Рішення

від 14.09.2020 по справі 910/5947/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/5947/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Пак" (01032, м. Київ, вул. вул. Льва Толстого, 25, оф. 70)

про стягнення заборгованості 37685,49 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Пак" про стягнення заборгованості 37685,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору поставки №0013/19 від 14.01.2019 не здійснив повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, що стало наслідком виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 25 000,00 грн. Крім того, за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позивачем було нараховано до стягнення пеню у розмірі 6 685,49 грн та штраф у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" було залишено без руху.

12.05.2020 до відділу діловодства господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.05.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/5947/20 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачам строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Станом на 25.05.2020 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРМОЛАН-Україна (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТАР ПАК (надалі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 0013/19 (надалі- договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупцю за замовленням товар, а покупець в свою чергу повинен був прийняти та оплатити його на встановлених у цьому договорі умовах.

Відповідно до п. 1.2. договору сторони визначили, що загальний обсяг та асортимент (номенклатура) Товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом товару, поставленого покупцю окремими партіями за всіма видатковими накладними, відповідно до умов цього договору на протязі всього періоду його дії.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно правил Інкотермс 2010) за адресою складу постачальника, або на умовах СІР в м. Київ на склад перевізника Нова пошта або на умовах DDP за адресою складу покупця.

Згідно з п. 3.3. договору датою виконання постачальником зобов`язань по поставці Товару вважається дата передачі Товару транспортній організації, а при передачі на складі постачальника - відмітка в товарно-транспортній накладній або видатковій накладній про видачу Товару покупцеві.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна товару, що поставляється вказується в рахунках, які виставляються постачальником.

Відповідно до п. 4.3. договору порядок оплати може бути обумовлений сторонами в Специфікації па кожну окрему партію товару. Якщо інше не вказано у відповідній Специфікації, оплата за поставлену продукцію здійснюється з відтермінуванням платежу - 14 календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній, відповідної партії Товару.

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноваженими особами обох сторін та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків по цьому договору (п. 11.1. договору).

Згідно замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Пак" на поставку товару, позивачем було виставило рахунок на оплату по замовленню № 985 від 13.06.2019 року та здійснено поставку товару (клей в штифтах АЕ 119-300 mm в кількості 500 кг.) на підставі видаткової накладної № 951 від 14.06.2019 на загальну суму 60 000 грн.

Поставка вищевказаного товару була здійснена на адресу відповідача через перевізника Нова пошта , що підтверджується експрес-накладною №20 4001 3268 0238 від 14.06.2019 року.

Згідно з платіжних доручень №1260 від 19.08.2019 та №1319 від 05.09.2019 відповідачем на виконання умов договору було здійснено лише часткову оплату за поставлений позивачем товару на суму 20 000,00 грн.

02 жовтня 2019 року з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідач з претензією вих. №18/1 про сплату заборгованості за договором у розмірі 40 000,00 грн., яка була частково задоволення відповідачем на суму 15 000,00 грн, інша частина боргу у розмірі 25 000,00 грн, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, залишена без оплати.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, останнім було надано рахунок на оплату замовлення №985 від 13.06.2019, видаткову накладну №951 від 14.06.2019 на суму 60 000,00 грн, а також експрес-накладну Нова пошта №20 4001 3268 0238 від 14.06.2019 року щодо поставки товару на адресу відповідача.

З долученої до матеріалів справи довіреності №61 від 13.06.2019 вбачається, що відповідачем на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" за рахунком № 985 від 13.06.2019 було уповноважено Генерального директора Черпіцького К.О.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється з відтермінуванням платежу - 14 календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній, відповідної партії Товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умов договору та направленій претензії за вих. №18/1 від 02.10.2019 здійснив лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 35 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1260 від 19.08.2019, №1319 від 05.09.2019, №1421 від 10.10.2019 та №1469 від 21.01.2019. Інша частина товару, станом на момент розгляду спору по суті, залишена відповідачем без оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням умов п. 4.3.1. договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України, виконання грошового зобов`язання відповідача по сплаті 25 000,00 грн, станом на момент розгляду справи, настало.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 25 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано до стягнення штраф у розмірі 6 000,00 грн та пеня у розмірі 6 685,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що у п. 9.4. договору сторони визначили, що за порушення покупцем строків оплати, передбачених даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% під суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов`язань, але в будь-якому разі по більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У разі якщо строк прострочки оплати товару/партії товару буде складати більше ніж 7 робочих днів, постачальник має право вимагати від покупця, а покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника штраф в розмірі 10 % від суми прострочки.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу та пені, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Пак" (01032, м. Київ, вул. вул. Льва Толстого, 25, оф. 70, ідентифікаційний код 39814553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОЛАН-Україна" (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 66/13, ідентифікаційний код 32987162) основний борг у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп., штраф у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп., пеню у розмірі 6 685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2020

Суддя Л. Г. Пукшин