Постанова

від 11.09.2020 по справі 185/11344/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6237/20 Справа № 185/11344/19 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Континент-Сервіс до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

18 грудня 2019 року ТОВ Континент-Сервіс звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача в якості відшкодування матеріальної шкоди 25884, 12 грн., з якої 24384, 12 грн. - витрати на відновлювальний ремонт автомобіля; 1500 грн. - витрати на проведення експертного дослідження та судові витрати (а.с.2-4).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року позов ТОВ Континент - Сервіс до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Континент - Сервіс в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 25884 грн. 12 коп., з якої : 24384, 12 грн. - витрати на відновлювальний ремонт автомобілю; 1500 грн. - витрати на проведення експертного дослідження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Континент - Сервіс судові витрати в розмірі 1921 грн. (а.с.77-78).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити (а.с.83-85).

В порядку ст. 360 ЦПК України від ТОВ Континент - Сервіс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу.

Судом встановлено, що 01.12.2018 року між позивачем, в особі директора Шульги В.В. та відповідачем укладено договір підряду, згідно якого відповідач зобов`язався за завданням Замовника на свій ризик виконувати роботи по ремонту та обслуговуванню електронно-обчислювальної техніки. Строк виконання роботи становив 1 місяць з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року.

Відповідно до п. 2.2.1 Замовник надає всі необхідні ресурси для своєчасного та якісного виконання робіт. Згідно п. 2.1.5 Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за отримані під звіт грошові та матеріальні засоби (а.с. 11).

Факт укладення договору підряду від 01.12.2018 року відповідачем не оспорювався і підтверджений в судовому засіданні.

На виконання умов договору підряду від 01.12.2018 року позивачем відповідачу було надано право керування автомобілем Fiat Doblo Nuovo НОМЕР_1 .

Даний факт передачі права керування транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу підтверджений відповідачем в судовому засіданні.

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 виданого 30.12.2015 року автомобіль Fiat Doblo Nuovo НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ Континент-Сервіс (а.с. 40).

26.12.2018 року о 13.25 год. на 9 км. а/д с 041610 Троїцьке-Можари-Шевченківське, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Фіат н/з НОМЕР_1 під час здійснення маневру обгону не вибрав безпечного інтервалу внаслідок чого, допустив зіткнення з причепом 2 ПТС-45-14 н/з НОМЕР_3 під буксуванням трактора МТЗ 380 н/з НОМЕР_4 , яким керував тракторист ОСОБА_2 , внаслідок ДТП автомобіль та причеп отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив п.1.5, 12.3, 13.1,14.6 ПДР.

Постановою Синельниківського міськрайонного суду від 04.04.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 12,13).

Відповідно до висновку № 019-1/19 від 05.03.2019 року експертного авто-товарознавчого дослідження вартість матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля Fiat Doblo Nuovo НОМЕР_1 на 26.12.2018 року становила 101328,59 грн.

Позивач звернувся до відповідача про добровільне відшкодування шкоди в розмірі 24384, 12 грн. - витрати на відновлювальний ремонт автомобіля та 1500 грн. - витрати на експертне автотоварознавче дослідження, однак відповідач відмовився.

Факт завдання шкоди відповідачем встановлений постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області та висновком експертного авто-товарознавчого дослідження.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу яку позивач просить стягнути з відповідача складається з: 211, 20 грн. - заміна дзеркала правого (акт виконаний робіт, замовлення-наряд, платіжне доручення № 2461, а.с. 30-32); 2400,00 грн. - дзеркало праве електричне (видаткова накладна № 2/08, платіжне доручення № 2422, а.с. 35-36); 1539,00 грн. - противотуманка LAB770 (видаткова накладна № РН-0000259, латіжне доручення № 1778, а.с. 33,34); 20 233,92 грн. - ремонт та обслуговування автомобілю (замовлення - наряд № 15500, акт виконаний робіт № ПФ00015500, платіжне доручення № 2032) (а.с. 37-39).

Вартість експертного автотоварознавчого дослідження становить 1500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 15 від 01.03.2019 року (а.с. 29).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх доведеності та законності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, проте вважає за необхідне змінити рішення в частині судових витрат.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тому, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і ін.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановивши, що відповідач на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, саме ОСОБА_1 має нести відповідальність за завдання матеріальної шкоди.

Доводи апеляційної скарги, що умови договору підряду стосувалися виключно налагодження електронної техніки і більше нічого, жодних інших обов`язків і іншої відповідальності у нього не було. Договір підряду не стосувався будь-яких транспортних засобів або права власності та володіння транспортними засобами, спростовується пунктом 2.1.5 Договору підряду від 01.12.2018 року, відповідно до якого, виконавець несе повну матеріальну відповідальність за отримані під звіт грошові та матеріальні засоби (а.с. 11). Апелянт на власний розсуд тлумачить пункти Договору підряду.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини у порушені ПДР 16 грудня 2018 року о 12-25 год, колегія суддів відхиляє, оскільки постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо оскарження зазначеної постанови є голослівними та не підтвердженні жодними доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів розміру заподіяної шкоди, без проведення експертизи є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема: висновком експертного автотоварознавчого дослідження №019-1/19 від 05.03.2019 (а.с.14-20), а також квитанціями, що підтверджують витрати на ремонт автомобіля (а.с.32-39).

Інші доводи апелянта, приведені в апеляційній скарзі є безпідставними та фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підставами для зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч.1 п.п.3,4 ч.4 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ст. 133 ч.1, ч.3 п.2 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України).

Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ст. 141 ч. 6, 13 ЦПК України).

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів (ст. 5 ч.1 п.9 Закону України Про судовий збір).

Оскільки відповідача, як інваліда 2 групи, звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. (а.с.1) компенсуються за рахунок держави зі спеціального фонду державного бюджету.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Континент-Сервіс судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1921 гривень, - скасувати.

Стягнути зі спеціального фонду державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю Континент-Сервіс судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне рішення суду складено 11 вересня 2020 року.

Судді: