Рішення
від 14.09.2020 по справі 910/9478/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2020Справа № 910/9478/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В ., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арма Моторс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна

про стягнення 10 306, 47 грн.

Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 10 306, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив.

23.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Арма Моторс надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

11.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суддя Алєєва І.В. у період з 10.08.2012 по 04.09.2020 перебувала у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Арма Моторс (позивач) на підставі Договору технічного обслуговування АСС № 1748 від 17.03.2020 надано послуги на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна (відповідач) із технічного обслуговування автомобілів.

Відповідно до п. 1.2. Договору від 17.03.2020 вартість послуг щодо кожного виду робіт, запасних частин та матеріалів визначається за цінами Виконавця на момент формування Замовлення, яке складається за формою, передбаченою Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів , затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2014 № 615.

Згідно з п. 2.1. Договору вартість послуг, запасних частин та матеріалів визначається Виконавцем на момент формування Замовлення на виконання робіт з технічного обслуговування та вказується в рахунку-фактурі, який формує Виконавець на підставі Замовлення на виконання робіт.

У п. 2.3. Договору сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцеві повну вартість наданих послуг та використаних запасних частин протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт, якщо інше не погоджено сторонами. Оплата замовлених запчастин здійснюється на умовах попередньої оплати.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що послуги, передбачені цим Договором, вважаються наданими з моменту підписання Сторонами (уповноваженими представниками Сторін) Акта виконаних робіт, якщо інше не погоджено цим Договором..

За умовами п. 7.2. у випадку несвоєчасної оплати вартості наданих послуг за Договором на строк понад 6 банківських днів, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, штраф в розмірі 50% від простроченої (неоплаченої) суми боргу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Термін дії Договору складає 12 місяців з моменту підписання Договору. Якщо жодна із Сторін договору в 30 денний строк до моменту його закінчення не повідомить іншу Сторону про намір розірвати Договір, останній вважається таким, що продовжує свою дію на той же строк на тих же умовах. Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін. (п. 6.1-6.8 Договору )

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивач виконав роботи з технічного обслуговування автомобіля загальною вартістю 6 641, 07 грн, що підтверджується Актами виконаних робіт № ARM0065338 від 27.03.2020 на суму 3 449, 12 грн. та № ARM0065596 від 02.04.2020 на суму 3 191, 95 грн.

01.06.2020 Позивачем направлено Відповідачу Претензію № б/н від 01.06.2020 з вимогою протягом трьох днів з моменту її отримання сплатити заборгованості у розмірі 6 641, 07 грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Як зазначає відповідач та не заперечує позивач, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу за вищезазначеними актами, що підтверджується копіями платіжних доручень від 02.07.2020 № 132 на суму 3 191, 95 грн. та від 02.07.2020 № 133 на суму 3 449, 12 грн. наявних у відзиві на позовну заяву.

Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору від Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна штраф у розмірі 3 320, 54 грн., пеню у розмірі 217, 59 грн., 3% річних у розмірі 40, 94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86, 33 грн .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АРМА МОТОРС підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору технічного обслуговування транспортного засобу АСС № 1748 від 17.03.2020 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від Позивач виконав роботи з технічного обслуговування автомобіля загальною вартістю 6 641, 07 грн, що підтверджується Актами виконаних робіт № ARM0065338 від 27.03.2020 на суму 3 449, 12 грн. та № ARM0065596 від 02.04.2020 на суму 3 191, 95 грн. які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень.

У п. 2.3. Договору сторони погодили, що Замовник сплачує Виконавцеві повну вартість наданих послуг та використаних запасних частин протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт, якщо інше не погоджено сторонами. Оплата замовлених запчастин здійснюється на умовах попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням підписання Відповідачем без зауважень і заперечень Актів виконаних робіт № ARM0065338 від 27.03.2020 на суму 3 449, 12 грн. та № ARM0065596 від 02.04.2020 на суму 3 191, 95 грн. у Відповідача виник обов`язок по оплаті наданих Позивачем та прийнятих відповідачем робіт протягом п`яти банківських днів з моменту підписання акта до 06.04.2020 та до 10.04.2020 відповідно.

Як зазначає відповідач та не заперечує позивач, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу за вищезазначеними актами, що підтверджується копіями платіжних доручень від 02.07.2020 № 132 на суму 3 191, 95 грн. та від 02.07.2020 № 133 на суму 3 449, 12 грн. наявних у відзиві на позовну заяву.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем сплачено позивачеві суму основного боргу у розмірі 6 641, 07 грн., провадження у справі в частині стягнення 6 641, 07 грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період, який позивач скориставшись своїм правом визначив у позовній заяві з 09.04.2020 по 23.06.2020 у розмірі 40, 94 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86, 33 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Банківський день - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. у системі електронних платежів Національного банку України, б.д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату (Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. № 580. "Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями).

