Постанова

від 08.09.2020 по справі 540/2702/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2702/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

при секретарі - П`ятіній В.В.,

за участю:

представник апелянтів: Верещака О. М.

представник позивача: Шелестова І. В.

представник позивача: Мітрофанова Т. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2019 № 2119 в частині відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 03.09.2019 № 2119 у частині відмови ОСОБА_3 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 12 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (пункт 7.2 рішення).

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 17.05.2016 позивачка замовила розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування житлового будинку, що належить ОСОБА_3 на праві власності по АДРЕСА_1 із земель комунальної власності Херсонської міської ради у ПП НВФ Нові технології-ГІС , про що письмово повідомила відповідача, яке отримано відповідачем 25.05.2016. 07.07.2016 відповідач прийняв рішення № 270, згідно з пунктом 2.3 якого позивачу відмолено у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з підстав наявності на заявленій земельній ділянці сторонніх землекористувачів. Херсонський міський суд постановою від 14.12.2016 у справі № 766/9709/16-а зазначене рішення Херсонської міської ради у частині п. 2.3 визнав протиправним та скасував. Постанова суду набрала законної сили. Після розгляду розробленої на замовлення ОСОБА_3 землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідач прийняв рішення № 963 від 27.10.2017 яким відмовив позивачу в затвердженні проекту землеустрою на підставі пункту 3 статті 123 Земельного Кодексу та статті 50 Закону України Про землеустрій . 11.03.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0012 га відносно якої позивачем подано заяву про надання в оренду та присвоєно їй кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, яка сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03.12.2018, розробленого НВФ Нові Технології . 21.03.2019 позивач звернулась до Херсонської міської ради із заявою про затвердження зазначеного проекту землеустрою. Проте рішенням ХХХ сесії міської ради VII скликання від 03.09.2019 № 2119 Про відмову громадянам у дозволі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність, спільну сумісну власність та в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та споруд (присадибні ділянки), під розширення раніше приватизованих земельних ділянок, індивідуальне гаражне будівництво, під споруду для тимчасового зберігання автотранспорту та в затвердженні проектів землеустрою пунктом 7.2 позивачу знов було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність та в оренду земельної ділянки площею 12 кв.м. по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 65101366000:01:001:2379) на підставі статті 123 Земельного кодексу України (відсутня згода суміжних землекористувачів). Позивач вважав вказане рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, так як непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 14 лютого 2020 року визнав протиправним та скасував рішення Херсонської міської ради в частині відмови ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 12 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (пункт 7.2. рішення).

Стягнув з Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 26347681) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн. 40 копійок).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянти, мотивуючи власну правову позицію, акцентують на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- землевпорядна документація не погоджена ними, як власниками суміжної земельної ділянки;

- оскаржуване рішення Херсонської міської ради є правомірним, оскільки проект землеустрою щодо відведення 12 кв. м. земельної ділянки позивачу в користування для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не відповідає ДБН Б.1.1-Х:201Х, який є обов`язковим до виконання на всій території України, в тому числі при плануванні і забудови території м. Херсон;

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину та договору дарування ОСОБА_3 з 2001 року стала власником 1/2, а з 2012 року всього житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до проекту землеустрою, іншої технічної документації, що знаходиться в матеріалах справи, стіна житлового будинку позивачки проходить по межі земельної ділянки АДРЕСА_3 , яка відведена в натурі, є зареєстрованою та їй присвоєно кадастровий номер.

Комсомольський районний суд м. Херсона рішенням від 07.11.2013 у справі № 667/5548/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Управління Держземагенства у м. Херсоні, Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", Херсонської міської ради, третя особа ОСОБА_5 про вилучення земельної ділянки - відмолено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

12.04.2016 ОСОБА_3 звернулась до Херсонської міської ради із заявою про надання в оренду прилеглої земельної ділянки площею 0,0012 га, що не надана в користування іншим особам та необхідна для обслуговування належного на праві власності житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також просила дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду.

Херсонська міська рада рішенням від 07.07.2016 відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з наявністю на заявленій земельній ділянці сторонніх землекористувачів.

Херсонський міський суд рішенням від 14.12.2016 по справі № 766/9709/16-а визнав протиправним та скасував пункт 2.3 рішення Херсонської міської ради від 07.07.2016 про відмову ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та і споруд по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що у встановлений місячний строк (враховуючи рішення суду) міською радою не було розглянуто зазначену вище заяву та не вирішено питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмову у дозволі, у відповідності до частини 3 статті 123 ЗК України ОСОБА_3 замовила розроблення документації із землеустрою у ПП НВФ Нові технології - ГІС , про що позивач письмово повідомила Херсонську міську раду, додавши до повідомлення примірник укладеного договору на виконання робіт.

Розроблений проект землеустрою, після усунення недоліків наданий повторно розробником у встановленому порядку на погодження до органів Держгеокадастру.

Проте, згідно з цим повторним висновком Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м. Нікополі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.02.2017 № 1993/82-17 в погодженні проекту землеустрою знов було відмовлено.

Підставою для відмови у погоджені стало те, що згідно з Довідкою про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці без правовстановлюючих документів та з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2016 № НВ-6501843772016, земельна ділянка площею 0,0012 га щодо якої розроблено проект землеустрою про відведення в оренду, увійшла до складу сформованої у 2013 році земельної ділянки площею 0,0413 га по АДРЕСА_3 . Державна реєстрація цієї сформованої земельної ділянки здійснена 30 грудня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з присвоєнням кадастрового номеру 6510136600:01:001:0946.

