2/221/1263/2020
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2020 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі:
судді Мохова Є.І.,
при секретарі Бридня О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волноваха цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
21.07.2020 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом і свої доводи мотивувала тим, що вона проживала спільно однією сім"єю без реєстрації щлюбу з ОСОБА_3 з лютого 2010 року по вересень 2016 року у його будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Позивач самостійно здійснювала поховання у м. Волноваха Донецької області. Протягом року до дня смерті ОСОБА_3 тяжко хворів і потребував догляду та сторонньої допомоги. Вона, як дружина, одна здійснювала догляд за ним. Після його смерті залишилось спадеове майно : земельна ділянка площею 9,760 га, яка розташована на території Волноваської міської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421510100-04-000-0025 -Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДН № 150466 виданий 30.12.2004 року.
Оформити спадщину в нотаріальній конторі вона не має можливості, оскільки позивачем не надані документи, що підтверджують родинні відносини та правовстановлюючий документ на земельну ділянку. За життя оригінал Державного акту був втрачений спадкодавцем і своєчасно не поновлений. Залишилась тільки його копія. Одержати дублікат може тільки його власник. Відповідач по справі є сином спадкодавця , але після смерті батька не звертався у встановлений законом строк для прийняття спадщини також не був зареєстроаний та постійно не проживав з ним, тому у встановленому законом порядку не прийняв спадщину. Тому просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку.
У судове засіданні позивач надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначаючи, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не зявилася, про день і час розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причину неявки суд не інформував, тому суд визнає причину неявки ОСОБА_2 неповажною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідотцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, актовий запис № 843.(а.с 10).
Після його смерті залишилась земельна ділянка площею 9,760 га, яка розташована на території Волноваської міської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421510100-04-000-0025 - Державний акт на право власності на земельну ділянкусерія ДН № 150466 виданий 30.12.2004 року, яка належала ОСОБА_3 на підставі свідотцтва про право на спадщину за законом від 28.12.2009 року.(.а.с. 6-8).
Судом встановлено, що оформити спадщину в нотаріальній конторі вона не має можливості, оскільки втрачено оригінал Державного акту на земельну ділянку (пай) серії ДН № 150466, про те, що спадкодавцю ОСОБА_3 належить земельна ділянка (пай) площею 9,760 га, яка розташована на території Волноваської міської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421510100-04-000-0025.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім"єю не менш як п"ять років до часу відкриття.
Згідно ч.3 ст. 1268 Цк України спадкоємець який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
На час відкриття спадщини позивач постійно проживала разом із спадкодавцем, тому вважається що прийняла спадщину(ст. 1268).
Для прийняття спадщини, відповідно до п.п.4.14, 4.15, 4.18, 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку .
Відповідно до п.3.1,3.3 листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог 1268-1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку. У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного Комітету України по житлово комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно правових актів. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, оскільки судом достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , якому належить земельна ділянка, але через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу оформити спадщину у нотаріуса неможливо. Тому суд дійшов висновку про можливість визнання права власності у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 206, 263- 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 392, 1264,1268 ЦК України, суд
вирішив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 9,760 га, розташованої на території Волноваської міської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1421510100-04-000-0025, що залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 221/4923/20 в архіві Волноваського районного суду, Донецької області.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення через Волноваський районний суд.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.І. Мохов
Суд | Волноваський районний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2020 |
Оприлюднено | 14.09.2020 |
Номер документу | 91494043 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Волноваський районний суд Донецької області
Мохов Є. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні