Постанова

від 09.09.2020 по справі 920/1249/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2020 р. Справа№ 920/1249/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Дикунської С.Я.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.09.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт

на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020

у справі №920/1249/19 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Сумської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт

про стягнення 22 004 грн 25 коп,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Сумська міська рада (далі, позивач або Рада) звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт (далі, відповідач або ТОВ СВ Продукт ) про стягнення з відповідача на свою користь 22 004,25 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, розташованою за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Г. Кондратьєва та вул. 20 років Перемоги, без оформлення договору оренди, за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.2017 і до теперішнього часу відповідач користується земельною ділянкою площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, розташованою за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Г. Кондратьєва та вул. 20 років Перемоги, без оформлення договору оренди, тобто без достатньої правової підстави, а тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт на користь Сумської міської ради 22 004,25 грн за користування земельною ділянкою площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, розташованою за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Г. Кондратьєва та вул. 20 років Перемоги, без оформлення договору оренди за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та 1 921,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що у позивача наявні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України суми неодержаної орендної плати в розмірі 22 004,25 грн за період користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 13.07.2020 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю СВ Продукт звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 та постановити нове, яким у задоволенні позову Сумської міської ради відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що відповідач протягом двох років вживав всіх можливих зі своєї сторони дій щодо оформлення права оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Г. Кондратьєва та вул. 20 років Перемоги, на якій розташоване належне товариству нежитлове приміщення, однак не зміг цього зробити через відсутність відповідного рішення Сумської міської ради, тобто через бездіяльність зі сторони позивача.

Скаржник, посилаючись на положення статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка завдала школи, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, зазначає, що несплата апелянтом орендної плати за користування земельною ділянкою викликана лише бездіяльністю відповідача, яка полягала у відмові прийняти рішення про погодження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, а тому наявні всі підстави для відмови в задоволенні позову.

До апеляційної скарги відповідачем додані нові докази у справі, а саме: копію звернення до Сумської міської ради від 10.04.2015; копію листа голові Сумської міської ради від 10.08.2015; копію витягу з рішення Сумської міської ради від 07.10.2015 №4897-МР; копію заяви до Сумської міської ради від 07.12.2015; копію листа Голові Сумської міської ради від 24.02.2016; копію листа Голові Сумської міської ради від 12.07.2016; копію листа Голові Сумської міської ради від 27.12.2016; копію проекту рішення Сумської міської ради №75-МР; копію листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 25.01.2017 за №06.01-18/33; роздруківку з сайту Сумської міської ради щодо голосування від 29.03.2017, які, як зазначає апелянт, він не міг надати до суду першої інстанції, оскільки з незалежних від нього причин не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

У тексті апеляційної скарги апелянтом порушено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

12.08.2020 від Сумської міської ради через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд відхилити доводи апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що правильність застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України підтверджується судовою практикою, зокрема, постановами Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі №922/3412/17.

Позивач також наголосив, що кошти, присуджені до стягнення оскаржуваним рішенням, було нараховані виключно за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, на якій знаходиться нежиле приміщення, належне на праві власності відповідачу.

До відзиву позивачем доданий новий доказ у справі, а саме копія листа Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 25.04.2019 №507/08.01-20, у якому щодо можливості продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах, кадастровий номер 5910136300:12:003:0010, зазначено, що згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженого рішенням сесії Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР, та Планом червоних ліній магістральних вулиць міста Суми, запитувана земельна ділянка значною частиною потрапляє в зону транспортної інфраструктури ТР-2: зона магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях ) та частково в торговельну зону Г-6, яка відповідно до Пояснювальної записки до плану зонування території міста Суми визначена для розміщення магазинів, торгових центрів, ринків. У листі зазначено, що зважаючи на те, що з урахуванням червоних ліній ділянка набуває незначних розмірів, вона може бути використана лише як дорізка до розташованої поруч земельної ділянки, що забезпечить належне законне використання існуючого майданчика для гостьового транспорту.

У відзиві позивач зазначив, що даний лист не був поданий до суду першої інстанції, оскільки Сумська міська рада не отримувала відзиву на позовну заяву, а заперечення проти позову були викладені вже в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт у справі №920/1249/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Дикунської С.В., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю СВ Продукт пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19; зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 на час апеляційного оскарження; за клопотанням скаржника призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 в судовому засіданні на 09.09.2020.

10.08.2020 електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду представник Сумської міської ради подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому просив забезпечити проведення судового засідання у справі №920/1249/19 в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Сумської області.

Згідно наказу в.о. голови Північного апеляційного господарського суду №405-в від 23.07.2020 головуючий суддя у справі Михальська Ю.Б. у період з 17.08.2020 по 04.09.2020 перебувала у щорічній основній відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 №09.1-08/2889/20 у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 справу №920/1249/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Дикунська С.Я., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Дикунська С.Я., Скрипка І.М.; клопотання Сумської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; призначено справу №910/1249/19 до розгляду в режимі відеоконференції на 09.09.2020, доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції 09.09.2020 об 11 год 00 хв у приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: 40011, м. Суми, проспект Тараса Шевченка, 18/1.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що ненадання скаржником долучених до апеляційної скарги документів та ненадання позивачем долученого до відзиву документу зумовлено винятковістю таких випадків (неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки всі документи суду направлялися не на юридичну адресу відповідача, а на адресу, де розташований чотирнадцятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, без зазначення квартири; відсутністю заперечень відповідача проти позову під час розгляду справи судом першої інстанції), а тому, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв надані сторонами до справи на стадії апеляційного розгляду документи, проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

У судовому засіданні 09.09.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання суду апеляційної інстанції 09.09.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції, та обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції

На підставі рішення Сумської міської ради від 30 листопада 2005 року №1494-МР Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради між Сумською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю СВ Продукт 17 лютого 2006 року був укладений Договір оренди земельної ділянки площею 0,1273 га, за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Кірова та вул. 20 років Перемоги, який 30 березня 2006 року за №040661200516 був зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі, Договір).

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору земельна ділянка надавалась під розміщення торговельно-сервісного комплексу на строк до 30 листопада 2015 року.

Доказів поновлення між сторонами договору оренди на новий строк матеріали справи не містять.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки площею 0,1273 га за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Кірова та вул. 20 років Перемоги припинився у зв`язку з закінчення строку, на який його було укладено.

10.04.2015 та 10.08.2015 відповідач звертався до позивача з листами (копії додані до апеляційної скарги), у яких просив Раду надати дозвіл на поділ земельної ділянки, яка була надано в оренду згідно Договору, винести відповідне питання на розгляд Ради.

Рішенням Сумської міської ради від 07 жовтня 2015 року №4897-МР TOB СВ Продукт надано згоду на поділ земельної ділянки, що знаходиться у нього в користуванні на умовах оренди за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Кірова та вул. 20 років Перемоги (кадастровий номер 5910136300:12:003:0005).

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, за результатами поділу були сформовані дві земельні ділянки, а саме: площею 0,0446 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0010; площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012.

Земельна ділянка площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, пройшла державну реєстрацію 25.11.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-0003072772019 від 24.04.2019.

На вказаній земельній ділянці знаходиться нежиле приміщення, яке належить на праві приватної власності TOB СВ Продукт , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.06.2010 та копією витягу №26669396 від 09.07.2010 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

07.12.2015 відповідач звернувся до позивача із заявою про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, строком на 10 років.

Не отримавши відповіді на вказану заяву, 24.02.2016 відповідач звернувся до голови Ради із проханням якнайшвидше винести вказане питання на розгляд відповідної профільної комісії.

У подальшому, 12.07.2016 та 27.12.2016, відповідач знову звертався до голови Ради із проханням винести вищевказане питання на розгляд відповідної профільної комісії.

Як зазначає скаржник, 30.12.2016 на сайті Ради з`явився проект рішення, згідно якого планувалось погодити відповідачу технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Листом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 25.01.2017 №06.01-18/33 повідомлено відповідача про те, що питання погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки було винесено на розгляд сесії Ради, що відбулася 25.01.2017, але не набрало необхідної кількості голосів.

Відповідно до роздруківки з сайту Ради, яка додана до апеляційної скарги, вказане питання також виносилося на розгляд сесії міської ради 29.03.2017, але знову не набрало необхідної кількості голосів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що станом на дату подання позовної заяви в даній справі на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 5910136300:12:003:0012 договір оренди відповідач з позивачем не укладав, з 01.01.2017 і до теперішнього часу відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, повинен відшкодувати Сумській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що несплата апелянтом орендної плати за користування земельною ділянкою викликана лише бездіяльністю відповідача, яка полягала у відмові прийняти рішення про погодження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, а тому наявні всі підстави для відмови в задоволенні позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Із наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач є власником нежитлового приміщення, торгово-сервісного комплексу загальною площею 457,4 кв.м. за адресою по вул. Кірова, буд. 137/1 у м. Суми (форма власності - приватна, частка власності - 1/1), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 158411201 від 05.03.2019) та копією свідоцтва про право власності САС/960402 від 16.06.2010.

Земельна ділянка площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, на якій розташоване нежитлове приміщення, належить до комунальної форми власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому, відповідно, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Сумської міської ради від 07 жовтня 2015 року №4897-МР TOB СВ Продукт було надано згоду на поділ земельної ділянки, яка на той час знаходилася у нього в користуванні на умовах оренди за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Кірова та вул. 20 років Перемоги (кадастровий номер 5910136300:12:003:0005).

Земельна ділянка площею 0,0827 га є сформованою, пройшла державну реєстрацію 25.11.2015, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-0003072772019 від 24.04.2019 (кадастровий номер 5910136300:12:003:0012).

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Сумською міською радою та державної реєстрації такого права.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення , оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Таким чином, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилань скаржника на те, що несплата апелянтом орендної плати за користування земельною ділянкою викликана лише бездіяльністю відповідача, яка полягала у відмові прийняти рішення про погодження технічної документації щодо поділу земельної ділянки та укладення договору оренди земельної ділянки, а тому, з огляду на положення статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка завдала школи, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, наявні всі підстави для відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

В якості нормативно-правового обґрунтування заявленого позову позивач посилається на норми статті 1212 Цивільного кодексу України, які, як вказувалось судом вище, не потребують встановлення вини відповідача у спірних правовідносинах.

Колегія суддів водночас зазначає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі №922/3412/17.

Відтак, посилання скаржника на відсутність його вини щодо неукладення договору оренди і надані на підтвердження цього до апеляційної скарги докази колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на предмет та підстави заявленого в даній справі позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження відповідачем в судовому порядку відмови чи наявного зволікання Ради в укладенні договору оренди землі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 місцевий бюджет недоотримав 22 004,25 грн, що зафіксовано в Акті комісії про визначення збитків, заподіяних ТОВ СП Продукт територіальній громаді м. Суми внаслідок використання земельної ділянки на перехресті вул. Герасима Кондратьєва та 20 років Перемоги з порушенням законодавства, затвердженому рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 13.08.2019 №454.

При розрахунку розміру неотриманої орендної плати позивачем враховано нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, що складає 1 100 323 грн 50 коп. у 2017-2018 роках (витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (том 1, а.с. 30-31), розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 3% (землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі). Орендна плата за 2016 рік - 31 144,49 грн, за 2017-2018 роки - 33 009,71 грн на рік; сплачений земельний податок у 2016 році - 55 421,95 грн, у 2017 році - 19 737,71 грн, у 2019 році - 0.

За користування земельною ділянкою площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, без оформлення договору оренди за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 Сумської міською радою не одержано орендної плати в розмірі 22 004,25 грн.

Відповідачем не надано контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми неодержаної орендної плати.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин колегія суддів, виходячи із меж заявлених позовних вимог, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідачем у апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у скаржника обов`язку сплатити позивачу 22 004,25 грн за користування земельною ділянкою площею 0,0827 га, кадастровий номер 5910136300:12:003:0012, розташованою за адресою: м. Суми, на перехресті вул. Г. Кондратьєва та вул. 20 років Перемоги, без оформлення договору оренди за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

Водночас, судом взяті до уваги посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи (у матеріалах справи наявні поштові відправлення, які направлялися на неповну адресу відповідача: 40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 5, без зазначення квартири №13, та, відповідно, були повернуті до суду у зв`язку з неврученням). Однак, на вказані обставини скаржник посилався у якості підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та долучення до матеріалів справи нових доказів, а не як на підставу для скасування оскаржуваного рішення у відповідності до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку з цим відсутні підстави для скасування судового рішення внаслідок порушення норм процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду у відповідній частині.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СВ Продукт на рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 21.02.2020 у справі №920/1249/19 залишити без змін.

Матеріали справи №920/1249/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

С.Я. Дикунська