ОСОБА_3 неодноразово зверталась до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявами про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946 з підстав відсутності зареєстрованих на неї речових прав протягом більше року, але отримувала відмову у зв`язку з неможливістю здійснення скасування з технічних підстав, що підтверджується листами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12.04.2017 № 31-21-0.202-2974/2-17 і від 24.11.2017 № 31-21-0.202-8929/2-17.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням № 2140/1424/18 від 16.11.2018 скасував державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:01:001:0946. Рішення набрало законної сили.

11.03.2019 до Державного земельного кадастру внесено відомості про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0012 га відносно якої позивачем подано заяву про надання в оренду та присвоєно їй кадастровий номер 6510136600:01:001:2379, яку було сформовано на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03.12.2018, розробленої НВФ Нові Технології .

21.03.2019 позивач звернулась до Херсонської міської ради із заявою про затвердження зазначеного проекту землеустрою.

Рішенням ХХХ сесії міської ради VII скликання від 03.09.2019 № 2119 Про відмову громадянам у дозволі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність, спільну сумісну власність та в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та споруд (присадибні ділянки), під розширення раніше приватизованих земельних ділянок, індивідуальне гаражне будівництво, під споруду для тимчасового зберігання автотранспорту та в затвердженні проектів землеустрою пунктом 7.2 позивачу знов було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність та в оренду земельної ділянки площею 12 кв.м. по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 65101366000:01:001:2379) на підставі статті 123 Земельного кодексу України (відсутня згода суміжних землекористувачів).

Не погоджуючись з пунктом 7.2 рішення Міської ради від 03.09.2019 № 2119, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність чи користування за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними та такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Земельного кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами ЗК України.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За правилами частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 6 статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За змістом частини 4 статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

На підставі частини 5 статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

За правилами частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Згідно з частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини 13 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Отже, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності для всіх потреб здійснюється відповідною сільською селищною, міською радою. При цьому проект землеустрою підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Погодження з виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури є обов`язковим лише у разі, якщо на земельній ділянці розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта. Відмова у погодженні та затвердженні проекту землеустрою можлива виключно з підстав невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 816/1920/17.

Також слід вказати, що акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, приймає рішення про передачу громадянам земельних ділянок у власність або в оренду. При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержавши в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки та не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

Право погодити або відмовитися від підпису є конституційно-гарантованим правом кожної особи на вільне волевиявлення та реалізацію належних їй прав.

При цьому стаття 198 Земельного Кодексу України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови.

Аналогічну правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного суду у постанові від 12 лютого 2020 року, справа № 545/1149/17.

Оскільки відповідачем не зазначено мотивів відмови у погодженні землевпорядної документації, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача.

Не зазначення мотивів відмови у погодженні землевпорядної документації у оспорюваному рішенні суб`єкта владних повноважень, з огляду на вимоги позивача та приписи частини 4 статті 245 КАС України , не дає суду правових підстав для висновку щодо додержання позивачем порядку, визначеного пунктом 3.12 Інструкції № 376, підтверджується змістом розробленої ПП Науково-виробнича фірма Нові технології - ГІС технічної документації із землеустрою.

Водночас , наведені висновки суду першої інстанції у мотивувальній частині рішення суду не впливають на правомірність вирішення спору.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки без зазначення мотивів відмови, не є само по собі підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову у затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність чи користування за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Водночас згідно з частиною 6 статті 123 Земельного Кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Так, відповідач в порушення вказаної норми, 03.09.2019 розглянув заяву ОСОБА_3 від 21 березня 2019 року про затвердження зазначеного проекту землеустрою, про що свідчить рішення ХХХ сесії міської ради VII скликання від 03.09.2019 № 2119 "Про відмову громадянам у дозволі на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність, спільну сумісну власність та в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та споруд (присадибні ділянки), під розширення раніше приватизованих земельних ділянок, індивідуальне гаражне будівництво, під споруду для тимчасового зберігання автотранспорту та в затвердженні проектів землеустрою".

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апеляційної скарги на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки проект землеустрою щодо відведення 12 кв. м. земельної ділянки позивачу в користування для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не відповідає ДБН Б.1.1-Х:201Х, який є обов`язковим до виконання на всій території України, в тому числі при плануванні і забудови території м. Херсон колегія суддів відхиляє, оскільки апелянтом не підтверджено існунвання таких державних будівельних норм.

Наявність постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2020 по справі № 2140/1424/18, якою рішення Херсонського окружного адмінстративного суду від 16.11.2018 скасовано, а провадження по справі за позовом ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності щодо не скасування державної реєстрації земельної ділянки закрито, не може вплинути на правильність оскарженого судового рішення, оскільки суду під час його постановлення не були відомі та не могли бути відомі суду першої інстанціі, а відтак не може бути скасоване в апеляційному порядку рішення суду з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Натомість колегія суддів зазначає, що апелянти не позбавлені права звернення до суду першої інстанції щодо перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 540/2702/19 за нововиявленими обставинами у порядку статті 361 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

З приводу клопотання представника позивача щодо закриття апеляційного провадження слід зазначити про таке.

Відповідно до частини 3 статті 305 КАС України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом про іі права. свободи, інтереси та(або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права , свободи та інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувались.

Як встановлено судом підставою для відмови позивачу у затвердженні землевпорядної документації слугував факт її не підписання суміжними землевласниками, котрими є саме апелянти у справі.

Враховуючи зазначення підстави для задоволення судом позовної заяви , а саме: відсутності мотивів не підписання (не погодження ) меж земельної ділянки при виготовлені землевпорядної документації, формування яких залежить також від апелянтів , суд зазначає, що вказаним рішення вирішувалось питання правовий інтерес апелянтів , а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ОСОБА_3 про закриття апеляційного провадження - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі № 540/2702/19 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 14 вересня 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.