Ухвала

від 14.09.2020 по справі 910/13526/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/13526/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гумега О.В. , розглянувши заяву Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Київської філії Концерну "Військторгсервіс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1) заборгованості з відшкодування вартості теплової та електричної енергії, що виникла внаслідок невиконання договору № 9-ЦБО на відшкодування вартості теплової енергії від 01.12.2017 та договору № 8/ЦБО на відшкодування вартості електричної енергії від 01.12.2017 у сумі 139 219,76 грн, пені за прострочення виконання зобов`язання у сумі 10 227,92 грн, боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 1 370,65 грн, 3% річних у сумі 2 634,06 грн,

УСТАНОВИВ:

Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Київської філії Концерну "Військторгсервіс" заборгованості з відшкодування вартості теплової та електричної енергії, що виникла внаслідок невиконання договору № 9-ЦБО на відшкодування вартості теплової енергії від 01.12.2017 та договору № 8/ЦБО на відшкодування вартості електричної енергії від 01.12.2017 у сумі 139 219,76 грн, пені за прострочення виконання зобов`язання у сумі 10 227,92 грн, боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 1 370,65 грн, 3% річних у сумі 2 634,06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Статтею 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з статтею 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1). До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом (ч. 4).

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

Статтею 95 ЦК України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1). Філії та представництва не є юридичними особами . Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 3). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (ч. 5).

Відповідно до статті 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу (ч. 1). Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (ч. 3).

Відповідно до частини першої та другої статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника.

Судом встановлено, що у заяві про видачу судового наказу у якості заявника визначено Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1; код ЄДРПОУ 09773436), у якості боржника - Київську філію Концерну "Військторгсервіс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1; код ЄДРПОУ 41691776).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); дані про відокремлені підрозділи юридичної особи (зокрема, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу) тощо.

Згідно із ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом юридичної особи 09773436, який зазначено в заяві про видачу судового наказу як код заявника, так і за найменуванням вказаного заявника - Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено.

Водночас, до матеріалів заяви про видачу судового наказу додано копію Положення про Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України, згідно пункту 15 якого визначено, що Центральний будинок офіцерів Збройних Сил України є юридичною особою публічного права.

Судом також встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом юридичної особи 41691776, який зазначено в заяві про видачу судового наказу як код боржника - Київської філії Концерну "Військторгсервіс"), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено.

Разом з цим, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить запис про юридичну особу Концерн "Військторгсервіс" , ідентифікаційний код якого 33689922, а серед відокремлених підрозділів зазначеної юридичного особи вказано відомості про Київську філію Концерну "Військторгсервіс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 30/1; код ЄДРПОУ ВП 41691776).

Отже, Київська філія Концерну "Військторгсервіс" (боржник за заявою про видачу судового наказу) не є юридичною особою в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства.

Частиною 3 статті 147 ГПК України визначено, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Враховуючи вищевикладене, можливість звернення із заявою про видачу судового наказу безпосередньо до філії, а не до юридичної особи цієї філії, діючим ГПК України не передбачена.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, заява про видачу судового наказу, яка подана до філії, а не до юридичної особи цієї філії, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Центрального будинку офіцерів Збройних на підставі пункту 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Київської філії Концерну "Військторгсервіс" заборгованості з відшкодування вартості теплової та електричної енергії, що виникла внаслідок невиконання договору № 9-ЦБО на відшкодування вартості теплової енергії від 01.12.2017 та договору № 8/ЦБО на відшкодування вартості електричної енергії від 01.12.2017 у сумі 139 219,76 грн, пені за прострочення виконання зобов`язання у сумі 10 227,92 грн, боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 1 370,65 грн, 3% річних у сумі 2 634,06 грн.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.09.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега