Рішення

від 03.09.2020 по справі 925/752/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року справа № 925/752/20 м. Черкаси

За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровське"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання права власності на земельну ділянку

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

За участю від:

від позивача: адвоката Новіков М.В. за ордером від 01.06.2020 серія ЧК №67830.

від відповідача: не явилися.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою від 12.06.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також - відповідач) про визнання за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125188000:03:000:6002.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірна земельна ділянка входила до складу землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства "Придніпровське" (далі також - КСП "Придніпровське") на підставі державного акту на право колективної власності на землю від 17.08.1997 серія ЧР №19-8. На спірній земельній ділянці розміщені господарські будівлі та двори і вона не підлягала паюванню. Після перетворення КСП "Придніпровське" у товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" до останнього як до правонаступника КСП "Придніпровське" перейшло право власності на спірну земельну ділянку і розміщені на ній господарські будівлі і двори. Попри це спірна земельна ділянка згідно з наявними у Державному земельному кадастрі відомостями віднесена до державної власності.

Ухвалою від 15.06.2020 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. залишив позовну заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" без руху та установив позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до Господарського суду Черкаської області доказів надіслання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також доказів сплати 6740,47 грн. судового збору у встановленому порядку.

16 червня 2020 року до Господарського суду Черкаської області разом із відповідним клопотанням представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровськеа" адвоката Новікова М.В. від 16.06.2020 надійшли докази своєчасного усунення встановлених ухвалою від 15.06.2020 недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.06.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/752/20, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 09 год. 20 хв. 16.07.2020 і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06 липня 2020 року до Господарського суд Черкаської області надійшов відзив відповідача із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких відповідач зазначив, що позивач не надав підтвердження (не довів обставини) щодо порушення або невизнання відповідачем його прав та законних інтересів щодо отримання земельної ділянки у власність.

09 липня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь представника позивача адвоката Новікова М.В. на відзив, якою він відхилив заперечення відповідача проти позову.

Ухвалою від 16.07.2020 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №925/752/20 і призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 03.09.2020.

Сторони були повідомлені господарським судом про дату, час і місце призначеного ухвалою від 16.07.2020 судового засідання з розгляду справи №925/752/20 по суті, проте відповідач чи його представник у це судове засідання не явилися і не повідомили суд про причини неявки, що нешкодило розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.09.2020, представник позивача позов підтримав, а господарський суд розглянув справу №925/752/20 по суті і оголосив вступну та резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши представника позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 17.07.1997 серія ЧР №19-8 колективному сільськогосподарському підприємству "Придніпровське" с. Придніпровське Чорнобаївського району Черкаської області передано у колективну власність 2084,9 га землі в межах згідно з планом для ведення сільськогосподарського виробництва.

18 лютого 2000 року збори упровноважених членів КСП "Придніпровське" прийняли рішення про реорганізацію цього КСП у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське", яке стало правонаступником КСП "Придніпровське ", що підтверджується витягом з протоколу загальних зборів членів КСП "Придніпровське " від 18.02.2000 №1 та витягом із статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровське", затвердженого рішенням установчих зборів засновників, оформленим протоколом від 18.02.2000 №1.

Згідно з довідкою Придніпровської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від 03.06.2020 №252 до складу земель, які були передані у власність колективному сільськогосподарському підприємству "Придніпровське" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 17.08.1997 серія ЧР №19-8 входила і спірна земельна ділянка як земля під господарськими будівлями та дворами, тому вона не підлягала розпаюванню і не була розпайована, а залишилася у власності КСП "Придніпровське", правонаступником якого став позивач.

Право власності на розміщені на спірній земельній ділянціі об`єкти нерухомого майна - комплекс МТФ №2, який від КСП "Придніпровське" перейшло до його правонаступника - позивача, 31.05.2016 було зареєстроване за останнім у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою із цього реєстру від 08.06.2016 індексний номер 60899179.

За наявними у Державному земельному кадастрі відомостями про спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7125188000:03:000:6002 площею 13,2371 га з місцем розташування: Черкаська область, Чорнобаївський район, адміністративні межі Придніпровської сільської ради (за межами населеного пункту), ця земельна ділянка є власністю держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Позивач листом від 14.05.2020, адресованим відповідачу, просив останнього скасувати та припинити записи у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових про державну власність спірної земельної ділянки і передати її у власність позивачу. Проте відповідач не виконав це прохання позивача, що й спричинило даний спір.

Стаття 2 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 передбачала, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 в редакції Закону України від 28.03.1995 суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 в редакції, чинній на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю від 17.08.1997 серія ЧР №19-8, власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

У відповідності до ст. 22, ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Згідно з п. 7 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України від 25.10.2001 громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до п. 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд дійшов таких висновків.

В 2000 році внаслідок перетворення КСП "Придніпровське" у сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" до останнього перешли усі майнові права і обов`язки колишнього КСП "Придніпровське", в тому числі і його права власності на спірну земельну ділянку, яка не підлягла паюванню. Це право власності перейшло до позивача в силу закону і на момент його виникнення у позивача законодавство не передбачало його обов`язкової реєстрації, тому воно наразі є дійсним.

До аналогічних висновків за подібних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 31.08.2018 у справі № 924/1020/17.

Таким чином, позивач правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку як правонаступник реорганізованого КСП "Придніпровське".

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

При цьому, принцип спільної юридичної долі нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розміщене, закріплений наведеними законодавчими нормами, зумовлений невіддільністю нерухомого майна від земельної ділянки, на якій воно розміщене, і яка фактично є його частиною, та має на меті дотримання законних прав та інтересів власника нерухомого майна, а також забезпечення можливості реалізації ним відповідних правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Отже, правомірність набуття позивачем права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125188000:03:000:6002, площею 13,2371 га, з місцем розташування: Черкаська область, Чорнобаївський район, адміністративні межі Придніпровської сільської ради (за межами населеного пункту) є доведеною

Однак на даний час спірна земельна ділянка віднесена до державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській обалсті, яке не довело правомірності набуття права державної власності на спірну земельну ділянку колишнього КСП "Придніпровське", не усунуло перешкоди позивачу в здійсненні ним свого права власності на спірну земельну ділянку, у тому числі і щодо його державної реєстрації за позивачем, а це означає про невизнання відповідачем права власності на спірну земельну ділянку за позивачем.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин позивач вправі вимагати визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку в судовому порядку, тому його позов підлягає задоволенню.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 15.06.2020 №4588 сплатив 6741,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову судовий збір в сумі 6741,00 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір в сумі 6741,00 грн. покласти на відповідача.

Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" (вул. Леніна, б. 1, с. Придніпровське, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19952, код ЄДРПОУ 03793583) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125188000:03:000:6002, площею 13,2371 га з місцем розташування: Черкаська область, Чорнобаївський район, адміністративні межі Придніпровської сільської ради (за межами населеного пункту).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890) на користь Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Придніпровське" (вул. Леніна, б. 1, с. Придніпровське, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19952, код ЄДРПОУ 03793583) - 6741,00 грн. (шість тисяч сімсот сорок одна гривня) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14 вересня 2020 року.

СУДДЯ М.В. Дорошенко