Постанова

від 09.09.2020 по справі 420/7063/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7063/20 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Болтушенка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства НАШ ОВОЧ до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

29 липня 2020 року приватне підприємство НАШ ОВОЧ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення № 95220 від 15.07.2020 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області (далі - Комісія) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП "НАШ ОВОЧ" критеріям ризиковості платника податку.

Разом із позовом ПП "НАШ ОВОЧ" подано до суду заяву про забезпечення позовних вимог шляхом зупинення дії рішення № 95220 від 15.07.2020 року Комісії про включення ПП НАШ ОВОЧ до переліку ризикових платників відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

В обґрунтування заяви ПП "НАШ ОВОЧ" зазначив, що включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, тягне за собою зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих таким платником. Заявник зазначив, що такі наслідки створюють негативний характер, як для платника податків, так і для його контрагентів-покупців, які не матимуть можливості формувати податковий кредит за господарськими операціями з цим платником. Позив зазначає, що переважна більшість контрагентів - покупців, через своїх посадових осіб відповідальних за закупівлю, вже повідомили заявника про припинення з ними господарських відносин у зв`язку із рішенням податкового органу про визнання ПП "НАШ ОВОЧ" таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач вказує на те, що на даний час на складах ПП НАШ ОВОЧ зберігаються десятки тон овочів та фруктів, які необхідно реалізувати в найближчий час, оскільки дані продукти мають нетривалий термін зберігання. Однак, в зв`язку з віднесенням позивача до категорії ризикових, контрагенти - покупці відмовляються замовляти товар, оскільки вони не зможуть отримати від ПП "НАШ ОВОЧ" своєчасно зареєстровані податкові накладні.

Внаслідок неможливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних наше підприємство несе значні матеріальні збитки.

Відновлення господарських зав`язків надалі може бути ускладнено у зв`язку із тим, що контрагенти позивача можуть змінити постачальника на іншого, який не визнаний податковим органом таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, і має можливість здійснювати реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року заяву ПП "НАШ ОВОЧ" задоволено. Зупинено дію рішення № 95220 від 15.07.2020 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП НАШ ОВОЧ критеріям ризиковості платника, до набрання рішенням суду щодо його оскарження законної сили.

Не погодившись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права, просить увалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зокрема, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції, що не вжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджений будь - якими доказами. Крім того, судом не зазначено, на підставі яких саме доказів, наданих позивачем, визнано доведеними доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача. Крім того, апелянт послався на позицію Верховного Суду, викладену в постанові по справі № 240/3665/19 від 03.03.2020 року, відповідно до якої, включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правових наслідків.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на складах ПП "НАШ ОВОЧ" зберігається значна кількість свіжих овочів та фруктів та якщо зупинити діяльність підприємства через віднесення позивача до списку ризикових, це може призвести до настання значних збитків підприємству позивача у вигляді псування цієї продукції. В разі задоволення позовних вимог по цій справі, необхідність відшкодування зазначених збитків буде покладена на державу додатковим тягарем. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 826/7496/18, від 14 травня 2020 року у справі №640/20626/18.

Предметом розгляду у цій справі є рішення про відповідність платника податку на додану вартість ПП "НАШ ОВОЧ" критеріям ризиковості платника податку.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду по аналогічним справам судова колегія вважає помилковою.

Так, зазначаючи, що віднесення платника податків до ризикових не породжує для нього негативні наслідки, Верховний Суд керувався чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 року, який не встановлював критерії ризиковості платника податків.

На час дії Порядку № 117 критерії ризиковості платника податків визначалися листами Державної фіскальної служби України, які не є нормативно правовими актами та могли бути джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України, і мали лише інформаційний характер.

Наразі Порядок № 117 втратив чинність та постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто Порядком № 1165 чітко визначено право платника податку оскаржувати до суду рішення про віднесення його до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи, що захисту в судовому порядку підлягають лише порушені права, свободи та інтереси, судова колегія вважає помилковими доводи апелянта, що оскаржуваним рішенням не порушуються права ПП "НАШ ОВОЧ"

Судом першої інстанції вірно зазначено, що без забезпечення позову в даному випадку може бути завдана суттєва шкода правам позивача, оскільки віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків призводить до безумовного блокування в реєстрі ПН/РК, що унеможливлює подальшу господарську діяльність позивача та шкодить його діловій репутації перед контрагентами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Здійснюючи апеляційний перегляд, судова колегія враховує, що 26.08.2020 Одеським окружним адміністративним судом по даній справі ухвалено рішення про задоволення позовної заяви ПП "НАШ ОВОЧ", виходячи з невмотивованості та недоведеності оспорюваного рішення Комісії від 15.07.2020 №95220.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при розгляді заяви не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.150,151,308,310,315,316,321,322,325,328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Повний текст складений та підписаний колегією суддів 14 вересня 2020 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко