Рішення

від 14.09.2020 по справі 420/3216/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3216/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - не з`явився

представника відповідача - Пояркової К.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Фермерського господарства ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Фермерське господарство ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2019 року №0313985304.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Позов, обґрунтований позивачем тим, що позивач не мав змоги зареєструвати податкові накладні у період з 05.08.2019 року по 26.09.2019 року з причин, які не залежали від його волі, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у справі №757/41047/19-к було накладено у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017 року арешт на суми ПДВ (ліміту ПДВ) ФГ ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ , на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2019 року у справі № 757/41047/19-к скасовано арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальному рахунку, що належить ФГ ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ , на якому вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017 року. Фактично арешт скасовано 03.10.2019 року та як тільки стала можлива реєстрація податкових накладних, накладні були направлені позивачем до контролюючого органу в електронному вигляді та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних позивачем, відповідальність платника податків за таке порушення, передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, а скасування арешту в судовому порядку не свідчить про протиправність його накладення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд вважає позов небґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ГУ ДПС в Одеській області 11 листопада 2019 року проведена перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних за звітний період липень, серпень 2019 року, за результатами якої складений акт №921/15-32-53-04/23036667 від 11.11.2019 року (аркуші справи 8-9).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема: №3 від 05.08.2019 року на 34 дні, №141 від 17.07.2019 року на 49 днів, №144 від 26.07.2019 року на 50 днів, №149 від 24.07.2019 року на 50 днів, №151 від 23.07.2019 року на 50 днів, №146 від 30.07.2019 року на 50 днів, №148 від 31.07.2019 року на 50 днів, №147 від 30.07.2019 року на 50 днів, №142 від 26.07.2019 року на 50 днів, №143 від 26.07.2019 року на 50 днів, №145 від 30.07.2019 року на 50 днів, №150 від 23.07.2019 року на 50 днів, №2 від 05.08.2019 року на 34 дні, №4 від 05.08.2019 року на 34 дні, №6 від 06.08.2019 року на 34 дні, №5 від 06.08.2019 року на 37 днів.

На підставі акту перевірки №921/15-32-53-04/23036667 від 11.11.2019 року, ГУ ДПС в Одеській області 19.12.2019 року винесене податкове повідомлення-рішення №0313985304, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1893590,83 грн. до позивача застосовано штраф в розмірі 30 % на загальну суму 568077,27 грн. (аркуш справи 10).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що Фермерським господарством ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ були виписані податкові накладні №3 від 05.08.2019 року, №141 від 17.07.2019 року, №144 від 26.07.2019 року, №149 від 24.07.2019 року, №151 від 23.07.2019 року, №146 від 30.07.2019 року, №148 від 31.07.2019 року, №147 від 30.07.2019 року, №142 від 26.07.2019 року, №143 від 26.07.2019 року, №145 від 30.07.2019 року, №150 від 23.07.2019 року, №2 від 05.08.2019 року, №4 від 05.08.2019 року, №6 від 06.08.2019 року, №5 від 06.08.2019 року, подані на реєстрацію та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.10.2019 року, 04.10.2019 року, 07.10.2019 року (аркуші справи 24-39).

При цьому в позовній заяві позивач зазначає, що в період з 05.08.2019 року по 26.09.2019 року Фермерське господарство ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ протиправно було позбавлено права користування сумами ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітом ПДВ), а тому з незалежних від підприємства причин, позивач не мав можливості реєструвати податкові накладні на виконання вимог чинного законодавства вчасно.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у справі № 757/41047/19-к було задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Писаренка Є.Г. та накладено у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017 року арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, ФГ ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ , на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (аркуші справи 12-16).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.09.2019 року у справі № 757/41047/19-к було задоволено клопотання представника власника майна, зокрема, ФГ ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ та скасовано арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на спеціальному рахунку, що належить, зокрема, ФГ ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ , на якому вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у кримінальному провадженні №42017000000004297 від 17.11.2017 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України (аркуші справи 17-20).

Проте, суд звертає увагу, що вищевказані обставини не звільняють позивача від відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на наступне.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.131, ч.1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, крім інших, арешт майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування позову про безпідставність арешту рахунків позивача, оскільки таке блокування було здійснено в рамках кримінального провадження за №42017000000004297 від 17.11.2017 року, так як існували ризики відчуження майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174, ч. 1 ст. 175 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Отже, з метою усунення негативних наслідків необґрунтованого застосування арешту майна клопотання про його скасування розглядається не пізніше 3 днів після його надходження до суду.

Таким чином, саме добросовісний платник податків, у разі необґрунтованого арешту майна, повинен найскоріше, після дізнання про арешт, звернутися до відповідного суду про його скасування.

Крім того, сам по собі арешт майна не є поважною причиною пропуску строку реєстрації податкових накладних, у відсутності добросовісних та послідовних дій платника податків (передбачених Законом) по мінімізації негативних наслідків такого арешту.

При цьому, під час розгляду справи позивачем жодним чином не доведено вчинення ним дій по вчасному розблокуванню свого податкового рахунку, а також не надано до суду жодного доказу, що арешт слідчим суддею в рамках кримінального провадження було накладено необґрунтовано або протиправно.

Враховуючи виписування позивачем більшості накладних в кінці липня 2019 року, вони мали бути подані на реєстрацію до 15 числа наступного місяця, тобто до 15 серпня 2019 року позивач мав дізнатися про неможливість зареєструвати податкові накладні та підстави для такої неможливості зареєструвати накладні, проте позивач звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту тільки в кінці вересня 2019 року, що свідчить про не вчиненням позивачем, найскоріше та добросовісно дії, направлених на відновлення ним можливості здійснити реєстрацію накладних.

Штрафні санкції, сплачені платниками податків на підставі необґрунтованих ухвал у кримінальних провадженнях, є збитками, які підлягають відшкодуванню виключно в порядку ст. 1176 ЦК України, а не будь-яким іншим способом.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на нього штрафу. Виняток складають лише податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), та які, в свою чергу, складені на постачання товарів/послуг для операцій які або звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, висновки відповідача в акті перевірки №921/15-32-53-04/23036667 від 11.11.2019 року про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних №3 від 05.08.2019 року, №141 від 17.07.2019 року, №144 від 26.07.2019 року, №149 від 24.07.2019 року, №151 від 23.07.2019 року, №146 від 30.07.2019 року, №148 від 31.07.2019 року, №147 від 30.07.2019 року, №142 від 26.07.2019 року, №143 від 26.07.2019 року, №145 від 30.07.2019 року, №150 від 23.07.2019 року, №2 від 05.08.2019 року, №4 від 05.08.2019 року, №6 від 06.08.2019 року, №5 від 06.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0313985304 від 19.12.2019 року Головного управління ДПС в Одеській області та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Фермерського господарства ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства ХМЕЛЬОВОЇ СВІТЛАНИ ВАСИЛІВНИ (вул. Т. Шевченка, буд. 218, смт. Овідіополь, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 23036667) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2019 року №0313985304- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.09.2020 року.

Суддя Л.І. Свида

.