Рішення

від 10.09.2020 по справі 317/2101/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/2101/20

Провадження № 2/317/798/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року до суду надійшов вищевказаний позов, який позивачка обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2 , яка була матір`ю матері позивачки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті бабусі залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 5,2031 га (кадастровий номер 2322182400:02:002:0096) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Позивачка являється спадкоємцем за правом представлення.

Протягом шестимісячного строку позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак Постановою державного нотаріусу Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2020 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, потрібних для вчинення нотаріальної дії.

Посилаючись на те, що оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку вона не має змоги, позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на вищевказані житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку, після смерті її бабусі - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка до суду не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином. Представник позивачки - адвокат Заярна М.А. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, без фіксування процесу технічними засобами.

Представник відповідача до суду не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав.

На підставі вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 25 листопада 2019 року Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1407 (а.с. 9).

Померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була матір`ю померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22 квітня 2009 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 3719 (а.с. 11).

Факт родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується копією Свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 , виданим 18 квітня 1957 року, запис № 17, де матір`ю вказана ОСОБА_2 (а.с. 12).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00024718788 від 27.11.2019, ОСОБА_3 уклала шлюб, зареєстрований 17 жовтня 1981 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 823, та після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_3 (а.с. 14).

Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1 підтверджується копією Свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , виданим 19 жовтня 1988 року, запис № 2043, де матір`ю вказана ОСОБА_3 (а.с. 12).

Відповідно до копії Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 09 серпня 1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя, запис № 430, ОСОБА_3 після укладення шлюбу з ОСОБА_8 присвоєно прізвище ОСОБА_3 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 5,2031 га (кадастровий номер 2322182400:02:002:0096) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 388/2019, наданої суду державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М., вбачається, що спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла ОСОБА_1 , про що нею складено заяви, зареєстровані 11.12.2019 за № 1138 та 22.05.2020 № 419 (а.с. 40, 41).

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за правом представлення після смерті своєї матері - ОСОБА_3 . Спадщину, відкриту після смерті бабусі, позивачка прийняла у встановленому законодавством порядку, а саме: протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори.

Окрім позивачки, інших спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , немає.

При оформленні ОСОБА_1 своїх спадкових прав на вищевказаний житловий будинок з господарськими спорудами та земельну ділянку з`ясувалось, що у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на жилий будинок та земельну ділянку.

Так, відповідно до копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріусу Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 22.05.2020 № 954/02-31, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с. 10).

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/04-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як встановлено положеннями ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за законом після смерті своєї бабусі - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в установленому законом порядку прийняла спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації.

У той же час, згідно з приписами ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва № НОМЕР_6 про право власності на житловий будинок, виданим виконавчим комітетом Запорізької районної ради народних депутатів трудящих 20.08.1991 (а.с. 24).

Відповідно до Рішення Григорівської сільської ради Запорізького арйону Запорізької області № 17 від 02.08.2016, у АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно з п. 10 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності померлої ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 066412, відповідно до якого ОСОБА_2 на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 11 жовтня 2002 року № 4/141 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,20 гектарів в межах згідно з планом, розташовану на території григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 124 (а.с. 15).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2306663092019 від 06.12.2019 (а.с. 16-18).

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна.

Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 78, 81 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 77, 80, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Територіальної громади в особі Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70452, Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Радісна, буд. 44) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: житловий будинок літ. А , службову прибудову літ. а , ганок до а, літню кухню літ. Б , сарай літ. Б1 , вбиральню літ. В , погріб з шийкою літ. пг , ворота № 1, паркан № 2, колодязь № 3, водопровід № 4, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,2031 га (кадастровий номер 2322182400:02:002:0096) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Яркіна