Рішення

від 26.08.2020 по справі 915/88/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Справа № 915/88/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО " (юридична адреса: 57232, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт.Первомайське, вул.Заводська, буд.2, код ЄДРПОУ 36384300; адреса представника позивача адвоката Удотової А.М.: АДРЕСА_1 ),

до відповідача: Фермерського господарства "АГРО СЕРВІС ПЛЮС"

(юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Белінського, буд.16-А, код ЄДРПОУ 41562104),

про: відшкодування збитків у розмірі 2833929,55 грн.

Згідно заяви б/н від 12.03.2020 (вх.№3436/20): про відшкодування збитків у розмірі 2833837,53 грн.

в с т а н о в и в:

28.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.01.2020 (вх.№1119/20), в якій просить стягнути з Фермерського господарства "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" суму матеріальних збитків у розмірі 2833929,55 грн, які позивач поніс через незаконні дії відповідача, що складаються з 2764692,0 грн вартості втраченого врожаю пшениці та 69237,55 грн витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних у позові земельних ділянок за період фактичного захоплення та незаконного користування відповідачем земельними ділянками з жовтня 2018 року по червень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

28.10.2013 між ОСОБА_1 (орендарем) і Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області (орендодавцем) були укладені Договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, Миколаївської області: 200,0872 га, кадастровий №4825783900:21:000:0135; 210,6045 га, кадастровий №4825783900:21:000:0136; 141,7996 га, кадастровий №4825783900:21:000:0137; 27,4359 га, кадастровий №4825783900:21:000:0133.

В свою чергу, між ОСОБА_1 (орендарем) та ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", як суборендарем, були укладені Договори суборенди землі від 31.10.2014.

Позивач звертає увагу суду, що ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" було посіяно 43,74 т посівного матеріалу - насіння озимої пшениці Мулан власного виробництва (врожаю 2018 року) в період з 28 по 30 вересня 2019 року на площі 162 га на земельній ділянці, розташованій на території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, за кадастровим номером 4825783900:21:000:0136 загальною площею 210,6045 га.

Іншу частину поля позивач не зміг засіяти через протиправні дії відповідача та загрозу втрати врожаю.

Загальна вартість виробничих витрат на посівні роботи та інші сільськогосподарські роботи, необхідні для вирощення врожаю (внесення добрив та ЗЗР, культивація, дискування, коткування, оранка, зрошення полів та інше) в період з вересня 2018 року по травень 2019 року на вказаній земельній ділянці становить 946543,22 грн. Також на зазначених земельних ділянках позивачем були встановлені сучасні зрошувальні системи та побудовано іригаційну систему на загальну суму 20877220,88 грн. Позивач вказує, що відповідно до Договорів суборенди земельних ділянок від 31.10.2014 строк дії Договорів суборенди становить 48 років. Укладаючи вищезазначені Договори суборенди, позивач мав намір та правомірно очікував безперешкодно користуватися орендованими земельними ділянками протягом щонайменше 48 років, що в повній мірі відповідає умовам укладених Договорів суборенди.

Але, протягом розгляду Снігурівським районним судом Миколаївської області справи №485/1634/18, відповідач 07.03.2019 почав обробіток вказаних земельних ділянок, а з 17.03.2019 розпочав проведення сільськогосподарських робіт з посіву ячменю на всіх вказаних земельних ділянках. Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження №12019150310000185. Вищевказаний обробіток спірних земельних ділянок відповідач розпочав незважаючи на існуючий спір у суді. Позивач зазначає, що ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" є сільськогосподарським товариством, яке активно вело сільськогосподарську діяльність на вказаних земельних ділянках, у тому числі ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" понесло значні витрати на обробіток вказаних земельних ділянок.

ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" у період з 22.06.2019 по 24.06.2019 з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136 було незаконно зібрано врожай пшениці, який належить на праві власності позивачу. За даним фактом позивачем 25.06.2019 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ГУ Національної поліції в Миколаївській області. Збір врожаю пшениці відповідачем також підтверджується матеріалами кримінального провадження №12019150310000185, а саме протоколами допиту голови ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" та менеджера з охоронної діяльності та безпеки ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" від 22.06.2019.

Позивач зазначає, що ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" понесло значні матеріальні збитки, пов`язані з втратою врожаю пшениці через незаконні дії відповідача. Ринкова вартість втраченого врожаю пшениці становить 2764692,0 грн. Крім того, позивач по червень 2019 року продовжував нести витрати на сплату єдиного податку 4 групи в повному обсязі за користування вказаними земельними ділянками, не зважаючи на той факт, що протиправні дії відповідача фактично позбавили позивача права користуватися вказаними земельними ділянками. Витрати позивача на сплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок в період з жовтня 2018 року по червень 2019 року складають 69237,55 грн. Отже, загальна сума збитків ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", які позивач поніс через незаконні дії відповідача, становить 2833929,55 грн, що складаються з 2764692,0 грн - вартості втраченого врожаю пшениці та 69237,55 грн - витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок. Позивач вказує, що відповідач здійснював обробку земельних ділянок та зібрав врожай озимої пшениці, що належав на праві приватної власності позивачу, на підставі недійсних угод. Дії відповідача позбавили права користування позивача вказаними земельними ділянками, в тому числі позбавили можливості зібрати власний врожай озимої пшениці, що призвело до його втрати. ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" понесло значні матеріальні збитки, пов`язані з втратою власного врожаю озимої пшениці та збитки пов`язані з витратами на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок за період фактичного захоплення та незаконного користування відповідачем земельними ділянками з жовтня 2018 року по червень 2019 року. Таким чином, діями відповідача позивачу було завдано значних збитків, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020, - справу №915/88/20 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.02.2020.

26.02.2020 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 18.03.2020.

18.03.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відпустці.

18.03.2020 від ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО " до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 12.03.2020 (вх.№3436/20) про уточнення позовних вимог, в якій останній повідомляє, що при розрахунку вартості втраченого врожаю у позовній заяві було допущено арифметичну помилку, а саме розраховано вартість втраченого врожаю пшениці 601 т (кількість втраченої пшениці) х 4600 грн/т (середня ринкова вартість пшениці на внутрішньому ринку України) у розмірі 2764692,0 грн, тобто на 92,0 грн помилково збільшено суму ринкової вартості втраченого врожаю пшениці. Правильний розрахунок ринкової вартості втраченого врожаю пшениці = 601 т (кількість втраченої пшениці) х 4600 грн/т (середня ринкова вартість пшениці на внутрішньому ринку України) = 2764600,0 грн. Крім того, у позовній заяві вказано, що витрати позивача на сплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок в період з жовтня 2018 по червень 2019 року складають 69237,55 грн, але відповідно до розгорнутого розрахунку витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок, наданого до суду разом із заявою від 20.02.2020, дані витрати складають 69237,53 грн. За такого, загальна сума збитків ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", які позивач поніс через незаконні дії відповідача, становить 2833837,53 грн, що складаються з 2764600,0 грн - вартості втраченого врожаю пшениці та 69237,53 грн - витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок. Враховуючи викладене, позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" на користь ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" суму матеріальних збитків в розмірі 2833837,53 грн.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, судом позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 12.03.2020 (вх.№3436/20 від 18.03.2020) були прийняті до розгляду.

18.03.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 18.03.2020 (вх.№3437/20), в якій просить судове засідання по справі №915/88/20, призначене на 18.03.2020 провести без участі його представника. Заяву про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО " підтримує.

Ухвалою суду від 30.03.2020 суд призначив розгляд справи №915/88/20 без визначення дати судового засідання та ухвалив провести розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

Враховуючи, що з 11.05.2020 Кабінетом Міністрів України введено пом`якшення обмежувальних заходів, застосованих постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд ухвалою від 17.06.2020 призначив справу до розгляду на 07.07.2020.

07.07.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.07.2020.

23.07.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 23.07.2020 (вх.№8978/20), в якій останній просить провести розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до Постанови Кабінету України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19". Позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (зменшення розміру позовних вимог) ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" підтримує та просить позов задовольнити.

23.07.2020 суд ухвалив відкласти судовий розгляд справи на 26.08.2020.

Ухвали суду по даній справі були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Фермерського господарства "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" повернуті підприємством зв`язку: ухвала від 03.02.2020 з приміткою "адресат відсутній", ухвали від 26.02.2020, 30.03.2020 з приміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" та ухвали від 17.06.2020, 07.07.2020 та 23.07.2020 з приміткою "адресат відмовився".

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 54000, м.Миколаїв, вул.Белінського, буд.16-А.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був повідомлений про розгляд даної справи судом належним чином.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Відповідно положень п.4 Розділу Х ГПК України (в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п.2 Закону України №731-IX від 18.06.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон України №731-IX від 18.06.2020 набрав чинності 17.07.2020, відповідно, 20-ти денний строк для подання зацікавленими особами відповідних заяв закінчився 06.08.2020.

У вказаний період від відповідача не надійшло заяви про продовження процесуального строку з підстав, встановлених Законом України №731-IX від 18.06.2020.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 26.08.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

28.10.2013 між ОСОБА_1 (орендарем) та Головним управлінням Держземагентства у Миколаївській області (орендодавцем) були укладені Договори оренди земельних ділянок, розташованих в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району, Миколаївської області: 200,0872 га, кадастровий №4825783900:21:000:0135; 210,6045 га, кадастровий №4825783900:21:000:0136; 141,7996 га, кадастровий №4825783900:21:000:0137; 27,4359 га, кадастровий №4825783900:21:000:0133.

В подальшому 31.10.2014 між ОСОБА_1 (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (позивач у справі, суборендар), були укладені Договори суборенди землі, а саме:

- Договір суборенди землі від 31.10.2014, зареєстрований у Реєстраційній службі Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 31.10.2014 за №7538823, відповідно до якого було надано в суборенду позивачу земельну ділянку загальною площею 27,4359 га, кадастровий №4825783900:21:000:0133, що розташована в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (т.1 а.с.45-50);

- Договір суборенди землі від 31.10.2014, зареєстрований у Реєстраційній службі Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 31.10.2014 за №7538281, відповідно до якого було надано в суборенду позивачу земельну ділянку загальною площею 200,0872 га, кадастровий №4825783900:21:000:0135, що розташована в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (т.1 а.с.51-56);

- Договір суборенди землі від 31.10.2014, зареєстрований у Реєстраційній службі Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 31.10.2014 за №7539266, відповідно до якого було надано в суборенду позивачу земельну ділянку загальною площею 210,6045 га, кадастровий №4825783900:21:000:0136, що розташована в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (т.1 а.с.57-62);

- Договір суборенди землі від 31.10.2014, зареєстрований у Реєстраційній службі Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 31.10.2014 за №7538831, відповідно до якого було надано в суборенду позивачу земельну ділянку загальною площею 141,7996 га, кадастровий №4825783900:21:000:0137, що розташована в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області (т.1 а.с.63-68).

Відповідно до п.8 Договорів суборенди землі, договір укладено на 48 (сорок вісім) років. Після закінчення строку дії договору суборендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі суборендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Договори суборенди землі підписані повноважними сторонами.

Відповідно до Актів приймання-передачі об`єктів оренди (земельних ділянок) від 31.10.2014 ОСОБА_1 (орендар) передав, а ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" (суборендар) прийняв зазначені вище чотири земельні ділянки (т.1 а.с.47, 53, 59, 65).

Вказані вище Договори суборенди землі були зареєстровані у визначеному законодавством порядку, що підтверджено відповідними рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно (т.1 а.с.48-50, 54-56, 60-62, 66-68).

Відповідно до Додаткових угод від 19.08.2017 до Договорів оренди землі від 28.10.2013, укладених між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 , у Договори оренди землі було внесено зміни та замінено орендаря ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Зазначені Додаткові угоди були зареєстровані 22.08.2017 (т.1 а.с.9-40).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.10.2018 (т.1 а.с.9-40), 05.09.2018 зареєстровано припинення права суборенди ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" на вказані земельні ділянки, підставою припинення права суборенди позивача є Додаткові угоди до Договорів суборенди земельних ділянок від 31.10.2014 про припинення дії Договорів суборенди земельних ділянок, видані від 30.08.2018 видавник: сторони угоди: орендар ОСОБА_2 та суборендар ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО". Відомості внесені до реєстру 10.09.2018.

Відповідно до Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.10.2018, було здійснено записи 08.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав суборенди на вказані вище земельні ділянки за ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС", на підставі Договорів суборенди землі від 02.10.2018.

Позивачем у позові зазначено, що ним не планувалося припиняти дію вищевказаних Договорів суборенди землі від 31.10.2014 та жодних рішень стосовно розірвання даних Договорів суборенди землі не приймалося, жодних Додаткових угод до Договорів суборенди земельних ділянок від 31.10.2014 про припинення дії Договорів суборенди земельних ділянок від 31.10.2014 він ніколи не укладав.

У зв`язку з чим, 09.10.2018 позивач звернувся до Центрального відділу поліції ГУНП в Миколаївській області із заявою б/н від 08.10.2018 про факт підробки та використання гр. ОСОБА_2 завідомо підроблених документів, а саме додаткових угод до Договорів суборенди земельних ділянок від 31.10.2014 "Про припинення дії договору суборенди земельної ділянки", виданий 30.08.2018, про що відділом внесено відомості в Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.10.2018 (т.1 а.с.73-77).

В подальшому 03.07.2019 позивач звернувся до Головного управління НП в Миколаївській області із заявою №377 від 25.06.2019 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС", які в період з 22.06.2019 до 24.06.2019 не правомірно заволоділи чужим врожаєм озимої пшениці, що належить на праві власності ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", про що Снігурівським відділом поліції ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.07.2019 (т.1 а.с.78-84).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004530679 від 16.10.2018 єдиним засновником Фермерського господарства "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" відповідача є ОСОБА_3 .

Таким чином, неправомірне припинення Договорів суборенди землі від 31.10.2014 та укладання нових договорів суборенди землі між ОСОБА_3 та відповідачем мало на меті позбавлення права суборенди позивача та переведення прав суборенди на вказані земельні ділянки на іншу юридичну особу, власником якої є ОСОБА_3

ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" звернулося до Снігурівського районною суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 та ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС", в обґрунтування якого зазначило, що 31.10.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" були укладені чотири Договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. 19.08.2017 сторону орендаря в договорах оренди з ОСОБА_1 було змінено на ОСОБА_2 . 08.10.2018 з Державного реєстру прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про державну реєстрацію припинення права суборенди позивача на підставі Додаткових угод, укладених 30.08.2018, та державну реєстрацію прав суборенди на вказані земельні ділянки за ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС". Посилаючись на те, що представник ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" угод про припинення суборенди не підписував, відповідних повноважень на підписання угод не мав, просив визнати їх недійсними, скасувати їх державну реєстрацію, визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію наступних Договорів суборенди, укладених з ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС". По справі було призначено та проведено почеркознавчу експертизу.

Висновком судової почеркознавчої експертизи №22 від 18.03.2019 підтверджено факт того, що представник позивача ОСОБА_4 від імені позивача жодних Додаткових угод на розірвання договорів суборенди землі з ОСОБА_3 не підписував (т.1 а.с.193-206).

24.05.2019 рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області по справі №485/1634/18 повністю задоволено позовні вимоги ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО", тобто всі Додаткові угоди від 30.08.2018 про припинення дії Договорів суборенди землі від 31.10.2014 судом визнано недійсними, скасовано записи про державну реєстрацію припинення права суборенди ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" на вказані земельні ділянки; визнані недійсними всі Договори суборенди землі, укладені 02.10.2018 між ОСОБА_3 та ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС", скасовано записи про їх державну реєстрацію (т.1 а.с.184-192).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.09.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Проте, як зазначено позивачем у позові, протягом розгляду Снігурівським районним судом Миколаївської області справи №485/1634/18 після відкриття провадження, відповідач 07.03.2019 почав обробіток вказаних земельних ділянок, а з 17.03.2019 відповідач розпочав проведення сільськогосподарських робіт з посіву ячменю на всіх вказаних земельних ділянках, що підтверджується матеріалами кримінального провадження №12019150310000185. Вищевказаний обробіток спірних земельних ділянок відповідач розпочав незважаючи на існуючий спір у суді.

Крім того, 21.03.2019 з електронної пошти представника ОСОБА_3. Бастикайтес Анастасії на електронну пошту директора позивача надійшов лист, в якому ОСОБА_3 повідомляє, що спірні земельні ділянки засіяні ячменем його ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" та погрожує не дати зібрати врожай пшениці, засіяної позивачем у разі несплати йому грошових коштів у сумі 900000,0 грн та ненадання можливості скористатися поливним устаткуванням, що належить позивачу (т.1 а.с.149).

У період 22.06.2019 по 24.06.2019 ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136 було незаконно зібрано врожай пшениці, який належить на праві власності позивачу. За даним фактом позивачем 25.06.2019 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ГУ Національної поліції в Миколаївській області (т.1 а.с.78-83).

