ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1859/20
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,
розглядаючи справу №916/1859/20,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КРАФТ (вулиця Космонавтів, будинок 81, офіс 522, місто Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 31760612)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ (вулиця Базарна, будинок 32, місто Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 40183634)
про стягнення 87802,10 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ" про стягнення 87802,1 грн., з яких 59968,90 грн. заборгованості, 13999,76 грн. пені, 10106,10 грн. штрафу, 1 642,29 відсотків річних, 2085,05 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою від 30.06.2020 позовну заяву було залишено без руху, 16.07.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, ухвалою від 17.07.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 30.07.2020. 30.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, судом відкладено розгляд справи на 09.09.2020.
07.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№23542/20), до якого додано докази понесення позивачем витрат на правову допомогу.
Також 07.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№23585/20) про розгляд справи у відсутності позивача та представника позивача.
09.09.2020 складено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що між сторонами укладено Договір поставки, за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язався передати відповідачеві (покупцю) металопродукцію, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар. У порушення вимог договору покупець не оплатив отриманий товар у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
П.4 ч.6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
22.03.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №85, на умовах якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві металопродукцію (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений Товар (п.1.1.)
П.1.2. Договору визначено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), а також строки та умови поставки, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, визначаються специфікаціями або у Рахунках Постачальника.
Відповідно до п.1.6 Договору за усною або письмовою заявкою Покупця, Постачальник надає супутні послуги - порізка, навантаження, розвантаження, пакування, транспортні послуги тощо. Оплата відповідних послуг здійснюється в рамках даного Договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна за одиницю Товару та загальна вартість кожної партії Товару узгоджується сторонами і вказується в специфікації або у рахунку Постачальника.
Судом встановлено, що позивачем було виставлено рахунок-фактуру №OD-000969 від 04.04.2019 на суму 101220,10 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем поставлено Товар на загальну суму 99261,00 грн. відповідно до видаткової накладної №КФ05-04-70 від 05.04.2019 (а.с.11).
Видаткова накладна підписана сторонами.
Також у відповідності до п.1.6 Договору між сторонами було підписано акт надання послуг №КФ05-04-70 від 05.04.2019, відповідно до якого виконавцем (ТОВ КРАФТ ) було надано Замовнику (ТОВ КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ ) транспортні послуги на загальну суму 1800,00 грн. (а.с.12).
Акт також підписаний сторонами без зауважень.
Поставка товару також підтверджується товарно-транспортною накладною від 0504.2019 №05-04-70 (а.с.13), відповідно до якої відвантажено вантаж на загальну суму 99261,00 грн. Товарно-транспортна накладна підписана сторонами.
У матеріалах справи також міститься копія довіреності №6 від 01.04.2019, виданої ТОВ КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ на ім`я Мірошніченка Вадима Євгенійовича на отримання цінностей (металопрокат) від ТОВ КРАФТ (а.с.14).
Згідно з п.2.3. Договору, Покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з дня отримання партії Товару від Постачальника.
Відповідачем було здійснено часткову оплату 16.08.2019 у розмірі 20000,00 грн., на підтвердження чого надано платіжне доручення №735 (а.с.18), а також здійснено оплату 17.10.2019 у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №814 (а.с.15).
Позивачем також враховано, що за відповідачем обліковувалась переплата у розмірі 1092,10 грн.
Докази оплати поставленого товару та послуг з доставки відповідачем не надано.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Ч.ч.1,3 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач порушив умови Договору щодо оплати Товару, що є недопустимим згідно зі ст. 525 ЦК України. В свою чергу, вказані обставини є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором у розмірі 59968,90 грн.
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Також порушення зобов`язань згідно приписів ч. 2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.
Разом з тим частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до п.6.3 Договору за прострочення строків оплати Товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №756/2781/16-ц від 30.10.2019.
При цьому у відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України у п.6.6. Договору сторони дійшли згоди встановити трирічний період часу в частині стягнення штрафних санкцій за цим Договором.
Серед загальних засад цивільного законодавства встановлено свободу договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем пені за періоди з 17.08.2019 по 17.10.2019 та з 18.10.2019 по 24.06.2020 з урахуванням часткових оплат.
Судом перевірено розрахунок пені та встановлено його правильність. З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення пені у розмірі 13999,76 грн.
Пунктом 3.2.1. Договору встановлений обов`язок Покупця прийняти Товар від Постачальника та здійснити оплату за Товар в строки і порядку, передбачені цим Договором та/або Специфікаціями, або у Рахунку Постачальника, або повернути Товар за свій рахунок в кількості та асортименту згідно видаткової накладної, протягом трьох робочих днів після отримання письмової вимоги Постачальника.
Згідно з п.6.4. Договору за кожний випадок порушення обов`язку згідно з п.3.2.1. договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості поставленого товару.
Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст. 549 ЦК України, ч.6 ст. 231 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України.
Так, відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Суд зазначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.
Відповідно до вказаної норми у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).
Отже, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення штрафу у розмірі 10106,10 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних у розмірі 1642,29 грн., а також розрахунок інфляційних втрат у розмірі 2085,05 грн. і встановлено його правильність.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить також стягнути витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, у розмірі 9120,00 грн. Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката надано копію Договору про надання правничої допомоги №1 від 02.02.2020 (а.с.52-55), укладеного між адвокатом Стеблинською Оленою Анатоліївною та позивачем; додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги Узгодження ціни , який містить детальний розрахунок витраченого часу та опис робіт, виконаних адвокатом (а.с.56). Також представником позивача надано Акт приймання-передачі послуг №1 від 22.06.2020 на суму 9120,00 грн., а також докази оплати - платіжне доручення №13510 від 23.06.2020 на суму 9120,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи те, що відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв, співмірність витрат на правничу допомогу не спростовував, судом підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його вимог в сумі 9120,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 525, 526, 548, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КРАФТ (вулиця Космонавтів, будинок 81, офіс 522, місто Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 31760612) до Товариства з обмеженою відповідальністю КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ (вулиця Базарна, будинок 32, місто Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 40183634) про стягнення 87802,10 грн. задовольнити.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю КРОВЛАН МЕНЕДЖМЕНТ (вулиця Базарна, будинок 32, місто Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 40183634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КРАФТ (вулиця Космонавтів, будинок 81, офіс 522, місто Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 31760612) 59968,90 грн. заборгованості, 13999,76 грн. пені, 10106,10 грн. штрафу, 1 642,29 відсотків річних, 2085,05 грн. інфляційних втрат, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 9120,00 грн. витрат на правову допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення складені та підписані 09.09.2020. Повний текст рішення складений та підписаний 14 вересня 2020 р.
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91497199 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні