Рішення

від 14.09.2020 по справі 260/2470/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/2470/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області (вул. Толстого, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави до Сусківської сільської ради (с. Сусково, 108, Свалявський район, Закарпатська область, 89322, код ЄДРПОУ 04351564), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Пасіцький дошкільний навчальний заклад (с. Пасіка, 102 А, Свалявський район, Закарпатська область, 89323, код ЄДРПОУ 26530341) про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Мукачівська місцева прокуратура Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сусківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Пасіцький дошкільний навчальний заклад, в якому просить: 1. Визнати бездіяльність Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області щодо невиконання вимог законодавства про освіту у частині тривалого безпідставного невжиття заходів щодо державної реєстрації нерухомого майна Пасіцького дошкільного навчального закладу Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, який знаходиться за адресою: с. Пасіка, 102 А, Свалявського району, Закарпатської області, протиправною. 2. Зобов`язати Сусківську сільську раду Свалявського району Закарпатської області вжити заходів щодо проведення державної реєстрації на нерухоме майно дошкільного навчального закладу, яке знаходиться за адресою: с. Пасіка, 102 А, Свадявського району, Закарпатської області та належить Сусківській сільскій раді Свалявського району, Закарпатської області.

Свої позовні вимоги позивач мотивує наступним. Позивач вказує, що Свалявським відділом Мукачівської місцевої прокуратури вивчено інформацію Сусківської сільської ради, в якій зазначено, що у Пасіцького дошкільного навчального закладу відсутні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно. Зокрема, встановлено, що відповідно до п. 1.3 Статуту Пасіцького ДНЗ, затвердженого сільським головою Сусківської сільської ради Сусківська сільська рада є засновником вказаного дошкільного навчального закладу. Засновник здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей. Вказаний дошкільний заклад користується будівлею площею 450 кв.м, однак державна реєстрація прав на будівлю та споруди ДНЗ не проведена. Управління дошкільним закладом здійснюється Сусківською сільською радою. В порушення вимог законодавства України відповідачем протиправно не вчиняються дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та приміщення Пасіцького ДНЗ площею 450 кв.м., за адресою с. Пасіка, 102 А, Свалявського району, Закарпатської області.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі Сусківській сільській раді Свалявського району Закарпатської області встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Третя особа жодних пояснень щодо позовних вимог не подала.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Свалявської районної ради народних депутатів від 19.11.2980 року №348 створено Пасіцький дошкільний навчальний заклад.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань 20.12.1996 за №13181760000000904 внесено запис про державну реєстрацію навчального закладу як юридичної особи та закріплено юридичну адресу: 89323, Закарпатська область, Свалявський район, село Пасіка, будинок 102 А.

Відповідно до п. 9.1 Статуту Пасіцького дошкільного навчального закладу Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області, затвердженого рішенням тридцять першої сесії Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 16.12.2014 року (далі - Статут), виконавчим комітетом Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області дошкільному навчальному закладу передано в оперативне управління будівлі, комунікації, інвентар, обладнання, спортивні та ігрові майданчики.

Будівля ДНЗ перебуває на балансі відділу освіти Свалявської райдержадміністрації. Площа будівлі ДНЗ становить 450 кв.м. За даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація прав на будівлю та споруди ДНЗ, які знаходяться за адресою: 89323, с. Пасіка, 102 А, Свалявського району Закарпатської області не проведена.

Вказаний ДНЗ є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, розрахунковий рахунок в органах Державного казначейства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.03.2020, державну реєстрацію ДНЗ за адресою 89323, с. Пасіка, 102 А, Свалявського району Закарпатської області проведено 20.12.1996 року за № 13181760000000904 та зазначено що ДНЗ є комунальною організацією (установою, закладом), видом діяльності якої є дошкільна освіта.

Згідно п. 1.3 Статуту Пасіцького дошкільного навчального закладу, погодженого начальником відділу освіти та затвердженого рішенням 31 сесії 6 скликання Сусківської сільської ради від 16.12.2014, Сусківська сільська рада є засновником вказаного дошкільного закладу.

Засновник (або уповноважений ним орган) здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво й ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, направлених на проведення державної реєстрації речових прав на будівлю Пасіцького ДНЗ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про охорону дитинства забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про освіту право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17.

З огляду на вищезазначене, вбачається, що подання місцевою прокуратурою даного адміністративного позову має на меті захист інтересів держави .

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти згідно з ч.1 ст.38 Закону України Про дошкільну освіту від 11.07.2001р. №2628-ІІІ (далі - Закон №2628-ІІІ) включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов`язковою.

Частиною 1 ст.5 Закону №1952-IV встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Отже, речові права на нерухоме майно підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Управління закладами освіти, які належать територіальним громадам відповідно до підп.1 п. а ч.1 ст.32 Закону №280/97-ВР належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будівля навчального закладу, в якій розміщено майно ДНЗ повинна бути оформлена на праві постійного користування з обов`язковою державною реєстрацією цього права у Державному реєстрі прав.

З аналізу викладених норм суд дійшов висновку, що управління об`єктами освіти, у тому числі прийняття рішень щодо оформлення речових прав на об`єкти комунальної власності є обов`язком відповідача.

Отже, повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належить до виключних повноважень засновника ДНЗ - Сусківської сільської ради.

Проте, з часу первинної державної реєстрації ДНЗ, тобто з 20.12.1996, Сусківська сільська рада, будучи суб`єктом, який відповідає за матеріально-технічне забезпечення ДНЗ, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства у сфері дошкільної освіти, не виконала покладені на неї законом обов`язки та не вжила всіх необхідних заходів щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно цього закладу.

Суд зазначає, що невчинення відповідачем дій щодо непроведення державної реєстрації речових прав на будівлю Пасіцького ДНЗ, площею 450 кв.м., за адресою с. Пасіка, 102 А, Свалявського району, Закарпатської області , свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення таких об`єктів, порушує права користувачів цих об`єктів на безпечні умови функціонування і розвитку .

Відтак з огляду на визначену Законом №1952-IV обов`язковість реєстрації речових прав на нерухоме майно, суд доходить висновку що бездіяльність допущену відповідачем щодо вчинення зазначених заходів належить визнати протиправною.

З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем вказаних судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області (вул. Толстого, 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави до Сусківської сільської ради (с. Сусково, 108, Свалявський район, Закарпатська область, 89322, код ЄДРПОУ 04351564), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Пасіцький дошкільний навчальний заклад (с. Пасіка, 102 А, Свалявський район, Закарпатська область, 89323, код ЄДРПОУ 26530341) про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати бездіяльність Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області щодо тривалого невиконання вимог законодавства про освіту у частині тривалого безпідставного невжиття заходів щодо державної реєстрації нерухомого майна Пасіцького дошкільного навчального закладу Сусківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (с. Пасіка, 102 А, Свалявський район, Закарпатська область, 89323, код ЄДРПОУ 26530341) протиправною.

Зобов`язати Сусківську сільську раду Свалявського району Закарпатської області вжити заходів щодо проведення державної реєстрації на нерухоме майно дошкільного навчального закладу, яке знаходиться за дресою: с. Пасіка, 102 А, Свалявський район, Закарпатська область та належить Сусківській сільській раді Свалявського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

СуддяЯ. М. Калинич