Рішення

від 10.09.2020 по справі 921/428/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/428/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терко Авто" (вул. Микулинецька, 116-А, м. Тернопіль, 46005)

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (вул. О.Кульчицької , буд. 8, м. Тернопіль, 46001)

про стягнення 7716,45 грн боргу

За участю від:

позивача - Нич А.І.

відповідача - не з`явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терко Авто" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" про стягнення 7716,45 грн боргу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору підряду, який виник на підставі усної домовленості, в частині щодо оплати за виконані роботи.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020 справу №921/428/20 передано на розгляд судді Шумському І.П.

Ухвалою суду від 30.06.2020 відкрито провадження у справі №921/428/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у даній справі, з повідомленням учасників процесу, призначено на 31.08.2020, яке переносилось на 10.09.2020.

Представником позивача в судовому засіданні 10.09.2020 підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 10.09.2020 не забезпечив, у встановлений судом в ухвалі від 30.06.2020 (про відкриття провадження у справі) строк відзиву на позов не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

В матеріалах справи містяться рекомендоване повідомлення від 30.06.2020 зі штрихкодовим ідентифікатором №4602509291467, із відміткою про вручення 02.07.2020 відповідачу копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Також, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення від 23.07.2020 зі штрихкодовим ідентифікатором №4602509306073, із відміткою про вручення 27.07.2020 відповідачу копії ухвали від 22.07.2020.

Це вказує про обізнаність Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" про рогляд судом даної справи.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XF16D8125889B1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

На виконання усної домовленості, Товариством з обмеженою відповідальністю "Терко Авто" (виконавцем/підрядником) на замовлення Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (замовника) 18.02.2020 виконано та передано останньому по акту №ТА-00000438 роботи по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля: Mitsubishi Outlander XL кросовер 3,0 Ultimate 3,06 - ст. НОМЕР_3 № кузова НОМЕР_1 , держ. номер НОМЕР_2 з пробігом 460925 км. Із змісту акту вбачається, що загальна вартість робіт склала 7716,45 грн.

У акті №ТА-00000438 від 18.02.2020 зазначено, що замовник перевірив технічний стан автомобіля, до якості виконаних виконавцем робіт претензій не має.

Матеріали справи містять копію довіреності №4 від 18.02.2020, якою ДП "Тернопільський облавтодор" уповноважено ОСОБА_1 на отримання вказаних робіт.

Приймання - передача виконаних робіт по вказаному акту посвідчується підписами від імені представників сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терко Авто" зверталось до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" із вимогою №546 від 08.05.2020, в якій просило оплатити суму боргу в розмірі 7716,45 грн.

Вказана вимога надіслана позивачем на адресу відповідача 08.05.2020, підтвердженням чому являються наявні в матеріалах справи накладна підприємства зв`язку Укрпошта №4600500844789 з описом вкладення.

Вищевказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.3 ст. 843 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Судом встановлено, що передача позивачем виконаних робіт з технічного обслуговування (ремонту) автомобіля, вартістю 7716,45 грн, отримання їх відповідачем підтверджена первинним документом - актом №ТА-00000438 від 18.02.2020. Це свідчить про виникнення між сторонами правовідносин по договору підряду, який оформлявся у спрощений спосіб, що не суперечить приписам ст. 205 ЦК України та ст. 181 ГК України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наданий позивачем акт містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують роботи, найменування робіт, їх кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідає вимогам законодавства, тому визнаний судом первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, відповідач зобов`язаний оплатити вартість робіт після їх прийняття.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вартості виконаних йому робіт по акту №ТА-00000438 від 18.02.2020.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 7716,45 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (вул. О.Кульчицької , буд. 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терко Авто" (вул. Микулинецька, 116-А, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33589425) 7716 (сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 45 коп. - боргу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено 14.09.2020.

Суддя І.П. Шумський