Збір врожаю пшениці відповідачем також підтверджується матеріалами кримінального провадження №12019150310000185, а саме протоколами допиту голови ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" та менеджера з охоронної діяльності та безпеки ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" від 22.06.2019 (т.1 а.с. 163-168, 181-183).

Позивач вказує, що відповідач здійснював обробку земельних ділянок та зібрав врожай озимої пшениці, що належав на праві приватної власності позивачу, на підставі недійсних угод. Дії відповідача позбавили права користування позивача вказаними земельними ділянками, в тому числі позбавили можливості зібрати власний врожай озимої пшениці, що призвело до його втрати. Позивач поніс значні матеріальні збитки, пов`язані з втратою власного врожаю озимої пшениці та збитки пов`язані з витратами на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок за період фактичного захоплення та незаконного користування відповідачем земельними ділянками з жовтня 2018 року по червень 2019 року, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач, відповідно до ч.2 ст.20 ГК України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, відшкодування збитків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Предметом спору даної справи є, стягнення збитків, завданих позивачу самовільним зайняттям земельних ділянок, якими користується позивач на підставі Договорів суборенди землі, тобто є деліктною відповідальністю, до якої позивач просить притягнути відповідача.

Деліктна відповідальність - позадоговірна відповідальність за цивільним правом, пов`язана із заподіянням майнової і немайнової моральної шкоди внаслідок цивільного правопорушення.

Деліктна відповідальність настає при порушенні загального, обумовленого законом зобов`язання особи не завдати шкоду.

Деліктна відповідальність застосовується тільки за наявності цивільного правопорушення, під яким розуміється будь-яке порушення чужого суб`єктивного права.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, слід з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом, умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст.1166 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції вини, а саме - обов`язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

За змістом статей 22, 1166 Цивільного кодексу України відповідальність за завдану шкоду настає за наявності повного складу правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, завдання шкоди (збитків - грошового вираження шкоди), причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вини.

Терміном збитки ( шкода ) позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв`язок - це відповідний об`єктивно існуючий зв`язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки (шкоду).

Як на підставу стягнення з відповідача понесених збитків позивач вказує на протиправне зайняття відповідачем земельних ділянок, що розташовані в межах території Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, право на користуванням яких належить позивачу на підставі Договорів суборенди землі від 31.10.2014 та збір врожаю озимої пшениці на площі 162 га на земельній ділянці за кадастровим номером 4825783900:21:000:0136 загальною площею 210,6045 га (поле VAS_02).

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 211 ЗК України визначено, що самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Стаття ст.1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв`язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Статтею 211 ЗК України визначено, що за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Обізнаність відповідача про існування Договорів суборенди землі від 31.10.2014, укладених з ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" дає підстави розцінювати дії відповідача, як навмисні діяння.

Поведінка визнається протиправною незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки. Протиправна поведінка може виявлятися у формі пасивного обов`язку від вчинення певних дій.

Відповідач, здійснюючи посів ячменю на земельних ділянках та зокрема збір врожаю пшениці у період з 22.06.2019 по 24.06.2019 з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136 повинен був перевірити, чи не обтяжені земельні ділянки іншими правами користування.

Протягом розгляду Снігурівським районним судом Миколаївської області справи №485/1634/18 після відкриття провадження, відповідач 07.03.2019 почав обробіток земельних ділянок, а з 17.03.2019 розпочав проведення сільськогосподарських робіт з посіву ячменю на всіх вказаних земельних ділянках, тобто на момент судового розгляду спору відповідачу було відомо про те, що позивач являється законним землекористувачем спірних земельних ділянок, однак, не зважаючи на це, продовжував створювати перешкоди у використанні позивачем спірних земельних ділянок для вирощування товарної сільськогосподарської продукції під час дії Договорів суборенди землі, укладених з позивачем та зокрема збору врожаю пшениці з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136.

Така поведінка відповідача мала шкідливий результат для позивача, який полягав у відсутності в позивача можливості використовувати земельні ділянки за призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та збору врожаю пшениці у період з 22.06.2019 по 24.06.2019 з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнані недійсними всі Договори суборенди землі укладені 02.10.2018 між ОСОБА_3 та ФГ "АГРО СЕРВІС ПЛЮС", скасовано записи про їх державну реєстрацію, тобто встановлено факт відсутності правових підстав користування спірними земельними ділянками з боку відповідача.

Згідно ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Таким чином, докази, які містяться в матеріалах справи свідчать про вчинення відповідачем протиправних дій та вини останнього у заподіянні позивачу збитків через зменшення майнових прав останнього.

Згідно наданого позивачем Уточненого розрахунку ціни позову з письмовими поясненнями до позову ТОВ "АТФ "АГРО-ДІЛО" по справі №915/88/20 збитки позивача обраховані та доводяться наступним.

Середня врожайність озимої пшениці врожаю 2019 року по Снігурівському району Миколаївської області становить 37,1 ц/га, що підтверджується Довідкою Відділу агропромислового розвитку Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 18.09.2019.

Середня ринкова вартість фуражної пшениці на внутрішньому ринку України станом на 24.06.2019 становить 4600 грн/т, що підтверджується роздруківкою оперативної інформації ринку зерна з сайту УкрАгроКонсалт (http://www.ukragroconsult.com).

Розрахунок ринкової вартості втраченого позивачем врожаю пшениці = 601 т (кількість втраченої пшениці) х 4600 грн/т (середня ринкова вартість пшениці на внутрішньому ринку України) = 2764600,0 грн.

Кількість втраченої пшениці (т) = 3,71 т/га (середня врожайність озимої пшениці по Снігурівському району Миколаївської області) х 162 га (площа засіяного пшеницею позивачем поля) = 601 т.

Отже, ринкова вартість втраченого врожаю пшениці становить 2764600,0 грн.

В обґрунтування розрахунку позивач посилається на Довідку про ринкову вартість 601 т озимої пшениці №624 від 24.09.2019, роздруківку оперативної інформації ринку зерна з сайту УкрАгроКонсалт (http://www.ukragroconsult.com), Довідку про середню врожайність, видану відділом агропромислового розвитку Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 18.09.2019, відомість по виробничим витратам від 23.09.2019 та довідку №623 від 24.09.2019.

Також, позивачем були понесені витрати на виконання робіт з обробітку спірної земельної ділянки (кадастровий номер 4825783900:21:000:0136) загальною площею 210,6045 га.

Так, на полі VAS_02, з кадастровий номер 4825783900:21:000:0136 загальною площею 210,6045 га (яке включає спірну земельну ділянку, площею 162 га) були виконані наступні роботи:

- посіяно 43,74 т посівного матеріалу - Насіння озимої пшениці Мулан власного виробництва (врожаю 2018 року), що підтверджується: Довідкою №623 від 24.09.2019, Відомістю по виробничим витратам від 23.09.2019, Актом про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ЗХЗР та насіння від 01.10.2018 та Звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2018 №29-сг.

- понесено виробничі витрати на посівні роботи та інші сільськогосподарські роботи, необхідні для вирощення врожаю (внесення добрив та ЗЗР, культивація, дискування, коткування, оранка, зрошення полів та інше) в період з вересня 2018 року по травень 2019 року на вказаній вище земельній ділянці, вартість яких становить 946543,22 грн, що підтверджується Відомістю по виробничим витратам на полі від 23.09.2019, Відомістю витрат дизельного палива на полі VAS_02_Irrig (кадастровий номер 4825783900:21:000:0136) за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 від 17.09.2019, Відомістю витрат на оплату праці на полі VAS_02_Irrig (кадастровий номер 4825783900:21:000:0136) за період з 01.09.2018 по 30.04.2019 від 17.09.2019, Актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, засобів хімічного захисту рослин та насіння від 11.09.2018, 18.09.2018, 22.09.2018, 25.09.2018, 01.10.2018 та 26.02.2019, Договором транспортного експедирування вантажів залізничним транспортом №01/27/07-2017 від 27.07.2017, Договором №02/25/07-2018 на транспортне обслуговування від 25.07.2018, Договором поставки №1703/01 від 13.03.2017, Договору поставки №1052/18/197 від 08.11.2017, Договором поставки № КВС-014/2018 від 17.08.2018 та Специфікацією №001 від 17.08.2018 до вказаного договору, Договором №01/20/08-2018 на транспортне обслуговування від 20.08.2018, Договором поставки №Д-ВА-18-01349 від 22.08.2018 з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей від 22.08.2018 до вказаного договору та Специфікацією №1 від 22.08.2018, Заявкою-транспорною інструкцією №1 від 01.08.2017, Актом №20180813-0026-18-9 від 13.10.2018 здачі-прийняття робіт (надання послуг), Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.10.2018, Актом надання послуг №11 від 04.10.2018 , видатковою накладною №74011 від 08.08.2018 на суму 2824414,79 грн, видатковою накладною №148 від 16.07.2017 на суму 38280,0 грн, видатковою накладною №73998 від 09.08.2018 на суму 569839,73 грн, видатковою накладною №23127 від 23.08.2018 на суму 300677,50 грн, видатковою накладною №78 від 07.05.2017 на суму 40680,0 грн, видатковою накладною №79 від 08.05.2017 на суму 100920,0 грн, видатковою накладною №21573 від 27.08.2018 на суму 198482,70 грн.

Також на зазначених земельних ділянках позивачем були встановлені сучасні зрошувальні системи та побудовано іригаційну систему.

Крім того, позивачем сплачувалась орендна плата за користування земельними ділянками за період з жовтня 2018 року по червень 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №28284 від 16.10.2018 на суму 48587,75 грн, №28811 від 20.11.2018 на суму 48587,75 грн, №29104 від 18.12.2018 на суму 48587,75 грн, №29405 від 21.02.2019 на суму 97175,50 грн, №29891 від 16.04.2019 на суму 48587,75 грн, №30186 від 21.05.2019 на суму 48587,75 грн, №807 від 18.06.2019 на суму 48587,75 грн, №30523 від 18.07.2019 на суму 48587,75 грн.

Також позивачем розраховано та заявлено до стягнення витрати на сплату єдиного податку 4 групи за користування щодо вказаних земельних ділянок в період з жовтня 2018 року по червень 2019 року складають 69237,53 грн з урахуванням до розрахунку наданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог.

В обґрунтування позивачем зазначено, що ним в повному обсязі були понесені витрати на сплату єдиного податку 4 групи за користування земельними ділянками, не зважаючи на той факт, що протиправні дії відповідача фактично позбавили його права користуватися вказаними земельними ділянками. В підтвердження сплати єдиного податку позивачем надано платіжне доручення №29092 від 18.12.2018 на суму 41542,53 грн, платіжне доручення №29933 від 18.04.2019 на суму 13847,51 грн, платіжне доручення №30541 від 18.07.2019 на суму 13847,51 грн, а також декларації платника єдиного податку 4 групи за 2018 та 2019 роки та квитанції про доставку вказаних декларацій до податкових органів.

Отже, загальна сума заявлених (з урахуванням останнього зменшення) позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 2833837,53 грн, що складаються з 2764600,0 грн - вартості втраченого врожаю пшениці та 69237,53 грн - витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок.

Суд, перевіривши розрахунки збитків, які наведені позивачем, визнає їх обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Відповідачем розрахунки позивача не заперечені та не спростовані.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач подав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили факт заподіяння йому збитків у загальному розмірі 2833837,53 грн. При цьому, розмір збитків визначений позивачем, відповідачем не заперечений та не спростований.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, полягає саме у неможливості проведення позивачем робіт з посіву сільськогосподарських культур та збору врожаю пшениці, яка належала на праві власності позивачу. Тобто, шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки, а протиправна поведінка, в свою чергу, передує у часі шкідливому результату, що настав.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що в діях відповідача щодо тимчасового зайняття земельних ділянок та здійснення на них посіву сільськогосподарської культури (ячменю) в період дії Договорів суборенди землі від 31.10.2014 та збору врожаю пшениці з поля з кадастровим номером 4825783900:21:000:0136, належним орендарем якого був позивач, містяться всі елементи правопорушення, що є підставою для притягнення відповідача до деліктної відповідальності у вигляді стягнення збитків.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення збитків в розмірі 2833837,53 грн, що складаються з 2764600,0 грн - вартості втраченого врожаю пшениці та 69237,53 грн - витрат на оплату єдиного податку 4 групи щодо вказаних земельних ділянок, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства "АГРО СЕРВІС ПЛЮС" (54000, м.Миколаїв, вул.Белінського, буд.16-А, код ЄДРПОУ 41562104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" (57232, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт.Первомайське, вул.Заводська, буд.2, код ЄДРПОУ 36384300, IBAN НОМЕР_1 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) суму матеріальних збитків у загальному розмірі 2833837,53 грн та 42507,56 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 07.09.2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва