Рішення

від 14.09.2020 по справі 580/2349/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року справа № 580/2349/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Приватного підприємства "Силирон" про накладення арешту,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "Силирон" (далі - відповідач), в якому просить:

- накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 380 187 грн 70 грн. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, проте вказані дії не призвели до погашення відповідачем суми заборгованості, інше майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, так як на нього накладений арешт Державною виконавчою службою у межах виконавчих проваджень, тому виникла необхідність її стягнення в судовому порядку. Станом на день звернення до суду, вказана заборгованість відповідачем добровільно не погашена, у зв`язку з чим позивач в межах п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судова кореспонденція, яка надсилалась на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась до суду з відміткою Укрпошти про неможливість вручити її адресату. А тому згідно з вимогами ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд висновує, що судовий виклик вручено відповідачеві належним чином. У встановлений судом строк відповідачем відзив на позов не надано.

У період з 19.08.2020 по 11.09.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О. перебував у відпустці, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день після відпустки - 14.09.2020.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.05.2020 відповідача зареєстровано як юридичну особу 09.03.2016.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 380 187 грн 70 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 823/780/17 позов Головного управління ДФС у Черкаській області до Приватного підприємства "Силирон" задоволено повністю, стягнуто з рахунків в банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Силирон", в дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг в сумі 380 241 грн 99 коп.

Податковий борг, який обліковується за відповідачем перед бюджетом по податку на додану вартість, виник на підставі акта про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість Приватного підприємства "Силирон" від 07.07.2016 № 587/26-53-12-01/40327044 та податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 № 0056001201 на суму 380257 грн 99 коп.

Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 823/780/17 набрала законної сили 01.08.2017.

На виконання вказаного судового рішення на суму боргу виставлялись платіжні вимоги на рахунки боржника, а саме - інкасові доручення № 318 від 30.01.2019, № 638 від 11.06.2020, № 383 та № 384 від 28.04.2020 на суму 380 187 грн 70 коп.

Вказані інкасові доручення повернуті без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

28.03.2017 податковим керуючим, на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області від 14.03.2017 № 2169/23 про опис майна у податкову заставу Приватного підприємства фірми "Силирон", складено акт опису майна № 9/23-05-17/2641 від 28.03.2017.

Відповідно до акта № 9/23-05-17/2641 від 28.03.2017 майно у відповідача відсутнє, право податкової застави поширюється на інше майно, яке платник податків набуде у майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі. Залишкова балансова вартість майна, що перебуває у податковій заставі становить 0 (нуль) грн.

05.04.2017 податкова застава згідно з вище вказаним актом зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.11.2019 № 187440121 за відповідачем відсутні відомості про зареєстроване за ним нерухоме майно.

У зв`язку з тим, що вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу відповідача не призвели до його погашення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3. ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 у справі № 823/780/17 встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, позивачем сформована вимога про сплату боргу № 320-17 від 16.02.2017, яка отримана представником відповідача 09.03.2017.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 22.08.2016 № 0056001201 та вимоги № 320-17 від 16.02.2017.

Таким чином, суд висновує про узгодженість заборгованості, визначених позивачем податковим повідомленням-рішенням та вимогою.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1, 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

-у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

-у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Отже, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно з п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, законодавець передбачив вид арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування, зокрема арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020 у справі №802/2067/15-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснено необхідні заходи щодо погашення податкового боргу відповідача. Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи, що балансова вартість майна боржника, яке перебуває в податковій заставі, відповідно до акта опису майна № 9/23-05-17/2641 від 28.03.2017, становить 0 (нуль) гривень, а сума податкового боргу становить 380 187 грн 70 коп., при цьому інше майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, так як на нього накладений арешт Державною виконавчою службою у межах виконавчих проваджень, суд висновує про обгрунтованість позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на відкритих рахунках у банках, у межах суми стягнення - 380 187 грн 70 коп.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 78, 241-246, 255, 263, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 43142920) до Приватного підприємства Силирон (20041, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Богдана Хмельницького, 2, ідентифікаційний код 40327044) про накладення арешту - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства Силирон , що знаходяться на відкритих рахунках у банках, у межах суми стягнення - 380 187 (триста вісімдесят тисяч сто вісімдесят сім) грн 70 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький