Постанова

від 08.09.2020 по справі 520/13004/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 р.Справа № 520/13004/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Полях Н.А., м. Харків) від 05.02.2020 року по справі № 520/13004/19

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Ланд-Сіті"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області, звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Ланд-Сіті", в якому просив стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг:

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Білопільський район) в сумі 8 519,11 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 318999980000031412531018038, одержувач УК Білопільск.р./м.Білопілля/14040000, код одержувача 38020201, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Буринський район) в сумі 33 559,93 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 808999980000031418531018504, одержувач отг. м. Буринь 14040000, код одержувача 37352463, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Краснопільський район) в сумі 29 042,82 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 708999980000031412531018500, одержувач смт. Краснопілля 14040000, код одержувача 37938125, банк одержу Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Кролевецький район) в сумі 36 234,13 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 41899998000003141653101 8498, одержувач отг. м. Кролевець 14040000, код одержувача 37824985, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Путивльський район) в сумі 16 651,91 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 968999980000031419531018279, одержувач Путивльськ.р/м.Путивль/14040000, код одержувача 37235451, банк одержу Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Тростянецький район) в сумі 53 512,74 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 318999980000031415531018518, одержувач отг. м. Тростянець 14040000, код одержувача 37344688, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Ямпільський район) в сумі 13 787,85 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 588999980000031412531018425, одержувач Ямпільському р/м.Ямпіль/14040000 код одержувача 36789180, банк одержувача Казначейство України (ЕАЦ), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (м. Суми) в сумі 144 660,45 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 928999980000031415531018002, одержувач УК у м. Сумах/м. Суми/14040000, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (м. Конотоп) в сумі 72 303,92 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 418999980000031419531018008, одержувач Конотоп УК/м.Конотоп/14040000, код одержувача 37784555, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (м. Шостка) в сумі 81 540,68 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 688999980000031416531018012, одержувач Шосткинське УК/м.Шостка/14040000, код одержувача 37512251, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (м. Охтирка) в сумі 7 413,09 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 678999980000031411531018006, одержувач Охтирське УК/м.Охтирка/14040000, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (м. Лебедин) в сумі 24 220,95 грн. на користь місцевого бюджету на р/р UA 328999980000031418531018010, одержувач Лебединське УК/ м. Лебедин/14040000, код одержувача 37345566, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- рішення направити до виконання до Головного управління ДПС у Сумській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у загальному розмірі 521447,58 грн. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачено заборгованість, вона підлягає стягненню на підставі судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Що стосується поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з карантинними обмеженнями введеними постановою Кабінету міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Колегія суддів зазначає, що в наданому до суду клопотанні позивач не вказує обставин, з якими пов`язується неможливість брати участь у судовому засіданні, у зв`язку обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Крім того, колегія суддів зазначає, що в межах цієї справи право участі в судовому засіданні забезпечено позивачу шляхом постановлення ухвали суду від 25.06.2020 р. про участь цієї особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На підставі цього, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Буд-Ланд-Сіті" з питань достовірності декларування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за період грудень 2015 року, за наслідками якої складено Акт № 1029/1402/39616679/84 від 17.05.2016 р.

На підставі вищевказаного акту, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення з акцизного податку, зокрема: № 0000771402 від 07.06.2016 р.; № 0000761402 від 07.06.2016 р., №0000221400 від 07.06.2016 р., №00001814000 від 07.06.2016 р., № 0000211402 від 08.06.2016 р., №0000751402 від 07.06.2016 р., №0000211400 від 07.06.2016 р., №0000201402 від 08.06.2016 р., №0000171400 від 07.06.2016 р., № 0000161400 від 07.06.2016 р. (а.с. 38 - 49).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в адміністративному порядку, за наслідками якої скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 50 - 52).

Позивач вказує, що станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у загальному розмірі 521447,58 грн., у т.ч. 340155,73 - основний платіж, 84969 грн. - штрафні санкції, 59462,02 грн. - пеня.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачено заборгованість, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення вказаних сум у примусовому порядку.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковий орган вказує, що відповідачу направлялась податкова вимога № 15676-17 від 19.11.2018 року.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В силу п. п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно п.101.1 ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 вказаної статті Кодексу, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган має право на стягнення не пізніше наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. За спливом даного строку податковий орган має визнати не стягнений та не погашений податковий борг безнадійним і прийняти рішення про його списання.

Приймаючи до уваги дату виникнення спірного податкового боргу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу внаслідок спливу визначеного ПК України строку давності.

Посилання апелянта на наявність вимоги № 15676-17 від 19.11.2018 про наявність у відповідача податкового боргу на суму 81541,76 грн., з яких: 57024,55 грн.- основний платіж, 14227,00 грн.- штрафні санкції, 10290,21 грн. - пеня, як на підставу переривання строку давності звернення до суду з цим позовом, судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки вимога винесена після виникнення боргу по податковим повідомленням -рішенням з приводу сплати акцизного податку, ці рішення не містять вказаної у вимозі суми боргу, тобто вказана вимога винесена не по зазначеному боргу.

Матеріали справи не містять доказів надіслання контролюючим органом податкової вимоги відповідачу на суми богу, зазначені в його рішеннях.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 520/13004/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 14.09.2020 року