ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.09.2020 Справа № 905/1251/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали господарської справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" про стягнення 19768 грн 98 коп.,-
За участю представників сторін:
від позивача - Мороз Н.Д. (за довіреністю);
від відповідача - не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегатекс про стягнення пені за порушення строків виконання робіт у розмірі 19768 грн 98 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки №09/0127-19 від 18.12.2019. Відповідно до умов договору позивач зобов`язується передати товар, а відповідач зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість. Відповідач, всупереч умовам договору, порушив строки виконання зобов`язань, внаслідок чого виникли підстави для стягнення пені.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.07.2020 відкрито провадження у справі №905/1251/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 05.08.2020.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.08.2020 відкладено розгляд справи на 08.09.2020 року.
10.08.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує.
14.08.2020 до Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
08.09.2020 у судове засідання з`явився представник позивача,представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.
Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Між Приватним акціонерним товариством "НЕК Укренерго (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАТЕКС (далі - Відповідач) 18.12.2019 року укладено договір поставки № 09/0127-19.
Предметом Договору є передача вторинної сировини (брухту свинцево-кислотних акумуляторів та акумуляторних батарей б/в), за номенклатурою та кількістю згідно з Додатком № 1 Договору, що утворилась в результаті списання активів та обліковується на балансі ВП Північна електроенергетична система НЕК Укренерго . Вага, номенклатура, ціна та місце розташування Товару зазначено у Додатку № 1 до Договору ( п. 1.2, 1.3 Договору).
Ціна Договору становить 257 910,51 грн. без ПДВ. (п. 2.2 Договору).
Відповідач здійснює оплату у розмірі 100% від ціни Договору протягом одного банківського дня з дати укладання Договору (п.3.2 Договору).
20.12.2019 Відповідачем здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями на оплату.
Відповідач вивозить Товар з місця його розташування окремими партіями за свій рахунок ( п.4.2. Договору).
Датою поставки товару є дата, що вказана в акті приймання-передачі товару (п.4.6 Договору).
Відповідач зобов`язаний вивезти Товар на протязі 60 календарних днів з моменту підписання Договору, тобто до 16.02.2020р. (включно) (п.8.1 Договору).
Відповідач здійснив вивезення товару частинами, що підтверджується актами приймання передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін:
- від 24.12.2019 № 1 на суму 153 444,34 грн.;
- від 10.01.2020 № 2 на суму 25 390,27 грн.;
- від 08.04.2020 № 3 на суму 79 075,90 грн.
Товар вивезений 08.04.2020 на суму 79 075,90 грн. з простроченням строку вивезення на 50 календарних днів.
Згідно з п.4.6 Договору датою поставки товару є дата, що вказана в акті приймання-передачі товару.
Відповідно до п.6.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.
Згідно з п. 6.3 Договору у разі порушення строку вивезення Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного Товару за кожен день затримки його вивезення.
В процесі виконання Договору Відповідач надіслав лист від 07.02.2020 № 000192, яким повідомляв Позивача начебто виявлену невідповідність фактично підготовленого до відвантаження товару обсягу даним, зазначеним у Договорі та відмовлявся від вивезення брухту акумуляторів, що залишився невивезений.
Позивач надіслав лист-відповідь від 03.03.2020 № 01/8711 яким роз`яснив наступне:
Згідно з п. 5 Специфікації до Договору, загальна вага брухту свинцевих акумуляторів (відповідно до опублікованих в ЕТС Прозорро. Продажі відомостей про предмет реалізації - це акумулятори типу СК-16 з електролітом) становить 14 367,10 кг. ( загалом 18 298,31 грн).
В роз`ясненнях до аукціону ( № лоту :00100227-2019-347), опублікованих в ЕТС було зазначено детальну інформацію щодо складових брухту свинцевих акумуляторів СК-16 (128 шт.) з електролітом, а саме:
- брухт і кускові відходи свинцевих акумуляторних пластин - 7 366,78 кг;
- електроліт (б/в) - 5606,40 кг;
- Сосуд акумуляторний, скляний (б/в) -1 028,00 кг;
- Сепарація - 365,92 кг.
Позивач зазначає, що Відповідач був ознайомлений з ваговими характеристиками всіх складових брухту свинцевих акумуляторів СК-16.
Вагу акумуляторів СК-16 Позивачем було визначено відповідно до листа заводу-виробника ТОВ Курський акумуляторний завод за інформацією якого, кількість електроліту розраховано з урахуванням коефіцієнту густини 1,2 ( згідно з ГКД.34.20.507-2003), а загальна вага електроліту становить 5 606,40 кг.
За результатами відвантаження вторинної сировини Відповідачем було прийнято по актам № 1,2 брухт свинцевих акумуляторів СК-16 у кількості 8 754,90 кг, в тому числі:
-брухт і кускові відходи свинцевих акумуляторних пластин - 7 366,78 кг;
-скляні сосуди, електроліт, сепарація -1 388,12 кг.
Невідвантаженим залишився (станом на 03.03.2020) електроліт (нормативної густини) та скляні сосуди загальною вагою 5 612,2 кг. Товар з моменту підписання Договору знаходиться в місці розташування та готовий до відвантаження.
На зазначений лист Відповідач повідомив листом від 11.03.2020 №000324 , що залишений до відвантаження 5 612,2 кг брухту свинцевих акумуляторів на суму 79 075,90 грн. не містить свинець і не має комерційної цінності для відповідача та просив повернути кошти на цю суму.
Позивач листом від 17.03.2020 № 01/10397 вдруге наголосив на необхідності вивезти залишок брухту та очистити територію, як передбачено умовами п.2.3 Договору ( підготовка товару для транспортування, транспортування, очищення території після розбирання та вивезення товару та інші витрати).
На думку позивача, твердження відповідача, що залишки електроліту в скляних сосудах не містить свинець спростовується технічними характеристиками заводу ТОВ Курський акумуляторний завод .
Тільки 08.04.2020 Відповідачем було здійснення вивезення залишку товару на суму 79 075,90 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № 3.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.04.2020 № 01/15253 про стягнення нарахованої суми пені, але відповідач листом від 12.06.2020 № 000660 залишив її без задоволення.
Таким чином, у зв`язку з порушенням строків виконання зобов`язань, встановлених Договором, Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення пені у розмірі 19 768,98 грн на підставі п. 6.3 п.6 Договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти фактів викладених Позивачем, а саме що Відповідач вивіз електроліт (нормативної густини) та скляні сосуди загальною вагою 5612,2кг 08.04.2020, але проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує у повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору, Сторони договору домовились про те, що Під Товаром Сторони розуміють вторинну сировину (брухт свинцево-кислотних акумуляторів та свинцевих батарей б/в) за номенклатурою та кількістю згідно з Додатком №1 до Договору".
У відповідності до п.1.3. Вага, номенклатура, ціна та розміщення Товару зазначається у Додатку 1 до Договору .
Додатком №1 до Договору передбачено, що предметом Договору є чотири позиції брухту свинцевих акумуляторів та одна позиція акумуляторних батарей відпрацьованих. Відносно всього Товару вказаний код за УКТЗЕД - 8548 102 100.
Згідно коду УКТЗЕД - 8548 102 - це викорастині (виснажені) акумулятори електричні.
Відповідно до УКТЗЕД - 8548 102 100 це код акумуляторів свинцево-кислотних, підрозділу використаних (виснажених) акумуляторів електричних.
Згідно п. "А" Пояснень до товарної позиції 8548, "З виснажених електричних акумуляторів зазвичай вилучено електроліт і вони мають ознаки зношення."
Сторони Договору, виходячи з цього, не узгоджували вивезення та купівлю електроліту та скла, на вивезені якого наполягав Позивач.
Відповідач вважає неправомірними вимоги Позивача про вивезення Відповідачем вищевказаних матеріалів, які не є брухтом свинцевих акумуляторів, а від так вважає неправомірними вимоги Позивача що до сплати пені.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Внаслідок укладення Договору постачання №09/10127-19 від 18.12.2019 року між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №09/0127-19 від 18.12.2019, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар. При цьому, сторони в п. 8.1. договору погодили, що відповідач зобов`язується вивезти товар протягом 60 календарних днів з моменту підписання договору.
Враховуючи, що договір поставки №09/0127-19 сторонами підписаний 18.12.2019, кінцевим строком вивезення товару є 16.02.2020 року.
З акту приймання-передачі №3 до договору №09/0127-19 від 18.12.2019 вбачається, що ПАТ "НЕК Укренерго передало, а ТОВ Мегатекс прийняло брухт свинцевий акумуляторів. Товар прийнято відповідачем без зауважень та заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та печаткою підприємства.
З позовної заяви вбачається, що позивач нараховує пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного товару за кожен день прострочення його вивезення в сумі 19 768,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
У відповідності до п. 6.3. договору у разі порушення строку вивезення товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного товару за кожен день затримки його вивезення.
За порушення строків вивезення товару позивачем нарахована пеня у розмірі 19768,98 грн за період з 17.02.2020 по 08.04.2020 року.
Перевіривши період нарахування позивачем пені, суд дійшов висновку, що кінцевою датою нарахування є 07.04.2020 року.
Зробивши власний розрахунок, суд встановив, що сума пені є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, позовні вимоги підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 19768, 98 грн.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю Мегатекс .
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" про стягнення 19768 грн 98 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" (85110, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок 1А, код ЄДРПОУ 20338741) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) пеню у розмірі - 19768 грн 98 коп., а також судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 вересня 2020 року.
Повний текст рішення буде складено та підписано 14.09.2020 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91496244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Зекунов Едуард Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні