Рішення

від 27.08.2020 по справі 902/565/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2020 р. Cправа № 902/565/20

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуг" (вул. Садова, 2, с. Пилява, Вінницька обл., Тиврівський р-н, 23330)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" (вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, м. Одеса, 65012; вул. Українська, 1А, с. Пеньківка, Шаргородський р-н, Вінницька обл., 23521)

про стягнення 1170345,89 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача: Коваленко В.В.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

02.06.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуг" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІ ДЖИ ТРЕЙД" про стягнення 1 170 345,89 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/565/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 902/565/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 01.07.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, при цьому про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.06.2020 р.

Представником позивача в судовому засіданні було повідомлено суд, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в наступному судовому засіданні.

За результатами проведеного судового засідання суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду справи по суті, як наслідок судом винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 01.07.2020 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 27.08.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 27.08.2020 р. не з`явився, між тим, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових відправлень. Водночас, суд зазначає, що відповідачем не було висловлено свою позицію щодо суті, однак враховуючи, що відповідач був обізнаний про розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Суд зауважує, що після виходу з нарадчої кімнати представник позивача не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Як встановлено матеріалами справи, 22.04.2020 р. між ТОВ "Агробуг" (Постачальник) та ТОВ „Ві джи трейд" (Покупець) було укладено договір поставки №175/ВТ (надалі - договір), згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити кукурудзу (код 1005 УКТ ЗЕД), українського походження, врожаю 2019 року, в подальшому іменовану „товар", на умовах DAP ("Доставлено у місце") ТОВ "Вектор Ойл Трейд", вул. Українська, 1А, с. Пеньківка, Шаргородського району, Вінницької обл., (ст. Ярошенка) (Далі-"Зерновий склад") згідно „Інкотермс" у редакції 2010р.

Відповідно до п.2.1 договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці, за вагою нетто повинна складати 630,00 тонн +/- 10% в опції покупця. Вказана кількість може бути змінена за взаємною згодою сторін, оформленою додатковою угодою до цього договору.

За умовами п. 2.2 договору, товар постачається постачальником за вагою, підлягаючою до видачі, зазначеній у видатковій накладній.

Остаточна кількість товару визначається в товарно-транспортних накладних (п. 2.6 договору).

Згідно п. 3.1 договору, ціна за одиницю товару, який постачається згідно з цим договором, становить 4 333,33 грн за одну метричну тонну, крім того ПДВ 866,67 грн, ціна за одиницю товару, включаючи ПДВ, становить 5 200,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, загальна вартість товару, що постачається за цим договором, включаючи ПДВ, становить 2 730 000,00 грн +/- 10%, крім того ПДВ 546 000,00 грн. Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором, включаючи ПДВ, становить 3 276000,00 грн +/- 10%.

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити товар своїм автотранспортом і надати йому готовим до розвантаження, покупцю на складі за адресою ТОВ "Вектор Ойл Трейд", вул. Українська, 1А, с. Пеньківка, Шаргородського району, Вінницької обл., згідно умов даного договору в строк не пізніше 06.05.2020 р. включно.

За умовами п. 4.2 договору, поставка товару постачальником підтверджується наступними документами:

А) рахунок постачальника на загальну кількість товару, що постачається;

Б) видаткова (видаткові) накладна (накладні) на кількість товару, що постачається за даним договором;

В) податкова накладна, оформлена відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України;

Г) квитанція №1 про внесення податкової накладної в Єдиний реєстр податкових накладних, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України;

Д) товарно-транспортні накладні.

Згідно п. 4.4 договору, право власності на товар у покупця виникає з моменту його передачі постачальником, що підтверджується передачею покупцеві оригіналів належним чином складених видаткових накладних на товар в повному обсязі, виписаних на ім`я покупця постачальником.

За умовами п. 4.5 договору, датою поставки товару покупцю вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній уповноваженими представниками обох сторін договору.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін і діє до виконання кожною із сторін прийнятих на себе зобов`язань за даним договором.

Як стверджує позивач, за умовами договору у квітні 2020 р. ТОВ "Агробуг" було передано у власність відповідача товар - кукурудзу код УКТЗ 1005 українського походження, врожаю 2019 року кількістю 626,48 тон на загальну суму 3 257 693,50 грн.

При цьому, позивач наполягає, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару, а саме у розмірі 2 100 000,00 грн., а саме 30.04.2020 р. 1 100 000,00 грн та 1 000 000,00 грн 08.05.2020 р. Отже, за підрахунком позивача заборгованість ТОВ „Ві джи трейд" за договором становить 1 157 693,50 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, із наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається, що між сторонами у справі відбулись господарські операції з приводу поставки товару, а саме: поставки товару 25.04.2020 р. та 26.04.2020 р. на суму 3 257 693,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №№ РН-0000016 від 25.04.2020 р. та РН-0000017 від 26.04.2020 р.; довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, що ніяким чином не спростовано відповідачем.

Водночас, позивач наполягає що відповідачу було передано всі документи, передбачені п. 5.1 договору поставки, докази супротивного в матеріалах справи відсутні.

При цьому, згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок 30.04.2020 р. та 08.05.2020 р., вбачається, що відповідачем за договором № 175/ВТ від 22.04.2020 р. здійснено проплати у загальному розмірі 2 100 000,00 грн.

Отже, залишок неоплаченого відповідачем товару становить 1 157 693,50 грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензію, з письмовою вимогою про сплату існуючої заборгованості та пені, між тим, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Як слідує із матеріалів справи, на весь поставлений товар ТОВ „Агробуг" виписало та зареєструвало податкові накладні, остання реєстрація яких була здійснена 05.05.2020 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними та квитанціями про їх реєстрацію.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, згідно п. 1 ст. 628 цього кодексу, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями п. 5.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату 80% вартості товару прямими банківськими платежами на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3(трьох) банківських днів з дня отримання від постачальника наступних документів: оригіналу рахунку-фактури. Із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; оригіналу видаткової накладної, виписаної у відповідності до діючого законодавства України; товарно-транспортних накладних. Документів, що підтверджують якість товару згідно п.п. 2.3-2.5 цього договору, а також завірених копій документів, вказаних у п. 8.4.

У відповідності до п. 5.2 договору, оплата решти вартості товару здійснюється покупцем, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника, протягом 3-х банківських днів від дати реєстрації податкової накладної складеної та зареєстрованої постачальником в ЄРПН, відповідно до вимог ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності, виходячи із змісту п. 5.2 договору та дати реєстрації останньої податкової накладної щодо спірного товару 05.05.2020 р., суд вважає, що ТОВ „Ві джи трейд" мало здійснити розрахунок за спірними поставками товару у строк 08.05.2020 р. включно.

При цьому суд зазначає, що в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату повної вартості товару за спірними накладними, як і доказів відсутності у відповідача обов`язку щодо сплати решти вартості товару, згідно п. 5.2 договору.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач за фактично отриманий товар розрахувався частково, в зв`язку з чим на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за поставлений за договором товар у розмірі 1 157 693,50 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.5 договору, у разі несвоєчасної сплати за товар постачальник має право вимагати від покупця сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка діє на дату такого прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу пені у розмірі 12 652,39 грн, за допомогою системи „Ліга-Закон" не виявив помилок.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Агробуг" та стягнення з відповідача пені у розмірі 12 652,39 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Крім того представником позивача, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36 958,65 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу представника позивача долучено Договір про надання правової допомоги від 27.05.2020 р. № 27/5/20, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 27/5/20 від 27.05.2020 р. від 17.07.2020 р.; детальний опис робіт (наданих послуг) на загальну суму 36 958,65 грн, Акти виконаних робіт від 02.06.2020 р. на суму 4 000,00 грн та від 14.07.2020 р. на суму 32 958,65 грн; платіжні доручення про сплату АБ В. Коваленка - ТОВ "Агробуг" 7 700,00 грн з призначенням платежу оплата за договором про надання правової допомоги № 27/5/20 віл 27.05.2020 р.

За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У свою чергу, сума судових витрат була визначена в позовній заяві (позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат), а тому відповідач не скориставшись своїм правом подати заяву щодо зменшення розміру таких витрат.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в детальному описі заявлених витрат на правничу допомогу позивачем зазначено витрати в розмірі 1 500,00 грн за підготовку та подання до господарського суду заяви про забезпечення виконання рішення суду у справі № 902/565/20.

При цьому, суд зауважує, що за наслідками розгляду заяви позивача про забезпечення позову у справі № 902/565/20, судом було винесено ухвалу від 26.08.2020 р. про відмову в її задоволенні.

Тому з врахуванням викладеного суд вважає за доцільне відмовити в стягненні 1500,00 грн витрат за підготовку та подання до господарського суду заяви про забезпечення виконання рішення суду у справі № 902/565/20.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в сумі 35 458,65 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення заяви представника позивача щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат у розмірі 35 458,65 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ві джи трейд" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146 код ЄДРПОУ 41390714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуг" (вул. Садова, 2, с. Пилява, Вінницька обл., Тиврівський р-н, 23330, ідентифікаційний код юридичної особи 34447253) 1 157 693,50 грн сума основного боргу; 12 652,39 грн пені; 17 555,19 витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 458,65 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Садова, 2, с. Пилява, Вінницька обл., Тиврівський р-н, 23330)

3,4 - відповідачу (вул. Велика Арнаутська, 26, кв. 146, м. Одеса, 65012; вул. Українська, 1А, с. Пеньківка, Шаргородський р-н, Вінницька обл., 23521)