При цьому, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст. 253, ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення їх сплати.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних витрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, як збільшення суми основного боргу та 3% річних, в період по Акту виконаних робіт № ARM0065338 від 27.03.2020 з 06.04.2020 по 23.06.2020 та Акту виконаних робіт № ARM0065596 від 02.04.2020 з 10.04.2020 по 23.06.2020, що згідно з вірним арифметичним розрахунком ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 3 % річних - 40, 94 грн., та 86, 33 грн. - інфляційних втрат.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеню у розмірі 217, 59 грн., що нарахована за період з 09.04.2020 по 23.06.2020, та штраф у розмірі 50 % від суми боргу - 3 320, 54 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

За умовами п. 7.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості наданих послуг за Договором на строк понад 6 банківських днів, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, штраф в розмірір 50% від простроченої (неоплаченої) суми боргу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, в період по Акту виконаних робіт № ARM0065338 від 27.03.2020 з 06.04.2020 по 23.06.2020 та Акту виконаних робіт № ARM0065596 від 02.04.2020 з 10.04.2020 по 23.06.2020, що згідно з вірним арифметичним розрахунком ця частина позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 217, 59.

Так, у пункті 2.3. Договору сторони погодили оплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акта виконаних робіт.

Банківський день - робочий день, протягом якого банк здійснює банківські операції. у системі електронних платежів Національного банку України, б.д. позначається календарною датою як проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов`язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку України, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату (Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. № 580. "Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями).

При цьому, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язаний його початок, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст. 253, ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Отже, згідно з вірним розрахунком з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 217 , 59 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постановах від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011, Суд вважає правомірним застосування до відповідача одночасно штрафу та пені.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У зв`язку з чим, у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що не суперечить положенням ст. 61 Конституції України і відповідає встановленій статтею 627 Цивільного кодексу України свободі договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.7.2. Договору, прийшов висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 50 % штрафу у розмірі 3 220, 54 грн..

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМА МОТОРС підлягає стягненню 40, 94 грн. 3% річних, 86, 33 грн. інфляційних втрат, 217, 59 грн. пені та 3 320, 54 грн. штрафу.

Позивачем також заявлено про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Заммлер Україна витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 07.08.2018 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №916/1283/17.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

05.09.2019 року між Адвокатом Грушовець Аліною Сергіївною (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АРМА МОТОРС (Замовник) укладено Договір про надання правничої допомоги №05/09-19, відповідно до умов якого, Замовник в порядку і на умовах, визначених Договором та додатках до нього, надає завдання, а виконавець бере на себе зобов`язання відповідно до завдання Замовника надавати юридичні послуги (адвокатські).

На підтвердження виконання робіт, обумовлених Договором про надання правничої допомоги №05/09-19, Адвокатом Грушовець Аліною Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю АРМА МОТОРС складено Акт від 23.06.2020 на суму 5 000, 00 грн до Договору про надання правничої допомоги №05/09-19, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень, у якому викладено зміст наданої правової допомоги з описом робіт та платіжне доручення від 10.07.2020 № О_10030 на суму 5 500, 00 грн.

Судом встановлено, що Грушовець Аліна Сергіївна є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КС № 5301/10.

Згідно з Актом від 23.06.2020 до Договору про надання правничої допомоги №05/09-19, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. складається із послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги №05/09-19 від 05.09.19 .

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від Відповідача не надходило.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового провадження, юридичну кваліфікації правовідносин у справі, відсутність заперечень Відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/9478/20 в частині стягнення 6 641 (шість тисяч шістсот сорок один) грн 07 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАММЛЕР Україна (Україна, 04116, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРОВІАНТСЬКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 35007717) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АРМА МОТОРС (Україна, 07400, Київська обл., місто Бровари, ВУЛИЦЯ СТАРОТРОЇЦЬКА, будинок 42, Ідентифікаційний код юридичної особи 34356004) - 3% річних у розмірі 40 (сорок)грн.. 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 86 (вісімдесят шість)грн. 33 коп., пеня у розмірі 217 (двісті сімнадцять)грн. 59 коп., штраф у розмірі 3 320 (три тисячі триста двадцять) грн. 54 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва

Дата ухвалення рішення14.09.2020
Оприлюднено15.09.2020

Судовий реєстр по справі —910/9478/20

Постанова від 30.12.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 30.10.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Рішення від 14.09.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Алєєва І.В.

Ухвала від 07.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Алєєва І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні