Постанова

від 14.09.2020 по справі 120/4288/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4288/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

14 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Кагляк" до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

20 липня 2020 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 серпня 2020 року, з урахуванням ст.306, ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 23.09.2019 між ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" (далі - покупець) та позивачем (далі - продавець) укладено договір постачання №3631-1, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2019 року.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна кількість товару складає 44,520 тон +/-5% за вибором покупця. Згідно із п. 3.1. ціна товару на дату укладення договору, становить 6833,33 грн за 1 тону, без урахування ПДВ, за умовою відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою на дату укладення договору становить 304 219,85 грн, крім того ПДВ 20% - 60 843,47 грн, разом з ПДВ 365 063,82 грн, за умовою відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору.

Відповідно до п. 4.1, постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 27.09.2019. Право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передачі товару постачальником. Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується товарно-транспортними накладними з відміткою про приймання товару на ім`я покупця, наданням покупцю видаткової накладної на товар, відповідно до п. 4.2 договору.

Згідно із п. 5.2 договору, покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження відповідно до п. 1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умови відсутності заборгованості постачальника перед покупцем.

Видатковою накладною №26 від 23.09.2019 підтверджується факт передачі товару - соняшнику в кількості 44,52 т. на загальну суму 365 063,82 грн.

Товарно-транспортними накладними № 26 від 23.09.2019, №27 від 23.09.2019, №28 від 24.09.2019 підтверджується факт доставки (передачі) товару.

Відповідно до платіжного доручення №14789 від 27.09.2019 ТОВ "Зернокомплекс "Сиваш" сплатило кошти в сумі 202 000,00 грн позивачу на підставі договору поставки №3631-1.

За принципом першої дії, а саме поставки товару, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №18 від 23.09.2019 на загальну суму 365 063,85 грн.

Відповідно до квитанції від 15.10.2019 дана податкова накладна була прийнята, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

16.10.2019 позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Додавши до вказаного повідомлення копії додатків у кількості 19 шт.

Рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1320854/42483673 від 04.11.2019 в реєстрації податкової накладної №18 від 23.09.2019 відмовлено.

Підставами відмови зазначено, що платником не надано копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Крім того, 30.07.2019 між ТОВ "Фуд Девелопмент" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) укладено договір поставки молока №30-07/19МП, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати сільськогосподарську продукцію, що є власновирощеною (виробленою) - молоко, у встановлений строк у власність покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, викладених в даному договорі по ціні, узгодженій між сторонами в додатковій угоді, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1, поставка товару з пунктів заготівлі молока виконується автотранспортом покупця.

Оплата товару здійснюється безготівково шляхом перерахування коштів на банківських рахунок постачальника протягом 10 банківських днів після отримання партії товару, загальна сума договору складає суму вартості усіх поставлених партій товару за період дії договору, відповідно до п. 4.2 договору,

Згідно із п. 5.6 договору, покупцю надається на кожну поставлену партію товару, зокрема, зведена видаткова накладна (один раз на місяць) та податкова накладна, зареєстрована згідно чинного законодавства, але не рідше ніж 2 рази на місяць.

Відповідно до п. 7.7 договору, постачальник зобов`язаний зареєстровувати податкову накладну скріплену електронним цифровим підписом в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки встановлені законодавством.

На виконання умов договору, позивачем як постачальником було передано у власність покупця товар - молоко. Факт передачі молока підтверджується зведеною видатковою накладною від 01.10.2019 по 15.10.2019. у кількості 1 890 л. на загальну суму 15 876 грн.

Товарно-транспортними накладними №33 від 02.10.2019; №34 від 04.10.2019; № 35 від 06.10.2019; №36 від 08.10.2019; №37 від 10.10.2019; №38 від 12.10.2019; №39 від 14.10.2019, підтверджується факт доставки (перевезення) товару.

Платіжним дорученням №2302757 від 17.10.2019 підтверджується, що ТОВ Фуд Девелопмент" сплатило на рахунок позивача кошти в сумі 20 000,00 грн за договором поставки молока №30-07/19МП від 30.07.2019.

В подальшому, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 02.10.2019 на загальну суму 15 876,00 грн.

Відповідно до квитанції від 24.10.2019 дана податкова накладна була прийнята, але реєстрація зупинена з причин відповідності вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

07.10.2019 позивачем було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Додавши до вказаного повідомлення копії додатків у кількості 18 шт.

Рішенням комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1325347/42483673 від 08.11.2019 в реєстрації податкової накладної №19 від 02.10.2019 відмовлено.

Підставами відмови зазначено, що платником не надано копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи вказані вище рішення протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.16 ст. 216 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийпостановою КМУ від 21.02.2018 №117 та визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Як передбачено пунктом 5 Порядку податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Відповідно п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За змістом п. 15 зазначеного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи доводи апелянта стосовно правомірності прийняття спірних рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом апеляційної інстанції було досліджено копії документів наданих позивачем, а саме: договір постачання №3631-1 від 23.09.2019, видаткову накладну №26 від 23.09.2019, товарно-транспортні накладні № 26 від 23.09.2019, №27 від 23.09.2019, №28 від 24.09.2019, платіжне доручення №14789 від 27.09.2019, договір №30-07/19МП від 30.07.2019, зведену видаткову накладну від 01.10.2019 - 15.10.2019, товарно-транспортні накладні №33 від 02.10.2019; №34 від 04.10.2019; № 35 від 06.10.2019; №36 від 08.10.2019; №37 від 10.10.2019; №38 від 12.10.2019; №39 від 14.10.2019, платіжне доручення №2302757 від 17.10.2019, згідно яких суд апеляційної інстанції встановив, що надіслані позивачем первинні та інші документи, повністю відображають зміст господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про те, що останнім на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом-покупцем та походження товарної продукції (товару), було направлено до контролюючого органу необхідні та достатні документи та пояснення.

Судова колегія зазначає, що відповідачем віднесено позивача до ризикових платників, згідно п.п. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", у зв`язку з вказаною підставою реєстрацію податкових накладних № 18 від 23.09.2019 та № 19 від 02.10.2019 зупинено.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Однак, відповідачем не підтверджено відповідність позивача вказаним критеріям та не надано рішення про внесення останнього до переліку ризикових платників.

Також, колегія суддів враховує те, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України №1320854/42483673 від 04.11.2019 та №1325347/42483673 від 08.11.2019 містять підстави відмови, а саме ненадання копій документів первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства вказані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаних вище податкових накладних № 18 від 23.09.2019 та № 19 від 02.10.2019, у зв`язку з чим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення Комісій ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1320854/42483673 від 04.11.2019 та №1325347/42483673 від 08.11.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних № 18 від 23.09.2019 та № 19 від 02.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними твердження апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме не було вирішено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача, оскільки вказане клопотання було вирішено Вінницьким окружним адміністративним судом при прийнятті оскаржуваного рішення про, що зазначено в останньому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.