УХВАЛА
14 вересня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/173/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло"
до: 1) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",
2) Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської"
про визнання недійсними договорів поруки,
ВСТАНОВИВ:
26.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі № 905/173/20, подана 18.08.2020.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі № 905/173/20, якою рішення Господарського суду Донецької області від 29 квітня 2020 року у справі №905/173/20 скасовано в частині визнання:
- договору поруки №0102/6/1 від 01 лютого 2019 року укладеного між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27 грудня 2018 року недійсним в частині, що перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" станом на кінець попереднього кварталу, а саме в частині забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 12990000,00 грн та обсягу відповідальності у розмірі 12 990 000,00 грн;
- договору поруки №1305/6 від 13 травня 2019 року укладеного між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" недійсним в частині, що перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" станом на кінець попереднього кварталу, а саме в частині забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 59915000,00 грн та обсягу відповідальності у розмірі 59 915 000,00 грн.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської". В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 29 квітня 2020 року у справі №905/173/20 залишено без змін.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі поданий у 2020 року, а предметом спору є 2 вимоги немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2 102 грн.
Відтак, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі складала 2 102,00 грн х 2 = 4 204,00 грн.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 8 408,00 грн (4 204,00 грн х 200%).
Проте скаржником документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, до касаційної скарги не додано, що підтверджується актом Верховного Суду від 26.08.2020 № 29.1-11/234.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 8 408,00 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.
Разом з тим, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Добре Тепло" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі № 905/173/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 29.09.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91497746 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Чумак Ю.Я.
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні