Рішення

від 09.09.2020 по справі 700/874/17

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/874/17 2/694/27/20

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - суддіСакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (1963 р.н., адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства Агрофірма Яблунівська с. Яблунівка, Лисянського району, Черкаської області (код ЄДРПОУ 34549247, адреса: с. Яблунівка, Лисянський район, Черкаська область), третя соба на стороні відповідача Лисянська районна державна адміністрація в особі Державного реєстратора Озюменко Олександрівни Вікторівни (адреса: площа Миру, смт. Лисянка) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просила суд: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №01.12.16-2 від 01.12.2016 та скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно №76758368 від 23.12.2016.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,10 га, що розташована на території Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Маючи намір передати вказану земельну ділянку в оренду, вона спілкувалася про це з директором відповідача, який в подальшому почав проводити польові роботи на її земельній ділянці. В подальшому останній надав їй договір оренди її земельної ділянки №01.12.16-2 від 01.12.2016 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про те, що даний договір зареєстровано.

Вказувала, що зазначений договір оренди з ПП Агрофірма Яблунівська не підписувала, згоди на його укладення не надавала, нікого не уповноважувала на укладення цього правочину від її імені.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 29.11.2017р. (головуюча суддя Добриднюк Н. О.) відкрито провадження у справі.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 29.03.2018р. задоволено відвід головуючій судді Добриднюк Н. О.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 02.04.2018р. справу прийнято до провадження суддею Бесараб Н. В. та ухвалою від 24.04.2018 задоволено самовідвід судді.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26.04.2018р. справу прийнято до провадження суддею Яценко Г. М. та ухвалою від 02.08.2018 задоволено відвід судді.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17.08.2018 справу прийнято до розгляду суддею Дудніченком В. М. та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.02.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

08.05.2019 позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.05.2019 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Заочним рішенням Звенигородського районного суду від 04.06.2019р. позов задоволено.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.07.2019 заяву про перегляд заочного рішення задоволено, рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.08.2019 у справі призначено почеркознавчу експертизу, провадження зупинено.

У зв`язку з відставкою судді Дудніченка В. М. справу було передано на повторний авторозподіл.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Саун Д. І. від 03.07.2020 було прийнято справу до свого провадження, відновлено провадження та вирішено справу слухати зі стадії судового розгляду.

09.09.2020 в судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник третої соби на стороні відповідача Лисянської районної державної адміністрації в особі Державного реєстратора Озюменко Олександрівни Вікторівни 09.09.2020 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 09.09.2020 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ст.. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У клопотання представника відповідача у якості підстав неявки вказано про перебування представника відповідача за кордоном. Разом з тим жодних доказів цьому не надано. Суд зауважує, що юридична особа не позбавлена можливості мати іншого представника, крім того учасники справи були повідомлені завчасно про зазначене судове засідання, а клопотання про перенесення надійшло від представника відповідача у день розгляду справи.

Відтак, вказані у клопотанні причини неявки не визнаються судом поважними. Інших підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи розумність строків розгляду, судом не встановлено.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,10 га, що розташована на території Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 000347 від 05.12.2002р..

Відповідно до договору оренди земельної ділянки №01.12.16-2 від 01.12.2016 ОСОБА_1 передала ПП Агрофірма Яблунівська у строкове платне користування належну їй на праві власності земельну ділянку. Строк дії договору 10 років.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкта договору оренди від 01.12.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду вказану земельну ділянку.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майнодоговір оренди земельної ділянки від 01.12.2016, укладений між ОСОБА_1 таПП Агрофірма Яблунівська зареєстровано 21.12.2016р.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30.03.2020 № 246,251/20-23 підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки №01.12.16-2 від 01.12.2016 виконаний не ОСОБА_1 ..

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України , так і у статтях 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України ).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

У справі, що розглядається, позивачка звернулася з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписувала, відповідно істотні умови їх не погоджувала.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України , висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Разом з тим, позивачкою також заявлена вимога про скасування державної реєстрації договору оренди.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (стаття 19 ЦПК України ).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між

ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Яблунівська спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивачки, ця ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди вона не підписувала, тому він є неукладеним, а державна реєстрація зазначеного правочину порушує її права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як встановлено судом, договір оренди землі від 01.12.2016, укладений між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Яблунівська зареєстровано 21.12.2016р..

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Власником спірної земельної ділянки на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 000347 від 05.12.2002р.., що відповідає вимогам ЦК України , ЗК України .

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України ).

Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.

Отже, реєстрація права оренди ПП Агрофірма Яблунівська на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди (запису про проведену державну реєстрацію), проведеної ДП Центр державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 125/702/17.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 640,00грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 364,20грн. та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн. а.с.24 т. 2 за заяву про забезпечення позову та правова допомога 5062 грн. (а.с. 37 т. 2) (а.с.38) витрати на проведення експертизи в сумі 6280,00грн.

Відтак судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України , ст.ст. 2 , 4 , 12 , 13 , 76-78 , 82, 258-268 , 273 , 352-355 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (1963 р.н., адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства Агрофірма Яблунівська с. Яблунівка, Лисянського району, Черкаської області (код ЄДРПОУ 34549247, адреса: с. Яблунівка, Лисянський район, Черкаська область), третя соба на стороні відповідача Лисянська районна державна адміністрація в особі Державного реєстратора Озюменко Олександрівни Вікторівни (адреса: площа Миру, смт. Лисянка) про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації- задовольнити частково.

Скасувати запис про проведену Державним підприємством Центр державного земельного кадастру державну реєстрацію договору орендиземельної ділянки №01.12.16-2 від 01.12.2016, яка розташована на території Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, укладений ОСОБА_1 і ПП Агрофірма Яблунівська .

В іншій частині відмовити.

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма Яблунівська (код ЄДРПОУ 34549247, адреса: с. Яблунівка, Лисянський район, Черкаська область)на користь ОСОБА_1 (1963 р.н., адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 ) 1004,20 грн. судового збору, 5362 грн. за надану правову допомогу, 6280грн. за проведення експертизи.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 09.09.2020.

Суддя Д.І.Сакун