Ухвала

від 09.09.2020 по справі 766/5642/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/5642/20

н/п 1-кп/766/2162/20

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні подання

09.09.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

представника органу пробації: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона подання Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Херсонській області (далі за текстом Орган пробації) про зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання засудженій

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, громадянки України з фаховою передвищою освітою, не працевлаштованої, одруженої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2020 р. у справі №766/5642/20 ОСОБА_5 засуджена за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.

Орган пробації звернувся до суду з поданням про вирішення питання про приведення вказаного вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання. Як слідує з подання органу пробації його подано до суду на підставі п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, за якою під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України.

Представник органу пробації в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити. Прокурор проти задоволення подання заперечувала, оскільки засуджена має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, а тому жодне з інших видів покарань до неї застосовані не можуть бути.

Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому з огляду на положення ч. 5 ст. 539 КПК України суд не вбачає перешкод для розгляду подання за відсутності засудженого.

Суд, дослідивши подання, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції, яка діяла до 01.07.2020 р.), до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII (далі Закон №2617-VIII) з 01.07.2020 р. до абз. 2 ч. 1 ст. 185 КК України внесено зміни згідно яких, слова «або позбавленням волі на строк до трьох років» замінено словами «або обмеженням волі на строк до п`яти років».

Отже, згідно Закону №2617-VIII за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з 01.07.2020 р. встановлений більш м`який вид покарання ніж був застосований до засудженої ОСОБА_5 , а саме: обмеження волі замість позбавлення волі. При цьому максимальна межа обмеження волі за ч. 1 ст. 185 КК України встановлена на строк до 5 років. Тоді як ОСОБА_5 засуджено до позбавлення волі на строк 1рік.

Так за правилами ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72ст. 72 цього Кодексу.

Згідно санкції ч. 1 ст. 185 КК України, з урахуванням змін внесених Законом №2617-VIII, за вчинення крадіжки передбачено наступні види покарання штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт та обмеження волі.

Враховуючи, що засуджена не працює (під час ухвалення вироку заперечувала щодо застосування покарання у вигляді штрафу), має на утриманні двох малолітніх дітей (2017 та 2019 року народження), тому за нормами ст. ст. 53, 57, 60, 61 КК України до неї не можуть бути застосовані такі види покарань як штраф, виправні роботи, обмеження волі, арешт.

Призначення покарання у виді громадських робіт, які підлягають реальному виконанню, замість покарання у виді позбавлення волі з подальшим вирішенням питання щодо звільнення особи від його відбування з випробуванням, суд розцінює як погіршення становища особи, а тому підстав для заміни покарання на громадські роботи не вбачає.

Засуджена ОСОБА_5 призначене їй покарання у виді позбавлення волі не відбуває, оскільки вона на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Тобто необхідно застосовувати найбільш сприятливий для винуватого закон із усіх, що були чинними у цей період.

За положеннями ч. 3 ст. 74 КК України суд замінює призначене покарання на максимальний строк (розмір) передбаченого в санкції більш м`якого виду покарання.

Якщо засуджений звільнений від відбування покарання з випробуванням, а новий закон, що має зворотну дію, передбачає як найбільш суворий вид покарання такий, від відбування якого особа теж може бути звільнена з випробуванням (наприклад: обмеження волі), а призначена їй міра покарання, з огляду на викладені норми, підлягає заміні на максимальний розмір покарання, передбачений новою санкцією. При цьому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасовується і засуджений продовжує далі відбувати визначений судом іспитовий строк.

З урахуванням правил ч. 3 ст. 74 КК України, положень Закону №2617-VIII та неможливості застосувати покарання у виді виправних робіт, громадських робіт або штрафу, покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік ОСОБА_5 можливо змінити лише на штраф або громадські роботи, проте ст. 75 КК України не передбачає можливості звільнення від відбування таких видів покарань як штраф та громадські роботи.

Заміна засудженій покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого вона звільнена, на покарання у виді громадських робіт або штрафу, які слід відбувати реально погіршує становище засудженої ОСОБА_5 , що суперечить положенням ст. 5 КК України. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення подання органу пробації.

Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537-539 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Суворовського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Херсонській області про приведення вироку суду від 07.05.2020 у справі №766/5642/20 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII щодо зниження покарання до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону або пом`якшення призначеного покарання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом7 (семи) днівз дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1