Рішення

від 09.09.2020 по справі 922/1475/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1475/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМС Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідент. код 41364883)

до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (61072, м. Харків, вул.23 серпня, буд. 20-А; ідент. код 33901332)

про стягнення 6 566 228,56 грн.

за участю представників:

позивача - Шенк О Ю, приймає участь в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Київської області на підставі ордера серії КС № 539072 від 12.05.2020, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5578/10 від 11.02.2016

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМС Україна" 15.05.2020 р. звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № 06-19/Юнітек від 11.01.2019 у розмірі 6 566 228,56 грн., з яких: 5280000,00 грн. - сума основного боргу, 1286228,56 грн. загальна сума пені, інфляційних нарахувань та плати за користування коштами. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 98493,43 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2020 року прийнято позов ТОВ "ФМС Україна" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1475/20, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 16.06.2020.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2020 року було забезпечено участь представника позивача, ТОВ "ФМС Україна" (код ЄДРПОУ: 41364883), адвоката Шенк Ольги Юріївни у засіданнях суду в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області

У підготовчому засіданні 16.06.2020 р. суд, розглянувши клопотання представника позивача, визнав його таким, що не суперечить приписам ГПК України та таким, що підлягає задоволенню, а також керуючись приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, було постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання. При цьому було визначено дату проведення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження - 07 липня 2020 року, про що був повідомлений присутній у підготовчому засіданні представник позивача. Разом з тим, після проведення засідання 16.06.2020 року, судом встановлено, що зал судових засідань Господарського суду Київської області, призначений для проведення відеоконференції, 07 липня 2020 року з 11:00 до 13:00 години зайнято для проведення засідань у інших справах, що унеможливлює одночасного проведення у цьому залі підготовчого засідання у справі № 922/1475/20 07.06.2020. За таких підстав, враховуючи принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та гласності, з метою забезпечення участі представника позивача у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, яке територіально наближене до місцезнаходження позивача, суд вважає за можливе визначити іншу дату проведення підготовчого засідання, а саме - 09.07.2020 об 11:30, про що повідомити учасників справи в порядку приписів ст. 120 ГПК України.

У підготовчому засіданні 09.07.2020 у справі задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання на "06" серпня 2020 р. о 12:30 год. в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України.

У підготовчому засіданні 06.08.2020, приймаючи до уваги, що строк проведення підготовчого провадження, в межах якого повинно бути призначене судове засідання у справі, спливає 16.08.2020 р. та у суду відсутня можливість відкласти проведення підготовчого провадження в межах цього строку та враховуючи, що протягом всього періоду проведення підготовчого провадження відповідачем не було реалізовано право на обґрунтування своєї правової позиції по суті спору, у справі було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 13.08.2020 р. о 12:00.

У судовому засіданні 13.08.2020 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 922/1475/20 по суті до 09.09.2020 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Позивачем відповідача направлено до суду клопотання (вх. № 20027 від 01.09.2020, вх. 3308 від 07.09.2020, вх. 20628 від 08.09.2020) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проведенням представнику відповідача невідкладної операції.

Представник позивача у судовому засідання заперечує проти відкладення розгляду справи, наголошуючи на свідомому вчиненні представником відповідача дій направлених на затягування розгляду справи.

Суд розглянувши дану заяву відповідача зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому диспозиція статті 42 Господарського процесуального кодексу України, надає право стороні брати участь у судових засіданнях, якщо інше не передбачено законом. В даній справі явка сторін судом не визнавалась обов`язковою судом.

У даному разі провадження у справі було відкрито 18.05.2020р. Підготовче провадження у справі тривало з 18.05.2020 по 06.08.2020 р. Розгляд справи по суті було призначено на 13.08.2020 р., тобто в порядку приписів ч. 2 ст. 195 ГПК України, суд повинен розглянути справу по суті до 12.09.2020 р. (протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач ані у строк встановлений судом, ані протягом проведення підготовчого провадження, не подав до суду відзив на позов та доказів в обґрунтування своєї правової позиції, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відмовляє у його задоволенні з огляду на необґрунтованість останнього та ненадання в порушення вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджають повноважному представнику відповідача з`явитись у судове засідання, оскільки відповідач не обмежений законодавством при виборі особи, уповноваженої представляти його інтереси. При цьому судом враховано, що відповідачем було проігнороване право на надання відзив на позов та обґрунтування своєї позиції по справі, оскільки ані протягом проведення підготовчого провадження, яке тривало з 18.05.2020 р., ані у судовому засіданні 13.08.2020 р. представник відповідача не повідомив обставини, які можуть вплинути на розгляд справи по суті або про наявність у відповідача доказів, які можуть бути подані у майбутньому та не були надані до суду у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В даному випадку судом прийнято до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не наявність відповідного клопотання учасника судового процесу. Разом з тим протягом розгляду справи судом, для забезпечення всебічного розгляду справи били задоволені клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та судового засідання 13.08.2020 р. Таким чином, ще одне відкладення розгляду справи призведе до затягування строків розгляду спору та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11 січня 2019 року TOB "ФМС Україна" (продавець, позивач) та ПП "Науково-Виробнича Фірма "Юнітек" (покупець, відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 06-19/Юнітек, за умовами п. 1.1 та п. 1.2 якого позивач зобов`язувався передати відповідачу в строки та на умовах, передбачених договором, засоби захисту рослин (далі - «Товар» ) в асортименті, кількості та за цінами, визначеними Специфікаціями 1 та 2 до Договору (далі - «Специфікації» ) до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.8 Договору, Товар вважається поставленим позивачем та прийнятим відповідачем за кількістю та якістю з моменту передачі Товару та супроводжуючих документів відповідачеві, що засвідчується підписанням представником відповідача накладної на відвантаження або товарно-транспортної накладної. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту прийняття товару покупцем.

Ціна та умови оплати товару узгоджені сторонами у розділі 2 договору, зокрема в п. 2.6 договору встановлено що покупець зобов`язаний здійснити попередню оплату ціни Товару у розмірі 20% від вартості замовленої партії товару протягом 3-х робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку-фактури, а решта 80% оплати товару повинна була бути здійснена покупцем відповідно до кінцевого терміну оплати товару, вказаного у відповідній Специфікації.

Згідно п. 2.7 Договору, продаж певної частини товару (гербіцидів, інсектицидів) не передбачав здійснення 20% передоплати їх вартості, натомість, сплата 100% вартості такого Товару повинна була бути здійснена до 22 листопада 2019 року або шляхом видачі векселю з датою погашення "за пред`явленням, але не раніше 22 листопада 2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами мають тривалий характер, зокрема позивач за період з 31.01.2019 р. по 07.06.2019 р. на виконання своїх зобов`язань за спірним договором, передав у власність відповідача за 10 видатковими накладними (№ 73092783 від 01.01.2019 p. на суму 920294,51 грн.; № 73092784 від 01.01.2019 р. на суму 1022711,26 грн.; № 73092785 від 01.01.2019 р. на суму 1690996,51 грн.; № 73093084 від 10.05.2019 р. на суму 457089,36 грн.; № 73093085 від 10.05.2019 р. на суму 457089,36 грн.; № 73093108 від 16.05.2019 р. на суму 225268,68 грн.; № 73093109 від 16.05.2019 р. на суму 820909,92 грн.; № 73093140 від 27.05.2019 р. на суму 113464,26 грн.; № 73093137 від 27.05.2019 р. на суму 300252,25 грн.; № 73093172 від 07.06.2019 р. на суму 774897,66 грн.) товар на загальну суму 6782973,77 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 55-74).

Як вказує позивач, у позовній заяві та встановлено з наданих до матеріалів справи доказів сплачено відповідачем за отриманий у цей період товар грошові кошти у розмірі 545467,91 грн., у зв`язку з чим, у останнього виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором купівлі-продажу № 06-19/Юнітек від 11 січня 2019 року товар у розмірі 5 280 000,00 грн.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 5280000,00 грн. й стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 663904,58 грн., 20% річних у розмірі 566 090,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 56233,83 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання від позивача за спірним договором товару за загальну суму 6782973,77 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором:

- покупець зобов`язаний зробити попередню оплату основної ціни товару у розмірі 20% від вартості замовленої партії товару, вказаної в рахунку-фактурі, протягом 3х (трьох) робочих днів з моменту виставлення рахунку шляхом перерахування відповідних коштів на банківський рахунок продавця. Решта 80% оплати за товар повинна бути здійснена покупцем відповідно до кінцевого терміну оплати товару, зазначеного у специфікації. Також покупцю надається можливість здійснити оплату шляхом передачі продавцю векселю(ів) на суму заборгованості за товар, з датою погашення за пред`явленням, але не раніше 07 жовтня 2019 року/ 22 листопада 2019 року , відповідно.

- Виняток складають гербіциди: САЛЬСА® 75 ВГ; ЕКСПРЕС® 75 В.Г.; інсектициди КОРАГЕН® 20 к.с., ЕКСІРЕЛЬ®, СЕ, 100% оплата яких відбувається до 22 листопада 2019 року або шляхом видачі Векселю з датою погашення за пред`явленням, але не раніше 22 листопада 2019 року .

Крім того, сторонами підписані специфікація № 1 від 11.01.2019 (а.с. 43) та специфікація № 2 від 22.04.2019 р. (а.с. 54), в яких чітко визначені кінцеві терміни оплати кожної окремої партії товару.

Позивачем надані до матеріалів справи достатні докази передачі товару у кількості обумовленій у договорі та докази приймання цього товару покупцем без зауважень. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати поставленого товару або обґрунтованих заперечень проти вимог позивача, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого ТОВ "ФМС Україна" за договором купівлі-продажу № 06-19/Юнітек від 11 січня 2019 року товар на суму 5 288000,00 грн., зокрема за видатковими накладеними: № 73092783 від 01.01.2019 p. на суму 842125.50 грн. з 22.11.2019; № 73092784 від 01.01.2019 р. на суму 748169,01 грн. з 07.10.2019; № 73092785 від 01.01.2019 р. на суму 1272797,21 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093084 від 10.05.2019 р. на суму 235671,49 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093085 від 10.05.2019 р. на суму 258372,59 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093108 від 16.05.2019 р. на суму 108214,94 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093109 від 16.05.2019 р. на суму 576727,94 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093140 від 27.05.2019 р. на суму 90771,41 грн. з 07.10.2019 р.; № 73093137 від 27.05.2019 р. на суму 300252,25 грн. з 22.10.2019 р.; № 73093172 від 07.06.2019 р. на суму 774897,66 грн. з 22.10.2019 р.

За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки відповідачу товару, прийнятого без зауважень та не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів станом на час звернення позивачем до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 5 280000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідачів, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасності здійснення обумовлених у договорі оплат, пені у розмірі 663904,58 грн., 20% річних у розмірі 566090,15 грн. та інфляційних збитків у розмірі 56233,83 грн., нарахованих за період прострочення, суд керується наступним.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 Цивільного кодексу України)

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умов договору, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору купівлі-продажу № 06-19/Юнітек від 11.01.2019 року, а саме в п. 5.6. сторони дійшли згоди про те, що у разі порушення терміну платежу, обумовленого в Статті 2 цього Договору, покупець сплачує на письмову вимогу продавця суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти у розмірі 20 відсотків річних від суми простроченого боргу, як плату за користування чужими коштами, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми боргу за кожен день прострочення оплати. Для розрахунку неустойки (пені) застосовується облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Сторони погодилися, що за своєю правовою природою застосовувані проценти не вважаються способом забезпечення виконання зобов`язання, майновими санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) в розумінні і термінах господарського законодавства України, а є платою за користування чужими грошовими коштами згідно з цивільним законодавством України (статті 536, 625 Цивільного кодексу України).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановлених судом дат настання строку виконання зобов`язання з оплати по кожній з видаткових накладних, в яких наявне прострочення за спірним договором поставки, та, відповідно, виникнення моменту прострочення оплати (з наступного дня після настання строку оплати) вартості поставленого товару, з урахуванням оплат здійснених відповідачем, судом визначено щодо протягом всього часу існування правовідносин між сторонами за спірним договором поставки окремо по кожному факту поставки та за загальний період прострочення з 08.10.2019 по 04.05.2020 р. відповідачем здійснювались з простроченням оплат, а розмір пені нарахований судом за цей період дорівнює 663904,58 грн.

За таких підстав, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 663904,58 грн. пені визнається обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.6 договору, просить суд стягнути з відповідача 20 % річних у розмірі 566090,15 грн. та 56233,83 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктом В п. 5.6 договору сторонами унормовано, що у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару, він сплачує на користь постачальника 20 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання

При здійсненні перевірки судом правильності нарахування позивачем відсотків річних встановлено, що розрахунок 20 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням періодів прострочення, виконаний позивачем арифметично вірно, а тому вимога позивача про стягнення 20% річних у сумі 566090,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 56233,83 грн., розрахованих за допомогою програми "Законодавство", підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 98493,43 грн., сплачений позивачем, покласти на відповідача та стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, ч.1, 3 ст. 202, 231, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Юнітек" (61072, м. Харків, вул. 23 серпня, буд. 20-А; ідент. код 33901332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМС Україна" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідент. код 41364883) 5280000,00 грн. основного боргу, 663904,58 грн. пені, 566090,15 грн. - 20% річних, 56233,83 грн. інфляційних збитків та також: 98493,43 грн. судового збору сплаченого позивачем при подачі позову

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК України та п. 4 розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Повне рішення складено "11" вересня 2020 р.

Суддя М.І. Шатерніков