Рішення

від 14.09.2020 по справі 904/1675/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1675/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Сервіс Груп" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чичеріна, буд. 104, корпус 1, кв. 36, ідентифікаційний код 39702102)

про стягнення 31,97 грн. інфляційних втрат, 353,35 грн. 3% річних та 1 283,22 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов`язання

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №14/4-1640-20 від 12.03.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Сервіс Груп" заборгованості на загальну суму 1 668,54 грн., з яких:

- 31,97 грн. інфляційні втрати за березень 2018 року;

- 353,35 грн. 3% річних за загальний період з 26.01.2018 по 21.05.2018;

- 1 283,22 грн. пеня за загальний період з 27.02.2018 по 21.05.2018.

Також позивач просить суд розглянути позов у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3100/1718-ТЕ-3 постачання природного газу від 11.09.2017 в частині своєчасної оплати природного газу отриманого в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року на загальну суму 465 850,71 грн. за наступними актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2017 на суму 22 268,65 грн.;

- від 30.11.2017 на суму 73 335,32 грн.;

- від 31.12.2017 на суму 80 730,54 грн.;

- від 31.01.2018 на суму 100 312,72 грн.;

- від 28.02.2018 на суму 94 945,70 грн.;

- від 31.03.2018 на суму 94 257,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1675/20, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.03.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чичеріна, буд. 104, корпус 1, кв. 36, на яку і була направлена кореспонденція суду для відповідача.

Поштове відправлення на вказану адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду про прийняття позовної заяви до розряду та відкриття провадження у справі, отримана 07.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке перейменовано у Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ Сервіс Груп" (далі - відповідач, споживач) 11.09.2017 укладено договір постачання природного газу №3100/1718-ТЕ-3 та додаткові угоди до нього (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується постачити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну території України.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 198,000 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): у жовтні 2017 року - до 23; у листопаді 2017 року - до 32; у грудні 2017 року - до 44; у січні 2018 року - до 44; у лютому 2018 року - до 32; у березні 2019 року - до 23.

Згідно з п.3.1 договору постачальник передає споживачеві природний газ у його загальному потоці у разі передачі: - природного газу власного видобутку - у пунктах приймання-передачі природного газу від газодобувних підприємств та/або з підземних сховищ газу (далі - ПСГ) до газотранспортної системи; - імпортованого природного газу - пунктах приймання-передачі природного газу на газовимірювальних станціях, які перебувають на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі природного газу з ПСГ до газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передачі природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла / вузлів обліку природного газу (п.3.7 договору).

Відповідно до п.3.8 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику: - завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором); - підписані споживачем два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до пункту 5.1. договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Згідно з пунктом 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу на дату укладення договору становить 4 942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, праведні споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20. (п. 8.2 договору).

Додатковою угодою №1 від 11.01.2018 сторони погодили пункти 8.2 та п.8.3 викласти в наступній редакції: "У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, праведні споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. №256.";

"8.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою кабінету міністрів України від 04 березня 2002 №256 не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.".

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п.10.3 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.12.1 договору).

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання передбачені умовами договору та постави відповідачу природний газ. Так, у період з жовтня 2017 року по березень 2018 року позивач здійснив поставку природного газу відповідачу на загальну суму 465 850,71 грн., що підтверджується, підписаними сторонами, актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2017 на суму 22 268,65 грн.;

- від 30.11.2017 на суму 73 335,32 грн.;

- від 31.12.2017 на суму 80 730,54 грн.;

- від 31.01.2018 на суму 100 312,72 грн.;

- від 28.02.2018 на суму 94 945,70 грн.;

- від 31.03.2018 на суму 94 257,78 грн.

За отриманий газ відповідач розрахувався повністю, сплативши 465 850,71 грн. за поставлений газ з жовтня 2017 року по березень 2018 року. Разом з тим, розрахунки проводилися несвоєчасно, та не в строки встановлені умовами договору, що підтверджується випискою операцій по договору (а.с. 33-73 том 1), за природний газ поставлений у жовтні 2017 року по березень 2018 року за прострочення позивачем нараховані інфляційні витрати у сумі 31,97 грн. за березень 2018 року, 3% річних у сумі 353,35 грн. 3% річних за загальний період з 26.01.2018 по 21.05.2018, пеня у сумі 1 283,22 грн. пеня за період з 27.02.2018 по 21.05.2018, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про правильність обчислення позивачем пені за прострочку виконання зобов`язання, дотримання позивачем умов договору та чинного законодавства щодо нарахування пені.

Отже, вимога про стягнення пені у сумі 1 283,22 грн. заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі оплати відповідачем суми грошових коштів за спожитий газ з порушенням термінів сплати встановлених п. 6.1 договору позивачем нараховані 3% річних у сумі 353,35 грн. та 31,97 грн. інфляційних втрат.

Перевіркою правильності здійснення розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, порушень вимог чинного законодавства судом не виявлено, а отже вимоги про стягнення 3% річних у сумі 353,35 грн. та інфляційних втрат у сумі 31,97 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуюче вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 129, 232, 233, 234, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Сервіс Груп" про стягнення 31,97 грн. інфляційних втрат, 353,35 грн. 3% річних та 1 283,22 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов`язання задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Сервіс Груп" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чичеріна, буд. 104, корпус 1, кв. 36, ідентифікаційний код 39702102) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 31,97 грн. інфляційних втрат, 353,35 грн. 3% річних, 1 283,22 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов`язання та судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Е.М. Бондарєв