Ухвала

від 14.09.2020 по справі 910/13496/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/13496/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент плюс

до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання права спільної сумісної власності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сакцент плюс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Головного територіального управління юстиції у місті Києві про:

- визнання права спільної часткової власності на індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Маршала Малиновського, 34, що знаходиться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс ;

- розподілення частки співвласників наступним чином 8779/10000 за Товариством з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс , а 1221/10000 за територіальною громадою міста Києва в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;

- зобов`язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснити державну реєстрацію права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю Сакцент Плюс на 8779/10000 частки на нежитлові приміщення площею 130,10 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 4204, 00 грн. та 2 102, 00 грн. за одну позовну вимогу майнового характеру, враховуючи вартість спірного нерухомого майна.

Таким чином, загальна сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання даної позовної заяви становить 6 306, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У якості доказу сплати судового збору позивач надав платіжні доручення № 3 від 26.08.2020 на суму 2 102,00 грн., № 411 від 31.07.2020 на суму 181, 00 грн., № 291 від 24.06.2019 на суму 1 921, 00 грн.

Згідно частини десятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

За даними автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" Господарського суду міста Києва підтвердження зарахування судового збору за платіжним дорученням № 291 від 24.06.2019 на суму 1 921, 00 грн., сплаченого за вищевказаною позовною заявою, відсутнє.

Таким чином, надане позивачем платіжне доручення № 291 від 24.06.2019 на суму 1 921, 00 грн. не є належним доказом сплати судового збору за подання позову.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач не надав доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному судом розмірі.

За розрахунком суду, позивач повинен надати належні докази сплати судового збору за подання позовної заяви на загальну суму 4 023, 00 грн. (6 306, 00 грн. - (2 102, 00 грн. + 181, 00 грн.)).

Згідно частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З наведених підстав позовна заява залишається без руху.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів сплати та зарахування до Державного бюджету України судового збору у розмірі 4 023, 00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Т.Ю.Кирилюк