Рішення

від 10.09.2020 по справі 603/295/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/295/20

Провадження №2/603/172/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г.,

секретар судового засідання Захарчишин М.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (далі - Бертниківська сільська рада) про визнання права власності на спадкове майно , у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно, яку прийняв позивач , оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем.Однак позивач не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на майно, що підлягає спадкуванню.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувшись в суд з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач - Бертниківська сільська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу у їх відсутності, погодилися з обставинами, викладеними у позові, позов визнали повністю.

Залучена до участі у справі ухвалою суду від 03.06.2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, звернувшись в суд з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутності, позов визнав, не заперечив з приводу задоволення позовних вимог.

Залучена до участі у справі ухвалою суду від 21.07.2020 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, звернувшись в суд з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутності, позов визнала, з приводу позовних вимог не заперечила.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Як убачається з матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вказане домоволодіння належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 (свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння від 29.10.1988 року).

На даний житловий будинок 27.12.2019 року комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 63,6 кв.м під літерою А , житловою - 35,2 кв.м, літня кухня Б , сарай В , огорожа №1, ворота, хвіртка №2. Роками зведення домоволодіння є 1960 - 1988 роки (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2019 року, актовий запис №05.

Згідно заповіту, посвідченого 25.12.2010 року секретарем Бертниківської сільської ради, зареєстрованого за №15, ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

Як убачається зі змісту довідки №76, виданої 05.05.2020 року виконавчим комітетом Бертниківської сільської ради, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_3 , чоловік ОСОБА_2 .

Згідно записів в погосподарській книзі за 1991 - 1996 роки у спірному домоволодінні проживали: ОСОБА_4 - голова, ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_5 - син, ОСОБА_3 - невістка.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.04.2013 року, актовий запис №3.

Згідно даних спадкового реєстру після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заведена, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №429/01-16 від 04.09.2020 року.

Зі змісту письмової відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №54/2-16 від 23.06.2020 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №69 за заявою ОСОБА_1 від 10.09.2019 року. 31.01.2020 року на ім`я позивача ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ОСОБА_2 (чоловік спадкодавця) відмовився від одержання обов`язкової частки у спадщині згідно заяви від 10.09.2019 року (копія спадкової справи додана до матеріалів справи).

Судом установлено, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що підлягає спадкуванню, нотаріальною конторою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦК Української РСР ( 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування та розпорядження майном колгоспного двору здійснюється тільки за згодою всіх членів двору. При поділі майна колгоспного двору розмір часток членів колгоспного двору визнається рівними.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24.06.1983 року №4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування , та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах права приватної власності , правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання про підставність позову, позивач є спадкоємцем за заповітом, спадщину прийняв, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 120-121, ст. 123 ЦКУРСР (1963р.), ст.ст. 328, 1217, 1218, 1223, 1268, 1296 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до Бертниківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 63,6 кв.м, житловою - 35,2 кв.м, літня кухня Б , сарай В , огорожа №1, ворота, хвіртка №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Берники Монастириського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Бертниківська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 69, с. Бертники Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 23587829.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова