Рішення

від 10.09.2020 по справі 603/429/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/429/20

Провадження №2/603/214/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тростянецької сільської ради Монастириського району, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право на земельну частку (пай), яка перебувала в колективній власності селянської спілки Маяк розміром 0,785 умовних кадастрових гектарів, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, до якого входить: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності селянської спілки Маяк та знаходилась на території Лазарівської сільської ради, Монастириського району, Тернопільської області розміром 0,785 умовних кадастрових гектарів. Спадкодавець ОСОБА_1 отримав право на земельну частку (пай), оскільки був членом колгоспу Маяк який діяв у с.Лазарівка, Монастириського району та працював комбайнером у ньому. Станом на час розпаювання землі, ОСОБА_1 , залишався членом колгоспу.

Вказану спадщину прийняв позивач ОСОБА_1 , оскільки є спадкоємцем за законом першої черги та подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Звернувшись до нотаріальної контори для того щоб оформити спадкові права на вказане майно, нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_1 .

У зв`язку з наведеним, просить визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності селянської спілки Маяк та знаходилась на території Лазарівської сільської ради, Монастириського району, Тернопільської області розміром 0,785 умовних кадастрових гектарів .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Андрусенка І.Я. до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_3 .

Представник відповідача Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від представника Лазарівської селищної ради Монастириського району надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.2017 року Лазарівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

Позивач вказує, що спадкодавець ОСОБА_2 отримав право на земельну частку (пай), оскільки був членом колгоспу Маяк який діяв у с.Лазарівка, Монастириського району та працював комбайнером у ньому.

Так, згідно архівного витягу із протоколу №15 засідання правління колгоспу Маяк с.Лазарівка Монастириського району Тернопільської області від 30 серпня 1987 року, ОСОБА_2 прийнято в члени колгоспу Маяк , підстава Фонд № НОМЕР_2 селянська спілка Маяк , с.Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області. Протоколи засідання правління колгоспу Маяк за 1987 рік. Справа №22, арк..51, 53 звов., 54.

Згідно відповіді архівного відділу Монастириської РДА Тернопільської області Про надання інформації , даних про вихід ОСОБА_2 із членів колгоспу Маяк у документах не виявлено.

Так, згідно Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 за №720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної ділянки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктом 2 вищевказаного Указу встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Тому для визнання за особою права на земельну частку (пай), необхідно, щоб:

- особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства або пенсіонером, який раніше працював у ньому і залишається членом зазначеного підприємства, кооперативу, товариства;

- особа перебувала у списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюстатті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, який був членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити його права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність, необхідної для цього землі ,остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95(720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

За правилами пункту а) ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону Про колективне сільськогосподарське підприємство держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства та його членів.

Згідно з відповіддю відділу у Монастириському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №29-19-0.31-89/111-20 від 15.06.2020 року, середній розмір земельної частки (паю) по Лазарівській сільській раді Монастириського району Тернопільської області становить 0,785 умовних кадастрових гектари.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з членів с/с Світанок не вибував та не виключався, був членом КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю, що підтверджує його право на земельну частку-пай.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 09.09.2020 року Виконавчим комітетом Лазарівської сільської ради Монастириського району, батьком позивача ОСОБА_1 є спадкодавець ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки №158 від 16.06.2020 року, виданої виконавчим комітетом Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 до дня смерті проживав за адресою: с.Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області. На день смерті разом із ним проживали: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син.

Інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає, про що свідчать заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , подані до приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу від 13.06.2018 року, згідно яких вказані спадкоємці за законом відмовляються від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_6 .

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, після смерті ОСОБА_2 , при цьому спадщину після його смерті прийняв, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №55831945 від 12.04.2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (намісцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи підтверджується факт, що позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки подав заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу (заява №144 від 13 червня 2018 року, спадкова справа №96/2018 .

Таким чином, до позивача в порядку спадкування за законом перейшли всі права та обов`язки спадкодавця ОСОБА_4 , у тому числі право на земельну частку (пай) в с/с Маяк с.Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області.

Враховуючи те, що судом встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був членом колективного сільськогосподарського підприємства Маяк с. Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області на час передання державного акта про право колективної власності на землю, проте не був включений в списки власників сертифікатів, що мають право на земельну частку (пай) в межах с.Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, тому позов слід задовольнити, та за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право на земельну частку (пай) в селянській спілці Маяк на території с.Лазарівка, Монастириського району Тернопільської області в розмірі середньої частки (паю) 0,785 умовних кадастрових гектарів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 12, 76-81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, Указу Президента України від 08.08.1995 року за № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лазарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності селянської спілки Маяк та знаходилась на території Лазарівської сільської ради Монастириського району, Тернопільської області розміром 0,785 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 .

Відповідач: Лазарівська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396489.

Суддя В. М. Іванчук