №187 відповідач знову повідомив позивача про необхідність з метою завершення робіт згідно Договору підряду №868/5/16-17 сплатити аванс в розмірі 270 000, 00 грн. Платіжними дорученнями №3144 від 23.03.2018 (в сумі 220 000, 00 грн) та №3820 від 23.05.2018 (в сумі 50 000, 00 грн) підтверджується факт сплати авансу позивачем у сукупному розмірі 270 000, 00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем перераховано на користь відповідача попередню оплату робіт за Договором підряду на виконання будівельних робіт у сукупному розмірі 700 000, 00 грн.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з пунктом 4.1. Договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами від 29.11.2017 №1, від 30.04.2018 №2, від 27.07.2018 №4) строк виконання робіт, в який підрядник зобов`язувався своєчасно та якісно виконати роботи, встановлено до 30.09.2018.

Однак, наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт (Акт №1 за січень 2018; Акт №2 за березень 2018; Акт №3 за квітень 2018; Акт №4 за липень 2018) встановлено, що відповідачем виконано роботи на суму: 432 893, 24 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК України), то виконання боржником, у даному випадку відповідачем як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

У відповідності до п. 4.7. Договору сторонами погоджено, що здача-приймання результатів виконаних відповідачем робіт оформляється та підтверджується Актом виконаних робіт.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст. 13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які з достатньою вірогідністю підтверджували б факт повного виконання підрядником робіт за Договором підряду №868/5/16-17 від 27.06.2017 у передбачений строк і відповідач таких доказів суду не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Так, згідно підпункту 3.4.2. Договору встановлено, що замовник має право якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи, порушує графік виконання робіт, виконує роботи настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим або не виконав роботи у встановлений строк - відмовитися від Договору і вимагати відшкодування збитків (в т.ч. повернення грошових коштів, сплачених Підряднику за виконання робіт) у встановленому чинним законодавством порядку.

В свою чергу, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені, в тому числі, ст. 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦК України);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (ч. 4 ст. 849 ЦК України).

Аналіз положень ст. 849 ЦК України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення ст. 849 ЦК України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача з повідомленням № 7472/12/36/02-19 від 19.12.2019 про відмову від Договору підряду №868/5/16-17, що був укладений 27.06.2017, у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у строку та обсяг обумовлений сторонами в Договорі та додаткових угодах (тобто у строк до 30.09.2019), з огляду на що на підставі підпункту 3.4.2. Договору та ч. 2 ст. 849 ЦК України Договір вважається розірваним з 27.12.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З аналізу приписів ст. 1212 ЦК України, вбачається, що норми зазначеної статті звужують застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, так як, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Конструкція статті 1212 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за Договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченої йому передоплати на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.

Приписами ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивачем на адресу відповідача 07.02.2020 була направлена вимога про повернення передплати за не виконані роботи в розмірі 267 106, 76 грн протягом 7 днів, із дня отримання вимоги, як безпідставно набуті кошти у зв`язку з розірванням Договору 27.12.2019, докази направлення містяться в матеріалах справи.

Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження виконання обов`язку відповідача щодо повернення авансу як безпідставно набутих коштів в результаті односторонньої відмови позивача (замовника) від Договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та розірвання Договору з 27.12.2019.

З огляду на що та з урахуванням розірвання Договору підряду № 868/5/16-17 з 27.12.2019 внаслідок односторонньої відмови позивача від даного договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми передоплати як безпідставно набутих коштів у розмірі 267 106, 76 грн, як такі, що є документально доведеними та відповідачем у встановленому ГПК порядку не спростовані.

Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "КИЇВБУД" про стягнення 267 106,76 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦК "КИЇВБУД" (03087, м. Київ, вул. Пітерська, буд.5А; ідентифікаційний код: 39538465) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Лейпцизька,1-а,Київ 15,01015;ідентифікаційний код: 03327664) 267 106 (двісті шістдесят сім тисяч сто шість) грн 67 (шістдесят сім) коп. безпідставно отриманих коштів, а також 4 000 (чотири тисячі) грн 60 (шістдесят) коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.09.2020

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких