Рішення

від 14.09.2020 по справі 904/2875/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020м. ДніпроСправа № 904/2875/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. , розглянувши спір

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Христофорівського житлово-комунального підприємства, смт. Христофорівка Дніпропетровської області

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 2 811,93 грн. пені, 551,37 грн. - річних та інфляції грошових коштів - 747,04 грн., нарахованих за порушення строків виконання зобов`язання в частині оплати газу, поставлено на підставі договору постачання природного газу № 3656/18-Б-5 від 12.10.2018.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 3656/18-Б-5 від 12.10.2018 в частині своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Ухвалою суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі. Враховуючи приписи ч. 13 ст. 8, ст. 12, ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд було вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів.

Враховуючи частину 4 Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, строк на подання відзиву на позовну заяву продовжений на строк дії карантину в силу вказаного вище закону.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, були внесенні зміни до Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до пункту 4 Розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від відповідача клопотань про продовження процесуального строку на подачу відзиву не надходило.

Таким чином, строк на подачу відзиву закінчився 07.08.2020.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного розрахунку за отриманий природний газ на підставі договору постачання природного газу № № 3656/18-Б-5 від 12.10.2018.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір постачання природного газу № 3656/18-Б-5 від 12.10.2018 (а.с. 14-23); лист -повідомлення № 26-1618/1.17-19 від 21.02.2019 (а.с. 24); додаткові угоди № 1,2,3,4,5,6 від 26.10.2018, 31.10.2018, 05.11.2018, 28.11.2018, 18.03.2019, 29.03.2019 до договору № 3656/18-Б-5 від 12.10.2018 (а.с. 25-28); акти приймання-передачі природного газу (а.с. 40-44); банківські виписки з особистого рахунку (а.с. 45-60).

12.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України ", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Христофорівським житлово-комунальним підприємством (далі - Споживач) укладено договір № 3656/18-Б-5 постачання природного газу.

В подальшому сторони погодили Додаткову угоду № 4 від 28.11.2018, відповідно до якої розділи 1-12 Договору було викладено в новій редакції.

Згідно пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору Постачальник передає Споживачу з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 15,2 тис.куб.метрів, у тому числі за місяцями, згідно з графіком, передбаченим цим пунктом.

У розділі 11 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу з 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з пунктом 3.8. Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем у період з листопада 2018 -березень 2019 було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 107 779,53 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 40-44).

Вищевказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств сторін.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Відповідно до умов пункту 4.3 Договору загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу.

Згідно з пунктом 5.1. Договору оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов`язання з оплати за переданий газ виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки з порушенням строків, передбачених умовами пункту 5.1 Договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума річних за загальний період прострочення з 26.01.2019 по 29.08.2019 склала 551,37 грн., а також сума інфляції грошових коштів за загальний період з січня 2019 по липень 2019 склала 747,04 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В пункті 7.2 Договору сторони визначили, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума пені за загальний період прострочення з 26.01.2019 по 29.08.2019 склала 2 811,93 грн.

Зазначені вище суми розраховані відповідно до умов договору та чинного законодавства, а отже, підлягають до примусового стягнення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 509, 526, 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Христофорівського житлово-комунального підприємства (53052, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, смт. Христофорівка, вул. Азарнова, 1; код ЄДРПОУ 32193407) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720) 551,37грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 37 коп.) річних, 747,04 грн. (сімсот сорок сім гривень 04 коп.) інфляції грошових коштів, 2 811,93 грн. (дві тисячі вісімсот одинадцять гривень 93 коп.) пені, 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги у порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.09.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко