Ухвала

від 09.09.2020 по справі 202/714/18

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/714/18

Провадження № 2-з/202/113/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

09 вересня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування.

В обґрунтування якої вказав, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування. В ході розгляду справи було проведено посмертну судово-психіатричну експертизу. Вважає висновок судово-психіатричної експертизи необґрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Так представником позивача був наданий суду недопустимий доказ, а саме медична картка з КЗ Дніпровська поліклініка №4 ОСОБА_4 , начебто видана Комунальним закладом Дніпропетровська міська поліклініка №4 Дніпропетровської обласної ради. Згідно з відповіддю КЗ Дніпропетровська міська поліклініка №4 від 28.05.2019 року за №381 на його адвокатський запит вказано, що в медичному закладі відсутня медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_4 ; листки непрацездатності він не отримував, рентгенологічних обстежень не проходив, наркотичні та психотропні засоби йому лікарями не призначалися; адреса реєстрації ОСОБА_4 не входить до зони обслуговування зазначеного закладу; зі слів доньки ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), медична картка її батька була передана нею, згідно запиту до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. На підставі зазначеної медичної карти була проведена посмертна судово-психіатрична експертиза. Вказав, що висновок судово-психіатричної експертизи не відповідає вимогам ст.ст.102,107,113 ЦПК України та містить відомості, які відсутні в матеріалах справи, а саме під час дослідження експерти досліджували документи, які не надавалися їм судом та експерти, в свою чергу, клопотання про витребування таких доказів до суду не заявляли. Так судом було надано дві медичні карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 , в той час, як було досліджено три медичні карти.

Висновок судово-психіатричного експерта не відповідає вимогам ст. 225 ЦК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Так експертна комісія сформулювала відповідь на задані судом питання на свій розсуд і навіть, у наданому висновку не міститься чіткого ствердження про неможливість померлого усвідомлювати значення своїх дій або неможливість керувати ними в момент підписання оскаржуваного заповіту та договору дарування. Експертами фактично не надано відповіді про психічний стан ОСОБА_4 в момент укладання договору дарування та складання заповіту.

Вважає висновок судово-психіатричного експерта №5 незаконним, а тому є об`єктивна необхідність в проведені повторної експертизи. Просив суд: поновити процесуальний строк на подання заяви про забезпечення доказів шляхом призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи; визнати необґрунтованим висновок судово-психіатричного експерта №5 від 16.01.2020 року; призначити у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу у відношенні ОСОБА_4 , який мешкав в АДРЕСА_1 ; виключити медичну картку №__ амбулаторного хворого ОСОБА_4 , яка начебто, видана Комунальним закладом Дніпропетровська міська поліклініка №4 Дніпровської обласної ради з переліку для проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи. На вирішення якої просив поставити наступне питання: чи міг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, під час укладання 03.03.2017 року Договору дарування серія та номер:1-94 та складання 03.03.2017 року заповіту ?

Проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи у відношенні ОСОБА_4 - просив доручити Державній установі Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України , місцезнаходження, вул. Кирилівська, буд.103, м. Київ, 04080, ЄДРПОУ -04803492.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 вересня 2018 року, головуючим у справі було визначено суддю Слюсар Л.П.

В судовому засіданні представник заявника просив суд задовольнити заяву з наведених в ній підстав.

Суд, вислухавши представника заявника, вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребовування доказів судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходження, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом може бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи №202/714/18 ОСОБА_3 в лютому 2018 року звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року, головуючим у справі було визначено суддю ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалами Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори, Комунального закладу Дніпровська клінічна психіатрична лікарня Дніпровської обласної ради , Комунального закладу Дніпровська міська поліклініка №1 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від Комунального закладу Кам`янська міська лікарня №1 Дніпровської обласної ради .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2018 року за клопотанням представника позивача була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза. Провадження у справі було призупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2019 року поновлено провадження у справі у зв`язку з поверненням справи без виконання призначеної експертизи.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2019 року закрито підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів по справі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза. Провадження у справі було призупинено на час проведення експертизи.

21.05.2020 року цивільна справа була повернена до суду з висновком судово-психіатричного експерта №5.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2020 року провадження у справі було поновлено.

Справа розглядається по суті та були допитані свідки.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної судово-психіатричної експертизи по справі - відмовлено, суд не знайшов підстав, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку судової експертизи чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

08.09.2020 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи по справі.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Згідно ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров`я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за №719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.1 та ч.2 ст.102 Цивільного процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року з подальшими змінами Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах передбачено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, експертне дослідження проведене відповідно до Закону України Про судову експертизу кваліфікованими судовими експертами, ОСОБА_6 стаж роботи якого 37 років; ОСОБА_7 стаж роботи якої 26 років, ОСОБА_8 стаж роботи якої 6 років, які мають відповідну кваліфікацію та внесені до реєстру атестованих судових експертів.

Висновок судово-психіатричного експерта №5 від 16.01.2020 року містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані висновки з поставлених запитань.

Представником заявника повторно подано заяву про призначення повторної судово-психіатричної експертизи, яка вже була предметом судового розгляду в судовому засіданні 16 липня 2020 року, та є тотожною, що свідчить про зловживання правами з боку відповідача.

Приймаючи до уваги чинне законодавство, що регламентує порядок призначення повторної експертизи, суд вважає, що доводи зазначені представником відповідача носять оціночний характер та не спростовують складений висновок, а тому підстав для призначення повторної експертизи, не вбачає.

Суд звертає увагу сторін, що в матеріалах справи наявні докази подані сторонами по справі, які мають оцінюватися судом у їх сукупності, жоден доказ не має наперед встановленого значення.

Відповідно до ч.5 ст.118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановлює ухвалу про задоволення або відмову у задоволенні заяви.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи задоволенню не підлягає.

Керуючись: сч.103, 113, 182, 183, 260, 261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом призначення повторної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повний текст складено 14.09.2020 року.

Суддя Л.П. Слюсар