Рішення

від 11.09.2020 по справі 903/492/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2020 року Справа № 903/492/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного комунального підприємства Луцьктепло , м.Луцьк

до відповідача: Житлово - комунального підприємства №11, м.Луцьк

про стягнення 30 812 грн. 68 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

Встановив: Позивач - Державне комунальне підприємство Луцьктепло звернулося з позовом до Житлово-комунального підприємства №11 про стягнення 30 812 грн. 68 коп. заборгованості, з яких: 14 969 грн. 54 коп. основної заборгованості за неналежне виконання умов договору купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №ОБ-83 від 01.12.2014, 15 538 грн. 37 коп. пені, 173 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 131 грн. 70 коп. 3% річних та 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.12.2014 №ОБ-83 зобов`язань щодо оплати теплової енергії.

Ухвалою суду від 09.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву. Попереджено сторін, що у разі не подання протягом встановленого терміну ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Роз`яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 статті 252 ГПК України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 статті 252 ГПК України).

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача Житлово-комунального підприємства №11 є вул. Федорова, буд. 9, м.Луцьк, Волинська область.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 09.07.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута об`єктом поштового зв`язку з позначкою за закінченням терміну зберігання (а.с. 25-27).

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 27.07.2020.

Крім того будучи обізнаним про наявність спору відповідач міг дізнатися про рух справи з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є відкритим.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01.12.2014 між ДКП Луцьктепло та Житлово-комунальним підприємством №11 укладено договір №ОБ-83 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (а.с. 5-7).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору №ОБ-83 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.12.2014.

Згідно з п.п. 1.1, 1.5, 2.1.3, 2.2.13, 2.2.16, 2.3.3, 3.1.1, 3.2, 3.3, 4.1, 5.4, 6.1 договору теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води, а споживач оплачує прийняту теплову енергію та дотримується передбаченого договором режиму її використання та забезпечує безпечну експлуатацію системи теплоспоживання. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Теплопостачальна організація зобов`язується при технічній можливості (наявності окремого вводу) здійснювати підключення (відключення) систем теплопостачання за окрему плату згідно з письмовим зверненням споживача. Споживач зобов`язується: своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. В разі несвоєчасної оплати сплачувати на вимогу теплопостачальної організації штрафні санкції; своєчасно з`являтися до теплопостачальної організації або направити свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату теплової енергії, надання показників приладів обліку теплової енергії в строки, встановлені договором. Теплопостачальна організація має право припиняти повністю або частково постачання теплової енергії у випадках, передбачених цим договором. Споживач оплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії за встановленими тарифами згідно з показами приладів обліку, які надаються споживачем до 20 числа розрахункового місяця в теплопостачальну організацію. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи та/або не проведення (несвоєчасного проведення) метрологічної повірки приладів комерційного обліку, оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Тарифи на момент підписання договору:1 Гкал теплової енергії - 1 164 грн. 54 коп. (без ПДВ). Тарифи встановлюються нормативно-правовим актом уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування (постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради тощо). У випадку прийняття нових тарифів вони є обов`язковими для обох сторін з часу введення їх в дію та не потребують внесення змін до договору. Сторони погодили, що рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом приймання-передачі теплової енергії. Споживач зобов`язується щомісячно сплачувати за теплову енергію в наступному порядку: передоплату до 01 числа розрахункового місяця, яка обраховується відповідно до розрахункового середньомісячного теплового навантаження згідно додатку №1 до договору. Теплопостачальна організація може надавати споживачу рахунок на оплату, який вручається особисто або надсилається поштовим відправленням до 25-го числа місяця включно, що передує розрахунковому. У разі неотримання рахунку споживач має право прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа місяця, що передує розрахунковому; остаточний розрахунок до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунку, який вручається споживачу особисто або надсилається поштовим відправленням до 25-го числа розрахункового місяця. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язаний прибути для отримання рахунку в приміщення теплопостачальної організації не пізніше 28-го числа розрахункового місяця. Нез`явлення споживача до встановленої дати не є підставою для відмови від оплати за теплову енергію. Теплопостачальна організаціє може повністю або частково припинити постачання теплової енергії у разі, зокрема несплати за теплову енергію протягом двох місяців. При порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу. Договір набирає чинності з 23.10.2014 і діє безстроково.

Додатком № 1 сторонами визначено дані споживача: назва приміщення, яке знаходиться за адресою вул. Федорова, 9, м.Луцьк, будівельним об`ємом 4800 м 3 , площею, висотою, розрахункове середньомісячне теплове навантаження - 28,43281 Гкал, оплата 39 733 грн. 37 коп. (а.с. 7).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На виконання умов договору за період з листопада 2019 року по березень 2020 позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 53 217 грн. 07 коп. що підтверджується рахунками на оплату (а.с. 9-15).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати відпущеної теплової енергії здійснив частково на суму 38 247 грн. 80 коп., що не заперечується відповідачем.

Заборгованість відповідача за відпущену теплову енергію становить 14 969 грн. 54 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачується пеня в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що при порушенні строку оплати теплової енергії споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% від суми боргу.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивач нарахував відповідачу 15 538 грн. 37 коп. пені за внесення платежів з порушенням встановлених договором строків (а.с. 16).

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками позивач просить суд стягнути з відповідача 131 грн. 70 коп. 3% річних та 173 грн. 07 коп. втрат від інфляції.

Суд, перевіривши розрахунок за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", дійшов висновку, що нараховані позивачем 15 538 грн. 37 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. ст. 1 ЗУ Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , п. 5.4 договору.

Нараховані позивачем 131 грн. 70 коп. 3% річних та 173 грн. 07 коп. втрат від інфляції підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства №11 (43026, Волинська область, м.Луцьк, вул. Федорова, буд. 9, код ЄДРПОУ 30473500 ) на користь Державного комунального підприємства Луцьктепло (вул. Гулака-Артемовського 20, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 30391925)

- 14 969 грн. 54 коп. основного боргу, 173 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 131 грн. 70 коп. 3% річних, 15 538 грн. 37 коп. пені, 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 32 914 грн. 68 коп. (тридцять дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять грн. 68 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум